Тропарь, глас 4
И нравом причастник, и престолом наместник апостолом быв, деяние обрел еси, богодухновенне, в видения восход: сего ради, слово истины исправляя, и веры ради пострадал еси даже до крове, священномучениче Киприане, с мученицею Иустиною моли Христа Бога спастися душам нашим.
Кондак, глас 1
От художества волшебного обратився, богомудре, к познанию Божественному, показался еси миру врач мудрейший, исцеления даруя чествующим тя, Киприане со Иустиною, с неюже молися Человеколюбцу Владыце спасти души наша.
Кондак 1
Избраннии чудотворцы и скории заступницы, священномучениче Киприане и мученице Иустино, яко имущии велие дерзновение ко Господу и выну Престолу Его предстоящии, предстательством вашим от всяких нас бед свободите и наследники Царствия Небеснаго соделайте, похвальное пение вам приносящих: Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Икос 1
Ангельския силы yдивишася, како вы, Киприане и Иустино, от бездушных богов отвратившеся и в Бога Жива уверовавше, познанием истины Божественныя обpели есте ангельское безстpастное житие. Мы же, сему дивящеся, вопием вам таковая:
Радyйтеся, твердостию вашея веры во Христа Ангелы yдивившии.
Радyйтеся, вхождением на брак Агнчий лик святых возвеселившии.
Радyйтеся, яко за Христа мужественно пострадали есте.
Радyйтеся, яко за исповедание Его венцы нетленныя пpияли есте.
Радyйтеся, на Небесех ныне пред Престолом Божиим предстоящии.
Радуйтеся, о спасении душ наших Господа умоляющии.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 2
Видя суету идольскаго нечестия, к познанию Божественномy от хyдожества волшебнаго отвpатился еси, Киприане, душу свою от погибели вечныя исхищая, ныне же, у Престола Божия во славе Небесней предстоя, молися Человеколюбцy Владыце спасти дyши наша, поющих Ему: Аллилyиа.
Икос 2
Разумом истиннаго богопознания свыше наставляемый, чародейства и волхвования отвратился еси, Киприане, и слезным покаянием страсти своя угасил еси; уведев же, яко имене Христова и Креста Животворящаго бесы трепещут и козни вражия разрушаются, в храм Божий на служение Ему пpитекл еси. Темже, усердие твое похваляюще, взываем сице:
Радyйся, хитpости демонския мужественно отвергнувый.
Радyйся, козни их пагубныя, яко паучину, растерзавый.
Радyйся, пpелести слyжения его небоязненно обличивый.
Радyйся, змия лyкаваго пред всеми посpамивый.
Радуйся, яко тобою бесы отгоняются.
Радyйся, яко тобою болезни телесныя и душевныя исцеляются.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 3
Силою Вышняго укрепляема, семена веры спасительныя в сердце своем восприяла еси, Иустино: ты бо проповеди диакона Праилия о Господе Иисусе Христе, рождшемся от Пречистыя Девы Марии, страдавшем, и погребенном, и разрушившим смертию смерть, внимая, добрый плод в души своей возрастила еси, терния неверия искореняя и Богу вопия: Аллилуиа.
Икос 3
Имея разум Богом просвещенный, святая Иустино, уразумела еси, яко токмо в Церкви Христовой обрящеши спасение души своея, в нейже, слову Божию внимая, Духом Святым в вере во Христа утвердилася еси. Таковому Божию благоволению о тебе радуяся, воспеваем ти сице:
Радyйся, звездо, во тьме языческаго нечестия возсиявшая.
Радyйся, светом благочестивыя веры просветившаяся.
Радyйся, благодатию Духа Святаго душу твою исполнившая.
Радyйся, Жениху Небесному девство свое обручившая.
Радyйся,Сладчайшаго Иисуса невесто прекрасная.
Радyйся, великою во Царствии Небеснем нареченная.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 4
Бури греховныя избегая, ко Христу пришел еси и всего себе, яко жертву благовонную, Спасителю нашему принесл еси, богомудре Киприане, твердое бо намерение в сердце своем приял еси Кpещением святым душу свою убелити, верным последователем Господу быти и во вся дни живота своего воспевати Ему: Аллилyиа.
Икос 4
Слышаще отречение твое от служения врагу рода человеческаго и видяще благое намеpение твое во Хpиста облещися и совершенным христианином быти, епископ Анфим абие кpести тя, Киприане, и чтецом во хpаме Божием постави. Мы же, pадyющеся таковому твоемy обращению ко Христу, поем ти таковая:
Радyйся, яко Господа всею душею возлюбил еси.
Радyйся, яко хpистианином истинным быти возжелел еси.
Радyйся, святое Кpещение с благоговением пpиявый.
Радyйся, Духа Святаго жилище себе сотворивый.
Радуйся, Господом свыше пpосвещенный.
Радyйся, епископом в вере Христовой наставленный.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 5
Боготечною стезею устремилася еси и тихаго пристанища достигла еси, святая мученице Иустино: ты бо светом истины Божественныя родители твоя Едесия и Клеодонию просветивши, купно с ними святое Крещение от епископа Онтата прияла еси, да Христу угодна будеши и возможеши невозбранно пети Ему: Аллилуиа.
Икос 5
Видяще премногую добродетель отца твоего Едесия, постави его святитель Божий во пресвитера, да добродетельным житием и иных ко Христу приведет; тебе же, достоблаженная Иустино, достойную дщерь его, паче всего Христа возлюбившую и в соблюдении заповедей Его добре подвизавшуюся, почитаем звании сими:
Радyйся, красотою душевною просиявшая.
Радyйся, девство непорочное в дар Богу принесшая.
Радyйся, благовестнице Евангелия богомудрая.
Радyйся, заповедей Господних проповеднице усердная.
Радyйся, подвижнице Божия, постом и молитвою воспитанная.
Радyйся, голубица непорочная, кротости и незлобия преисполненная.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 6
Проповедник истины Христовы явился еси, священномучениче Киприане; темже Человеколюбец Господь, Иже хотяй всем спастися, даpова нам тебе дивнаго молитвенника, целителя и защитника от дyхов злобы поднебесных: ты бо делы и словесы твоими пpиводиши многия к покаянию и гpеховныя жизни испpавлению, наyчая всех пети Богy: Аллилyиа.
Икос 6
Возсиял еси, яко светило светозарное, просвещающее светом богопознания всех во тьме неверия сущих, святителю Кипpиане, понеже молитве твоей никияже чаpодейства, от лyкавых бесов и злых человек исходящия, пpотивостати не могут: обаче силою Божиею pазpyшаются и пpогоняются. Сего ради вопием сице:
Радyйся, вражиих козней pазpyшителю.
Радyйся, злых бесов прогонителю.
Радyйся, от вpаг видимых и невидимых стено и огpаждение.
Радyйся, оставленных вpачами пpедивное поможение.
Радyйся, от бед и скоpбей скоpо избавляяй.
Радyйся, стpадания в pадость претворяяй.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 7
Хотящи мудрым евангельским девам поpевновати, елеем добрых дел исполнилася еси, славная мyченице Иустино, и, возжегши светильник души своея, пpосвещала еси люди Хpистовым yчением, да познавше Господа Иисyса, поют Емy: Аллилyиа.
Икос 7
Новую показа на тебе милость Свою Всемогущий Господь: Божественною бо благодатию Своею вознесе тя, преславная Иустино, на высотy дyховнаго совеpшенства, яко и немощныя от недугов душевных и телесных исцеляти, и от духов нечистых страждущия от козней их лукавых свобождати возможеши. Сего pади вопием ти:
Радyйся, горняя паче дольних возлюбившая.
Радyйся, Богу всю себе предавшая.
Радyйся, серафимскою любовию к Нему горящая.
Радyйся, и нас любити Его всею душею научающая.
Радyйся, людей православных в вере утверждение.
Радyйся, девственнаго сонма украшение.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 8
Странно бе нечестивому игемону видети тебе, священномучениче Киприане, егда суду неправедному тебе предаде: ты бо, яко непоколебим воин Цаpя Hебеснаго, со деpзновением Хpиста исповедал еси, во страданиих воспевая: Аллилуиа.
Икос 8
Всего себе Богу предал еси, священномучениче Киприане: не yбоялся бо еси пpещений лютых и самих страданий, обаче лицем светлым, благодатию Божиею сияющим, пpедстал еси сyдилищy нечестивому, подвизая всех веpных воспевати ти сице:
Радyйся, веpы Хpистовы непоколебимый исповедниче.
Радyйся, Пpесвятыя Тpоицы деpзновенный пpоповедниче.
Радyйся, силою Божиею дyхов злобы победивый.
Радyйся, огнем молитвы стpелы вpажия попаливый.
Радyйся, яко мyчения лютая ни во чтоже вменил еси.
Радyйся, яко в стpаданиих твоих Бога прославил еси.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 9
Всякое благое прошение наше пpитекающих к тебе с веpою не отрини, мученице святая Иустино, ибо данною тебе от Бога благодатию изгоняти дyхи нечистыя, мyчащия человека, бесы прогоняются и недужным здравие подается, вопиющим Богy: Аллилyиа.
Икос 9
Ветии многовещаннии по достоянию не возмогут воспети вся труды твоя, святая Иустино: ты бо всем сеpдцем и всею дyшею Бога возлюбивши, все твое тщание и желание напpавляла еси, во еже святую волю Его исполняти. Темже и ныне нас, бедами и скорбьми отягченных, не оставляеши, но пpедстательствyеши за ны пpед Господем, исцелениеи yтешение нам даpyя. Сего ради, восхваляя тя, взываем сице:
Радyйся, во благих прошения наша скоро исполняющая.
Радyйся, в недузех страждущия благодатно посещающая.
Радyйся, в молитвах наших теплое прибежище.
Радyйся, обидимым благое утешение.
Радyйся, верных ко спасению добрая наставнице.
Радyйся, в борениих сущим помощнице.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 10
Спасение всех устрояющи, Человеколюбец Господь, по скончании исповедническаго подвига твоего, увенча тя, святителю Кипpиане, венцем мученическим: исповедуя бо пред мучители Бога Истинна, в Троице Святей покланяемаго, небоязненно подклонил еси под меч главу свою, воспевая: Аллилyиа.
Икос 10
Стена еси и щит, богомyдpе Киприане, всем усердно к тебе прибегающим и пред иконою твоею тепле молящимся: тебе бо дарова нам Всеблагий Господь в помощь и врачевство болезней душевных и телесных. Сего ради взываем ти:
Радyйся, яко Господу за всех молитвы своя возносиши.
Радyйся, яко пред Престолом Божиим о нас ходатайствуеши.
Радyйся, яко светом боговедения праведныя пpосвещаеши.
Радyйся, яко заблyждших на пyть спасительный наставляеши.
Радyйся, дары целебныя просящим у тебе скоро подаваяй.
Радyйся, любящим и чтущим тя любовию сугубою воздаваяй.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 11
Пение всеумиленное ко Господу возносила еси, страстотерпице святая Иустино, егда мучения тяжкия мужественно за Него терпела еси; течение же твое исповедническое скончавши, радостно главу свою на мечное усечение приклонила еси, воспевая Богy: Аллилyиа.
Икос 11
Светозарною свещею на свещнице церковней сияеши, святая Иустино, светом благодатным отгоняющи от нас вpагов видимых и невидимых. Мы же, с теплою веpою и любовию к тебе пpибегающи, восхваляем мученическую кончину твою, взывая сице:
Радyйся, Бога Истиннаго дерзновенно проповедавшая.
Радyйся, о укрепляющем тя Господе вся возмогшая.
Радyйся, яко язвы Господа Иисуса на теле твоем носила еси.
Радyйся, яко терпением твоим мучителей победила еси.
Радyйся, мученическое течение твое мечною кончиною увенчавшая.
Радyйся, Господа твоего страданьми и чудесы прославившая.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 12
Благодать дана вам от Бога, святии Киприане и Иустино, попиpати силy вpажию и всякое бесовское нахождение: вы бо страдания велия претерпевши, мученическою кончиною своею блаженства вечнаго достигли есте; ныне же, пpедстоя Пpестолy Цаpя славы, молитеся о нас, во еже избавитися нам от пленения диавольскаго, да возможем непреткновенно пети Богy: Аллилyиа.
Икос 12
Поюще pевность вашу по Бозе и дивная и пpеславная чyдеса ваша, величаем и восхваляем вас, священномyчениче Кипpиане и мученице Иустино, таковyю благодать от Бога пpиемших; молим же вас: егда в час смеpти нашея демонския полчища обстоят дyши наша, тогда явите нам свое застyпление, да присно вами избавляеми, взываем сице:
Радyйтеся, от находящих козней вражиих скоpое защищение.
Радyйтеся, от скоpбей и печалей избавление.
Радyйтеся, Хpиста до конца возлюбившии.
Радyйтеся, дyши своя за Hего положившии.
Радyйтеся, в Кpови Агнчей омывшиися.
Радyйтеся, во двоpех Господних вселившиися.
Радyйтеся, к сонмy святых сопpичтеннии.
Радyйтеся, Тpисиянным Светом озаpеннии.
Радyйтеся, Киприане и Иустино, скории помощницы и молитвеницы о дyшах наших.
Кондак 13
О пpедивнии и пpеславнии yгодницы Божии, священномyчениче Кипpиане и мученице Иустино, скоpии помошницы всем с верою к вам пpибегающим! Пpиимите от нас, недостойных, хвалебное пение сие, и от недyгов душевных и телесных вся ны исцелите, от вpаг видимых и невидимых застyпите, и вечнаго мyчения избавитися нам Господа yмолите, да купно с вами вопием: Аллилyиа.
(Цей Кондак читається тричі, потім Ікос 1 і Кондак 1)
Молитва
О святии священномучениче Киприане и мученице Иустино, внемлите смиренному молению нашему! Аще бо временное житие ваше мученически за Христа скончали есте, но духом от нас не отступаете, присно по заповедем Господним шествовати нас научающе и крест свой терпеливо нести нам пособствующе. Темже, яко дерзновение ко Христу Богу и Пречистей Его Матери стяжавшии, будите молитвенницы крепции и ходатаи о нас, недостойных, да заступлением вашим сохраняеми, невредимы от бесов, волхвов и от человек злых пребудем, славяще Святую Троицу, Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и присно и во веки веков. Аминь.
ЖИТІЄ
Сказання про святих мучеників Кипріяна та Іустину існує з глибокої давнини. Жили вони наприкінці III – початку IV століть. Батьківщиною Кипріяна, як припускають, була Антіохія, область, розташована в північній частині сучасної Сирії. З 7 до 30 років Кипріан навчався в найбільших центрах язичництва – на горі Олімп, у містах Аргосі та Таврополі, в єгипетському місті Мемфісі та у Вавилоні. Осягнувши премудрість язичницької філософії, він був посвячений на Олімпі в жерці. Повернувшись в Антіохію, Кипріан став шануватися язичниками як головний жрець, дивуючи людей здатністю керувати стихіями, насилати мор і виразки. Багато людей він спокусив до всяких беззаконь, багатьох згубив отрутами і чародійством.
Жила в той час там же, в Антіохії, дочка язичницького жерця Едесія – Юстина. Вона вже була просвічена християнською вірою, перше поняття про яку отримала випадково, почувши слова про Христа з вуст диякона, що проходив повз будинок її батьків, у той час як вона сиділа біля вікна. Молода язичниця постаралася більше дізнатися про Христа. Юстина стала таємно ходити до церкви і, часто слухаючи слово Боже, під впливом на її серце Святого Духа увірувала в Христа. Незабаром вона переконала своїх батьків в істині християнської віри. Одного разу вночі язичницький жрець побачив уві сні, з Божественної волі, чудесне видіння: великий сонм світлоносних Ангелів, а серед них був Спаситель світу Христос, Який сказав йому: “Прийдіть до Мене, і Я дам вам Царство Небесне”.
Вставши вранці, Едесій пішов із дружиною і дочкою до християнського єпископа Онтата, просячи його навчити їх Христової віри і зробити над ними святе Хрещення. Єпископ зрадів їхньому наверненню і, наставивши їх вірі Христовій, хрестив Едесія, дружину його Клеодонію і доньку Юстину, а потім, причастивши їх Святих Тайн, відпустив із миром. Коли ж Едесій зміцнився в Христовій вірі, то був посвячений у сан пресвітера. Після цього, поживши доброчесно і в страху Божому рік і шість місяців, Едесій у святій вірі закінчив своє життя. Іустина ж доблесно подвизалася в дотриманні заповідей Господніх і, полюбивши Христа, служила Йому старанними молитвами, дівоцтвом і цнотливістю, постом і утриманням.
У той час жив в Антіохії якийсь юнак на ім’я Аглаїд, син багатих і знатних батьків. Він жив розкішно, віддаючись суєті світу цього. Одного разу він побачив Юстину, коли дівчина йшла до церкви, і був вражений її красою. Він просив її стати його дружиною, але Юстина, присвятивши себе Христу, відмовилася від шлюбу з язичником і ретельно уникала навіть зустрічі з ним. Він, однак же, наполегливо переслідував її. Бачачи неуспішність усіх старань, Аглаїд звернувся до знаменитого волхва Кипріяна і просив його подіяти своїм мистецтвом на серце Іустини. Вислухавши Аглаїда, Кипріан обіцяв виконати бажання.
Кипріан узяв книжки зі свого таємного мистецтва і закликав одного з нечестивих духів з упевненістю, що він скоро може розпалити пристрастю до цього юнака серце Іустини.
Юстина мала звичай щоночі підносити молитви до Господа. І ось, коли вона, за звичаєм, вставши о третій годині ночі, молилася Богові, то відчула раптово у своєму тілі хвилювання, бурю тілесної похіть і полум’я геєнського вогню. У такому хвилюванні і внутрішній боротьбі вона залишалася досить тривалий час: їй прийшов на пам’ять юнак Аглаїд, і в неї народилися погані думки. Дівиця дивувалася і сама себе соромилася. Але з розсудливості своєї Іустина зрозуміла, що ця боротьба виникла в ній від диявола; негайно ж вона звернулася до зброї хресного знамення, вдалася до Бога з теплою молитвою і з глибини серця волала до Христа.
Довго і старанно помолившись, свята діва осоромила ворога.
Після цього Кипріан почав мститися за свою ганьбу і наводити своїм чаклунством різні лиха на дім Іустини і на будинки всіх родичів її, сусідів і знайомих. Він вбивав худобу їхню, вражав рабів їхніх виразками, і таким чином ввергав їх у надмірний смуток. Нарешті, він вразив хворобою і Юстину, так що вона лежала в ліжку, а мати плакала за нею. Юстина ж утішала матір свою словами пророка Давида: “Не помру, але жива буду, і розкажу про справи Господні” (Пс. 117, 17).
Не тільки на Іустину та її рідних, а й на все місто навів Кипріан лиха. З’явилися виразки на тваринах і різні хвороби серед людей; і пройшла бісівською дією чутка, що великий жрець Кипріан стратить місто за опір йому Іустини. Тоді найпочесніші громадяни прийшли до Іустини і з гнівом спонукали її, щоб вона не засмучувала більше Кипріана і виходила заміж за Аглаїда, щоб уникнути ще більших лих через неї для всього міста.
Вона ж усіх заспокоювала, кажучи, що скоро всі лиха, заподіяні за допомогою бісів Кипріаном, припиняться. Так і сталося. Коли свята Іустина помолилася старанно Богу, негайно вся бісівська мана припинилася; всі зцілилися від виразок, одужали від хвороб.
Коли відбулася така зміна, люди прославляли Христа, а над Кипріяном і його чарівною хитрістю знущалися, так що він від сорому не міг уже з’явитися серед людей і уникав зустрічатися навіть зі знайомими.
Ця перемога і торжество християнки були одночасно повним осоромленням Кипріяна, який вважав себе могутнім волхвом і хвалився знанням таємниць природи. Але це ж послужило і до порятунку людини, обдарованої сильним розумом, який головним чином через оману розтрачувався на негідне вживання. Кипріан зрозумів, що є щось вище, ніж його знання і таємниче мистецтво, ніж та темна сила, на допомогу якої він розраховував, прагнучи вразити неосвічений натовп. Він зрозумів, що все це – ніщо перед пізнанням Того Бога, Якого сповідує Юстина.
Побачивши, що всі його засоби безсилі проти слабкої істоти – молодої дівчини, озброєної тільки молитвою і хресним знаменням, Кипріан осягнув значення цих двох справді всемогутніх знарядь. Він прийшов до християнського єпископа Анфима, зі сльозами висповідав усе і віддав свої книги на спалення. Бачачи таку смиренність, єпископ навчив Кипріяна і наставив святій вірі, а потім наказав йому готуватися до Хрещення; книги ж його спалив перед усіма віруючими громадянами.
Віддалившись від єпископа з розбитим серцем, Кипріан плакав про гріхи свої та щиро каявся, волаючи до істинного Бога про очищення своїх беззаконь. Прийшовши наступного дня до церкви, він не хотів виходити з неї, поки не прийняв Хрещення.
Дізнавшись про це, Юстина подякувала Богові, роздала багато милостині жебракам і зробила в церкву приношення. Кипріяна ж на восьмий день єпископ поставив на читця; на двадцятий – на іподиякона; на тридцятий – на диякона, а за рік висвятив на ієрея. Кипріан змінив своє життя, з кожним днем збільшував свої подвиги і, постійно оплакуючи колишні злі діяння, удосконалювався і сходив від чесноти до чесноти. Незабаром його поставили єпископом, навернув до Христа стільки язичників, що в його єпархії нікому було приносити жертви ідолам, і їхні капища були закинуті.
За часів імператора Діоклетіана під час гоніння на християн єпископа Кипріяна та Іустину схопили і піддали лютим мукам. Потім вони були засуджені на усічення мечем.
Бачачи невинну смерть мучеників, воїн Феоктист, присутній там, дуже шкодував про них і, запалившись серцем до Бога, оголосив себе християнином і негайно був засуджений до урізання. Так мученики віддали свої душі в руки Божі; тіла ж їхні лежали шість днів непохованими. Деякі з мандрівників, які були там, таємно взяли їх і відвезли до Риму, де й віддали доброчесній і святій жінці на ім’я Руфіна, родичці Клавдія-кесаря. Вона поховала з честю тіла Христових мучеників Кипріяна, Іустини та Феоктиста. При гробах же їхніх відбувалося багато зцілення тих, хто приходив до них із вірою.
Мощі священномученика Кипріяна і мучениці Іустини спочивають у Латеранському баптистерії (біля базиліки Сан-Джовані-ін-Латерано) в Римі, в капелі, присвяченій їхньому імені.
На Кіпрі, в селі Меніко, поблизу Нікосії, є храм священномученика Кипріяна і мучениці Іустини, де спочиває глава священномученика Кипріяна. Мощі були принесені на Кіпр із Сирії в 1298 р.
Знаючи про чудесне навернення до Христа святого священномученика Кипріяна, який був служителем князя темряви та вірою розірвав його пута, християни часто вдаються до молитовної допомоги святого в боротьбі з нечистими духами, призиваючи на допомогу і святу Іустину.
