Ні, навіть не велика кількість людей у православних храмах міста вражала цього дня, а те духовне піднесення, з яким народ ішов зустрічали Господа. Але, Христос пішов на Голгофу… і за Ним послідували одиниці.
В храмовому комплексі Почаївської ікони Божої Матері на Вербну неділю двері обох храмів були відчинені. Під час Всенічної настоятель прочитав молитву-благословення усім, хто зустрічав Христа з вербовими гілочками в руках та окропив їх святою водою.
Вівтарник Максим Завора отримав благословення на носіння під час богослужіння стихаря.
У самий день свята в храмі преподобного Сергія Радонезького було звершено дві Божественних Літургії, котрі зібрали чимало дорослих і дітей – причасників Тіла та Крові Христових.
Перед пізньою Літургією було освячено нову велику євхаристичну Чашу, придбану до свята на пожертви парафіян.
Вихованці гуртка «Умілі ручки» майстерно підготували виставку-розпродаж пасхальних сувенірів.
Після ранньої та пізньої Літургій усі присутні в храмі під святковий передзвін виходили навколо церковної території, аби Хресною ходою нагадати собі про необхідність і за межами храму іти за Христом.
У повчальних словах на богослужінні священики не обмежилися нагадуванням євангельської історії свята. Вони закликали присутніх особисто долучитися до відродження, збереження та примноження безцінного духовного та морального скарбу прабатьківської Православної Віри, котрий повинен бути належно покладений у фундамент особистого життя, сімейних цінностей, суспільних відносин та державотворення.
[wp_plusgallery data_type=’google’ data_userid=’107108597963107558820′ data_albumid=’6407968467582218177′ data_albumlimit=’500′ data_include=” data_exclude=” data_limit=’500′ box_color=’#04bd73′ show_caption=” show_desc=” desc_length=’500′]
