Істинна любов передбачає взаємність. Якщо це любов, де Господь – посередник, де зароджується духовне тяжіння один до одного, бажання самовіддано служити іншому, там, як правило, є взаємність.
Ця іскорка дає миттєву відповідь. Сигнал іншій людині: «я вибираю тебе», і у відповідь – «я теж вибираю тебе». Коли це трапляється, серце людське миттєво знає, що в даному випадку буде взаємність.
Але трапляється, що людина вигадує собі любов, ідеалізує іншу людину. Особливо дівчата цим страждають, вони починають захоплюватись образом, який самі малюють у своїй свідомості, вони приписують намальованій людині неіснуючі якості. І дуже часто вони приходять до стану зачарованості, але відповіді не отримують, тому що мають справу не з реальною людиною, а з ідеальним образом.
Щоб вийти з цих придуманих, фальшивих стосунків, необхідно подивитися на речі тверезо, духовно. Людина, яка звикла міркувати, думати, аналізувати, розбереться, що в такому випадку не потрібно ганятися за цією людиною, мучити її ревнощами, підозрою, докорами, тому що вона тобі нічого не обіцяла.
Кожна людина є особистістю, а кожна особистість володіє даром свободи. «Насильно милим не будеш» – за цими словами ховається великий сенс. Нам необхідно знайти сили розпізнати в собі фальш і обов’язково перехворіти, звільнити іншу людину, і себе самого з полону, в який ми потрапили через свою мрійливість.
Якщо стосунки доходять до того, що людина ганяється за своїм обранцем, оточує його демонстраціями своїх страждань, ультиматумами, погрозами, це вже явно від лукавого. Це вже хвороба. Хвороблива недовірливість, вразливість доводять людину до психічного розладу.
За такими проявами може ховатися багато захворювань, різні істеричні реакції, депресії. А винна сама людина, бо живе мріями, придумує собі неіснуюче. Але на цьому сімейне життя не побудуєш.
Сімейне життя тим хороше, що воно як полігон, де відбуваються випробування нашої любові на доброякісність. Тільки справжня любов здатна долати труднощі, підставляти плече у важку хвилину, не зраджувати, а дорожити тим, що є, не вигадувати, а дивитися тверезими очима на ситуацію.
А всі придумані, фальшиві погляди, ідеалізація, мріяння закінчуються тим, що настає розчарування, гнів, образа, агресія і все, що завгодно.
Якщо у стосунках є якась дисгармонія, то слід задуматися про істинність своїх почуттів. Коли є іскра Божа, то тяжіння обов’язково обопільне. Два людських серця починають перемовлятися мовчки, говорять навіть погляди, жести. Люди просто побули один з одним поруч, навіть не освідчувалися в любові, але вони все одно відчувають близькість, тяжіння.
Розмова могла стосуватися зовсім сторонніх речей, але ми знаємо, що ми необхідні, потрібні один одному, між нами існує глибокий потаємний зв’язок, що Господь нам дає невидимий сигнал. І щасливі ті люди, які цю іскорку, цей Божий сигнал зауважили і скріпили свої стосунки шлюбним союзом, вінчанням, тому що це любов на все життя. Це Господь посилає тобі людину на спасіння.
Переклад українсьою – газета “Волинь Православна”, 2013, №6
