Святитель Миколай народився у місті Патара в Лікії (сучасна Туреччина) близько 270 року в благочестивій християнській родині. З юних років він відзначався глибокою побожністю та милосердям. Після смерті батьків Миколай роздав успадковане багатство бідним і повністю присвятив себе служінню Богу.
Завдяки праведному життю та духовній мудрості Миколай був обраний єпископом міста Мири в Лікії. На цій посаді він прославився як захисник несправедливо засуджених, покровитель бідних та сиріт. Відомі його чудеса допомоги морякам під час шторму, що зробило його покровителем мореплавців.
Святитель Миколай брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 р.), де виступав проти єресі аріанства. Помер святитель близько 345 року і був похований у соборній церкві міста Мири.
Перенесення мощей до Барі
Особливо важливою подією в історії вшанування святителя Миколая стало перенесення його мощей у 1087 році. Коли мусульмани захопили Малу Азію, італійські купці з міста Барі, побоюючись, що святі мощі можуть бути знищені або осквернені, організували експедицію до Мир. У травні 1087 року вони перевезли мощі святителя до Барі (Південна Італія), де вони почивають і донині в спеціально збудованій базиліці Святого Миколая.
Це перенесення мало величезне значення для поширення культу святителя в західному християнському світі. 22 травня стало другим святом на честь Миколая в церковному календарі (разом із днем упокоєння 18 грудня).
Всехристиянське шанування
Святитель Миколай став одним із найбільш шанованих святих у всьому християнському світі:
– У православній традиції він вважається покровителем мандрівників, моряків, купців, дітей та студентів
– У католицизмі його також глибоко шанують, і він став прообразом Санта-Клауса
– Йому присвячені тисячі храмів у різних країнах світу
– Ікони святителя Миколая є майже в кожній православній церкві
– Його ім’я носять мільйони християн.
