Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/erickswi/xn--80aaxgce1a0e.com/www/wp-content/plugins/jnews-amp/include/class/class-init.php on line 427

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/erickswi/xn--80aaxgce1a0e.com/www/wp-content/plugins/jnews-amp/include/class/class-init.php on line 428
Чому ми боїмося старості? | Капличка

Чому ми боїмося старості?

Чому ми боїмося старості? Юревич, Почему мы боимся старости? Амвон

Чи виправданий страх старості сучасної людини? Чи погане прагнення – не старіти зовні, підтримувати «молодість» за допомогою одягу, спортивних занять?

Про це розповідає протоієрей Андрій Юревич.

Поговоримо з вами про проблеми віку, про проблеми старості. Хоча – добре говорити про те, що знаєш, що сам прожив, в чому є досвід. Старість – тема, на яку простіше говорити літнім людям. Тому що це треба пережити.

Я якось не вважаю себе за стару людину, проте все-таки 55 років прожито, є якийсь досвід. І, найголовніше, у мене, як у священика, було багато можливостей спілкуватися з такими людьми.

Звичайно, ми можемо багато що сприйняти від людей літнього віку. І ось, через досвід спілкування з літніми людьми спробуємо поміркувати про старість.

Безумовно, старість – плід природного ходу подій, тому що є нормальний хід життя і не зовсім нормальний, не зовсім природний.

В юності, молодості людині здається, що життя тут буде вічним, продовжуватиметься завжди, все ще попереду, ще так мало прожито, так мало зроблено. Мрії, надії, плани на майбутнє. Багато сил, фізичних, насамперед, а також – емоційних.

Людина – як натягнута струна. Зачепи – і задзвенить. Не дарма ж спорт для молодих. Ніхто ж в старості не виступає на Олімпійських іграх.

Проте в юності немає обачності, немає ніякого досвіду. Немає розсудливості, мудрості. Хоча у деяких людей вже є схильності, хто – абсолютно божевільний, а хто трохи мудріший.

Розсудливість для молодої людини навіть може бути іноді центром, стримуючим її творчі схильності. Вона може бути навіть їй не дуже і корисна.

Неміч та досягнення

З роками до людини приходить досвід. Природно, змінюється фізичний стан. Вже не та гнучкість, не та швидкість. До людини приходить та сама розсудливість і обачність. І якщо людина зріла здійснює якісь необдумані вчинки, про неї говорять: «Вона людина безрозсудна!» Про молоду рідко так скажуть, тому що молода людина зазвичай і є така.

З віком ми бачимо, як чогось вже не можемо. Ось я, наприклад, чудово бачу, що не можу чогось, що можуть мої діти: мій син, мій зять. Але я знаю, що я можу те, що вони ще не можуть.

До людини приходить досвід, мудрість. Ми порозмірковуємо, і чогось не почнемо робити. Не здійснюємо якихось необачних вчинків, у яких можуть бути абсолютно жахливі наслідки. Приходить мудрість. У когось – раніше, у когось – пізніше. У когось – взагалі не приходить. Тоді про нього говорять: «Ця людина абсолютно божевільна».

На цю тему в Псалтирі царя Давида в 70 псалмі є такі слова: «Боже, не відкинь мене під час старості, коли убожітиме сила моя, не залиш мене». Це дуже важливо. Давид молиться Богові і говорить про те, що його сила убожітиме, зменшуватиметься. Але якщо Бог з людиною, то з нею залишається божественна мудрість. А якщо ні, то тоді – безумство.

Потрібно ще і відповідати віку свого життя, у тому числі і по внутрішньому стану. Це є та сама внутрішня гармонія, коли людина відповідає сама собі: і фізично, що теж важливо. Тому що є люди, які старіють набагато раніше за свій вік.

Потрібно відповідати своєму віку і в одязі, і взагалі в зовнішньому вигляді, і в повсякденній поведінці, в образі думок, в великих вчинках. В усьому має бути відповідність своєму віку.

Не забути про техогляд

Я думаю, що стежити за собою – це нормально. Врешті-решт, людський організм – це машина. Машині ми проводимо техогляд, миємо її, заправляємо хорошим маслом, бензином, тримаємо в хорошому теплому гаражі, якщо є можливість, бережемо її.

Так само потрібно поводитися і з своїм тілом. Його потрібно підтримувати в нормальному робочому стані. Тіло – це притулок душі. Воно повинне працювати. Тому тут може бути посильний спорт, якісь процедури, профілактика хвороб, лікування. Всього цього уникати не слід.

А ось коли стикаюся з поняттям «молодитися», думаю, що це щось, пов’язане з психікою, може бути навіть психічна хвороба якась.

Спеціально готуватися до старості не тільки не потрібно, а мені здається, не дуже можливо.

Що означає – готуватися до старості? Думати про те, який ти спадок залишиш дітям? Думати про те, як тебе згадуватимуть люди – це вже не до старості, а, швидше, до посмертної пам’яті роздуми. Що після тебе залишиться. В даному випадку, можливо, має сенс думати про смерть. Але не про старість.

Старість приходить непомітно. Це природний перебіг життя, природний хід подій. Вона прийде сама собою. Треба просто правильно жити. Якщо ти правильно живеш, відповідаєш кожному часу свого життя, то це – добре.

Крізь стіну

Людину, що знаходиться на цьому світі, від світу потойбічного відокремлює якась стіна. В юності ця стіна дуже товста, абсолютно непрозора. Людина живе тут, по цей бік стіни і займається своїми земними справами.

Але з часом ця стіна стає все тоншою і тоншою, з’являються просвіти, як буває, коли подуєш на покрите памороззю вікно і через маленький кружечок, щось стає видно як «крізь тьмяне скло», як сказано в Писанні.

До старості ця стінка стає зовсім прозорою. І вже можна заглянути, подивитися, що там. Тому люди в літньому віці, найчастіше, приходять в Церкву, замислюються про Вічність, про Бога. Це природно.

А стара людина-безбожник – ненормально. Нечестиво. Ще більш-менш можна прийняти, що молодого не хвилюють питання, пов’язані з Вічністю, але якщо літня людина не приходить до віри, це, повторюю, ненормально.

Отже, головне – це те, що потрібно відповідати тому віку, в якому ми знаходимося. І щоб здобувати мудрість, яка відповідає старості, людина повинна знаходитися в мудрості Божій.

Підготувала Оксана Головко

Повний текст статті – Православие и мир

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №6

Exit mobile version