Вірити в Бога чи не вірити? Багатьом молодим людям, котрі живуть від чергового входу в Мережу до наступного, подібне питання навіть не спадає на думку.
Навіщо? Що дасть ця віра?
Яку вигоду або користь? Що я з цього матиму?
Коли намагаєшся пояснити, що віра – це початок діалогу з Небом, це контакт з Богом, відмахуються: мені і без Бога непогано живеться. До того ж знайдуться ті, хто сильно сумнівається, що з Богом взагалі можливий який-небудь зв’язок.
Що ж… Заради експерименту ви ось що зробіть: відкрийте свій мобільний телефон, витягніть сім-карту і спробуйте, зібравши телефон, подзвонити знайомому. Абсурд? Марення? Так такий же абсурд, дорогі мої, мати душу і не зв’язуватися з Небом.
Ось про це і хочеться поговорити без мобільного зв’язку сьогодні майже ніхто не уявляє свого життя. Мобільники, смартфони є в усіх, а то і не по одному. «Серце» мобільника – сім-карта. Саме вона дозволяє робити дзвінки, посилати смс-ки, виходити в інтернет.
Так, сучасні телефони можуть працювати і без сім-карти. Можна, наприклад, грати в іграшки, користуватися календарем, будильником, калькулятором та іншими сервісами, не замкнутими власне на зв’язку. Проте телефон телефоном робить саме сім-карта.
Навіть не маючи ні копійки грошей на рахунку, можна робити екстрені виклики. Ну, а поповнений рахунок відкриває власникові телефону, що називається, весь світ. Спілкуйся скільки бажаєш!
А тепер давайте порівняємо телефон з людиною. Скажімо так, душа людини – це твій мобільний телефон. Якщо людина усією душею занурена в цей метушливий матеріальний світ, якщо вона не подумує ні про Небо, ні про Бога, це все одно що робота телефону без сім-карти. Так, якісь операції телефон може робити без сімки, та чи багато від цього користі?
Телефон купується для дзвінків, решта – вторинне. Так от, сім-карта для «душі-телефону» – це віра в Бога. Віра відкриває душі людини Небо, яке безперервно знаходиться із землею в режимі он-лайн. Говорячи по-простому, Господь завжди на зв’язку з людьми.
Господь має абсолютну «зону покриття», покриваючи душу кожної людини, що населяє планету Земля. Господь бачить, чує усіх. Інша справа – чи бажає сама людина вийти на зв’язок з Богом, з Небом.
Віра – це, поза сумнівом, дар Божий. Віра дарма дається Богом будь-якій людині, яка забажає прийняти цей дар. Бог нікого не примушує брати цей дар. Проте без віри, без цієї небесною «сім-карти», душа буде мертва та непотрібна, як непотрібний звичайний телефон без «сімки».
Віра відкриває душі не просто Бога, а нескінченну перспективу свого розвитку. Перспективу, в якій земне життя, – лише етап, хоча і дуже важливий. Душа створена для вічного блаженства, яке полягає в спілкуванні з Богом. Це спілкування з невидимим доки Богом доступне кожному, хто «активував» «сім-карту» своєї душі.
Ми можемо розмовляти з Богом – для цього є молитва. Можемо слухати Слово Його, читаючи Євангеліє. Можемо отримувати Його допомогу, беручи участь в богослужіннях заснованої Ним Православної Церкви, залучаючись до Таїнств – особливим діям благодаті Божої, що подаються Ним в Церкві.
Віра відкриває двері в абсолютно новий, неосяжний, радісний світ. Так, Господь чує усіх, але слухає Він тільки тих, хто звертається до Нього, рухомий вірою. Найбільше, що ми можемо зробити для Бога, – полюбити Його усім серцем та єством своїм. Але це – потім, пізніше, приходить не відразу.
Поки що вставте у свій «телефон» «сімку» і вийдіть на зв’язок з Небом. Небом в режимі он-лайн…
Артемій Слезкін
Газета – “Волинь Православна”, 2015, №9
