Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!
А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!
Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той.
Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.” (Лк.18, 10-14)
