Ці жінки — не просто свідки Воскресіння. Вони були вірними ученицями Христа ще за Його земного життя. Їхнє служіння — це приклад любові, жертовності й безстрашної віри.
1. Що робили жінки-мироносиці під час земного життя Христа?
Ісус багато подорожував, проповідував, зціляв — а поруч із Ним завжди були не лише апостоли, але й жінки, які:
* служили Йому та учням — готували їжу, доглядали, дбали про побут;
* підтримували фінансово — деякі з них були заможними і витрачали кошти на служіння (Лк. 8:1–3);
* йшли за Христом, слухаючи Його вчення і залишаючи своє звичне життя;
* розуміли, що Він — Спаситель, навіть тоді, коли інші ще сумнівалися.
Це була форма тихого, непомітного, але дуже важливого служіння, якого часто ніхто не помічав, але яке підтримувало місію Ісуса на землі.
2. Чим вони відзначилися після Його смерті?
У найважчий момент — коли апостоли розбіглися — саме жінки залишилися:
* стояли біля Хреста, розділяючи страждання (Ів. 19:25);
* йшли за тілом Ісуса до гробу, щоб побачити, де Його поклали (Лк. 23:55);
* зранку в неділю, всупереч страху, пішли до гробу з ароматами — миром, щоби помазати Його тіло з любов’ю та гідністю (Мк. 16:1).
І саме їм першими було відкрито Воскресіння. Першою зустріла Воскреслого Христа — Марія Магдалина (Ів. 20:16).
3. Що вони робили після Воскресіння?
Жінки-мироносиці стали:
* першими благовісницями — несли апостолам звістку: «Христос воскрес!»;
* співпрацівницями апостолів — продовжували допомагати в розбудові Церкви;
* прикладом для перших християнських жінок, які також почали служити в Церкві: доглядати за хворими, допомагати нужденним, навчати інших.
Їхнє служіння не завершилося у гробу — воно переросло в проповідь Воскресіння!
4. Чому для нас це важливо?
Жінки-мироносиці — це не лише приклад вірності. Вони показують:
* що справжня любов не зникає, навіть перед обличчям смерті;
* що великі речі часто починаються з малого служіння — приготувати їжу, помолитися, підтримати;
* що жінка у Христі — не просто помічниця, а співтрудівниця Євангелія.
Служіння жінок-мироносиць — це євангельська доброта в дії, без зайвих слів, але з великою вірою.
