15 лютого – Стрітення Господнє

Стрітення у церковнослов’янській мові означає “зустріч”.

Свято Стрітення Господнього – це вшанування зустрічі (стрітення) в Єрусалимському храмі Немовляти Іісуса з благочестивим старцем Симеоном, якому Святий Дух відкрив, «що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» та старицею-пророчицею Анною. Відзначають свято щорічно 15 лютого (2 лютого по ст. стилем). Воно належить до двунадесятих неперехідних свят.

За давнім старозавітнім звичаєм, на сороковий день після появи на світ хлопчика-первістка, батьки повинні були принести його в Єрусалимський храм, щоб присвятити Богові. Присвячуючи дитину Господу, за неї приносилии жертву: заможні люди – ягня або телятко, бідні – двох пташенят голубів. Діва Марія принесла до храму Дитятко та двох голубів за Нього в жертву.

Тоді в Єрусалимі жив благочестивий і праведний старець Симеон, якому Дух Святий відкрив, що буде жити він до тих пір, поки не побачить Христа – Сина Божого, Спасителя роду людського. Дух Божий привів Симеона в храм якраз тоді, коли Діва Марія та старець Іосиф Обручник принесли туди Немовля Іісуса, щоб звершити над Ним законний обряд. Старець взяв на руки Іісуса, благословив Його і промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля».

В цей же час в храмі була 84-річна вдовиця Анна. Вона теж прославляла Господа і говорила всім, що Немовля Іісус і є обіцяний Спаситель усього світу.

Свято Стрітення Господнього символізує зустріч Старого і Нового Завітів та явлення Немовляти Іісуса світові.

Exit mobile version