Про Благовіщення Пресвятої Богородиці ми дізнаємося з одного лише Євангелія — від Луки.
Передання донесло до нас деякі подробиці життя апостола Луки. Освічений еллін, лікар (що підтверджує і апостол Павел в посланні до Колосян 4:14), він підійшов до написання Євангелія найдокладніше. По суті, це повноцінна біографія.
Згідно з Переданням, апостол Лука був близько знайомий з Самою Божою Матір’ю і навіть написав перші Її ікони. Проте мистецтвознавці категорично стверджують, що приписувані його руці образи створені значно пізніше.
Можливо, що відомі нам зображення, насправді, є пізнішими списками, але Священне Передання донесло до нас найважливіше: святий євангеліст проводив в бесідах з Пречистою не одну годину.
Судячи з усього, багато деталей із земного життя Господа, записані в Євангелії від Луки, дійшли до нас саме через Неї: обставини Різдва, Отрок Іісус в Храмі, родовід… та Благовіщення.
У самій події Благовіщення мене завжди вражає ненав’язлива мудрість Діви Марії. Молода дівчина виявилася значно мудрішою, духовно тверезішою за священика — Захарію. Той, отримавши докладний опис дива (при тому, дива цілком «реального» для іудеїв — був і народжений людьми похилого віку Ісаак, і вимолені неплідною жоною Іосиф та Веніамин, і по молитві неплідної матері народжений Самуїл), — зніяковів і негайно забажав великих пояснень.
Марія ж, так само зніяковівши привітанням Ангела («Вона ж затривожилась словом,та й стала роздумувати, що б то значило це привітання» (Лк.1:29)), по-перше, нічого не сказала, хоча, за переказами, була вихована при Храмі і вже відрізнити духа злого від Ангела, безумовно, змогла б.
Є таке аскетичне правило: не приймати (щоб не обманутися) і не відкидати (щоб мимоволі не похулити того, хто від Бога). Про це правило говорять багато отців Церкви.
Укладач житія преподобного Силуана Афонського, сам подвижник сучасного благочестя, архімандрит Софроній Сахаров писав, що при зустрічі з будь-яким духовним явищем потрібно негайно звертатися за допомогою до духовного наставника. У нас може не вистачити розсудливості і «духовного чуття», і є ризик бути захопленим ворогом.
Так, порада звернутися до духівника добра для нас — а до кого і навіщо звертатися було Їй, Чеснішій від Херувимів і незрівнянно славнішій від Серафимів? Пречиста, повторюся, з дитинства спілкувалася з Ангелами.
Але, будучи зразком смирення та скромності, почувши звернення: «Благодатная!» — Вона не готова прийняти таку високу похвалу. І мовчить в збентеженні — щоб не тільки вберегтися від гордості, але і впевнитися в тому, що той, хто до Неї звертається — вісник від Господа.
По-друге, дізнавшись про принесену звістку, Марія поставила єдино можливе розумне запитання: «Як? (Як же станеться це, коли мужа не знаю?» (1:34)). Знову ж таки, Вона могла б відразу бездумно прийняти звістку, зрадівши честі, якої удостоїлася. Можливо навіть, Гавриїл перевіряв чистоту Діви, двічі звертаючись до Неї: «Благодатная».
Можна сказати, що Захарія поставив таке ж запитання, але ні, зовсім не те ж. Різниця в деталях, але істотних. Навіть деякою зарозумілістю віддає пояснення ученим Захарії свого недовір’я: «Бо я старий і дружина моя в літах похилих» (Лк.1:18).
Те ж, про що говорить Діві Гавриїл, не просто дивно — це неможливо. Такого не було ніколи. Пророцтво Ісаії про Діву, що народжує Месію, вже бентежило Симеона Богоприїмця — одного з перекладачів Писання на грецьку мову. Запитання Пречистої тому не просто закономірне — воно розсудливе.
По-третє, навіть почувши відповідь про дію Божої благодаті, — Вона не просто погоджується із словами Гавриїла, а ще раз підкреслює, що слова Ангела вона приймає лише тому, оскільки він вісник від Господа: «Я ж Господня раба».
І нарешті, вже прийнявши покладену на Неї місію, Божа Матір йде до родички Своєї, Єлизавети, і мені не здається, що це був винятково візит ввічливості.
Лише переконавшись «на сто відсотків» в тому, що бачення було від Бога, Ангел сказав правду, Єлизавета дійсно чекає немовля, — Пречиста Діва Марія остаточно приймає Благу Звістку, дякуючи Господу.
В це свято ми згадуємо як «главизну нашого спасіння» — і в пасхальні дні відчуття Домобудівництва Божого в багато разів посилюється. Євангеліє — Блага звістка: від Благовіщення до Воскресіння…
Марія Сеньчукова
Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №4
