Один з трьох вселенських учителів Церкви — святитель Іоанн Златоуст — був родом з м. Антіохії, що на Оронті. Праведник жив у ті часи, коли християнські переконання вже не були приводом для громадського осуду та розправи. Святий Іоанн ріс без батька: його мати Анфіса овдовіла у 20 років. Своє подальше життя вона присвятила вихованню єдиного сина, який здобув блискучу освіту. Дуже рано юнак звернувся до вивчення Святого Письма та молитовного споглядання. Іоанн привернув увагу Антіохійського архієпископа Мелетія. Владика зауважив палке бажання юнака навчитися основам віри й наблизив його до себе, поставивши читцем. Коли померла мати Іоанна, праведник прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією». У цей час святий написав знамениті «Шість слів про священство».
