Слово «православ’я» означає «правильно славити» Бога. Назва 1 – шої Неділі Великого посту пов’язана з Торжеством Православ’я (тобто правильної віри) над єрессю іконоборства.
Ця єресь зародилась у перших віках Середньовіччя та проголошувала необхідність боротьби з іконопочитанням у Церкві. Почитання ікон фальшиво трактувалось як поклоніння дереву та фарбам, тобто матеріалу, з якого виготовляють ікони, тобто сприймалось як ідолопоклонство.
Встановлення свята засноване на події Константинопольського Собору 843 року, скликаного візантійською імператрицею Феодорою для відновлення іконошанування. Кілька десятиліть єресь іконоборства трясла імперію. Православні, що шанували святі ікони, піддавалися в ту пору найжорстокішим гонінням від єретиків.
Святі Отці сьомого Вселенського собору засудили іконоборство як єресь та на згадку про перемогу над ним постановили святкувати Торжество Православ’я в першу Неділю Великого посту. Таким чином це нагадує нам справжню сутність і роль ікони – зображення вказує на того, кого зображено, спонукає до молитвоного діалогу.
Христос, Який прийняв на себе тіло, став видимим для людей, а отже зображуваним. Інакше ми не могли би зображувати Бога, хіба символічно. Також зображуємо Богородицю і святих, безтілесні сили. Почитаючи ікони, шануючи їх як святиню, не поклоняємося їм, але Богові. Також коли маємо перед собою ікони Богородиці чи святих, поклоняємося через них завжди Богові, що прославив себе у їхньому житті.
Згодом склався особливий церковний чин Торжества Православ’я, доповнений текстами, що містять православні догмати. У тексті служби проголошується торжество Церкви над усіма існуючими єресями, затверджуються постанови семи Вселенських Соборів.
