Субота на цьому тижні — особлива і має назву Троїцька батьківська поминальна, коли християни напередодні дня сходження Святого Духа на апостолів — свята Трійці — звершують поминання своїх близьких, які вже перетнули поріг невидимого духовного світу.
Саме поняття Троїцької поминальної суботи виходить з того, що ми на свято Трійці святкуємо День народження Церкви. І якщо людина святкує свій власний ювілей, вона обов’язково згадає тата і маму.
У поминальну суботу ми поминаємо всіх наших рідних, близьких, яким ми завдячуємо нашою вірою.
На Троїцьку поминальну суботу є молитви за всіх тих, хто загинув. Скільки багато було таємничих смертей, про які вголос ніхто не говорить: людина вийшла з дому і не повернулася — чи за політичні переконання, чи за релігійні, чи, можливо, просто майнові якісь проблеми були. Саме ця поминальна субота об’єднує своєю молитвою всі види смертей, якими людина могла покинути цей світ, предстати перед Богом на суд.
Ми просимо в переддень Дня народження Церкви, щоб Господь молитвами всіх святих по Своїй милості і щедротах нагородив Царством Небесним усіх, хто покинув цей світ.
Щодо Троїцької поминальної суботи існують певні забобони. Наприклад, дехто вважає її особливим днем молитви за самогубців.
Про те, в чому ж полягають особливості поминальних днів взагалі і Троїцького зокрема, та за кого і чому молиться цими днями Церква, продовжує у своєму слові протоієрей Сергій Ющик:
— Канон поминальної суботи перераховує всіх, за кого ми молимося: і тих, хто пропав безвісті, і тих, хто загинув. Навіть поминаємо тих, хто, можливо, був вбитий ближнім своїм, але це вбивство було інсценоване як самогубство. Тобто, у слов’янському тексті йде фраза «обешено от искреннего своего», тобто людина загинула за загадкових обставин. Один Бог свідок того, що трапилося в житті цієї людини.
Таким чином, Церква об’єднує у своїх прохальних молитвах всіх людей, хто упокоївся.
За матеріалами порталу “Православіє в Україні”
