Сьогодні дуже гостро постала проблема читання в сучасному суспільстві. На жаль сучасна молодь стала дуже мало читати, взагалі не сприймає класичну літературу. Але без гарного знайомства з літературою неможливе повноцінне становлення особистості.
Книга допомагає сформувати моральні принципи, духовні цінності, оволодіти інформацією, вчить мислити оцінювати, аналізувати власні та сторонні дії та вчинки. Зниження статусу читання, як засобу духовного та інтелектуального життя суспільства, є одним з найбільш важливих і небезпечних явищ в розвитку сучасної вітчизняної культури. За даними досліджень в нашій країні з кожним роком збільшується кількість людей, що не читають.
Дитяче та молодіжне негативне ставлення до книжок стає нормою сучасності: діти та молодь не бажає та не вміє читати, спостерігається повна відсутність зацікавленості до повноцінної художньої літератури, класики, поезії, казок. Негативний вплив на любов молоді та дітей до читання має сучасна «електронна культура».
Комп’ютерна освіченість стає необхідною рисою сучасної людини. Молодь стала читати менше, адже вони «не мають часу», та для комп’ютера та телевізора час завжди знаходиться. На жаль книга все більше і більше витісняється з сімейного дозвілля.
На питання анкети «Улюблене заняття вашої сім’ї» учні другого класу однієї з українських шкіл відповіли: «Улюблене заняття – дивитись телевізор та DVD» (так відповіло 15 учнів з 20).
Так, дійсно, сучасне сторіччя це – сторіччя новітніх технологій. Не будемо подібно до страусів ховати голови в пісок і визнаємо той факт, що комп’ютери досить впевнено витісняють друковану продукцію і Інтернет вже є доступним навіть в найвіддаленіших селищах нашої країни. Як же тоді повернути любов людей до літератури?
По-перше, ми повинні усвідомити ту загрозу, яку становить така тенденція в сучасному суспільстві, адже доведено, що людина починає найактивніше діяти лише, коли стикається з небезпекою. Видатний класик літератури Федір Достоєвський сказав: «з підлітків творяться покоління», з цим важко сперечатись, але дивлячись на сучасну ситуацію одразу виникає бажання, щоб це було не так.
Сучасна молодь майже повністю переорієнтувалася на масову культуру, яку так легко зустріти будь-де: по телевізору, в Інтернеті, мобільних телефонах, тощо. Та на жаль сучасна масова культура далеко не відповідає ніяким критеріям нормальності.
В дійсності сучасні засоби масової інформації найчастіше займаються маніпуляціями свідомості, і зовсім не ставлять собі за мету задоволення інтелектуального та духовного голоду молоді. Молодь, яка разом з бажанням читати, втратила можливість критично та розумно мислити найчастіше просто «ковтає» подану інформацію і стає легкокерованою масою, що охоче сприймає будь-яку позицію.
Такі тенденції не лише віддаляють нас від норм моралі, але і від духовного життя. А тепер уявимо на хвильку, що ці люди у майбутньому стануть керівниками підприємств, вчителями, депутатами, взагалі людьми з високим рівнем відповідальності. Дійсно страшна картина, чи не так?
По-друге, як будь-яку проблеми потрібно починати вирішувати з себе, так і ми найперше повинні самі змінити своє ставлення до книжок і не проводити увесь свій вільний час пасивній позі глядача на дивані перед телевізором.
Вже давно помітили, що в сім’ях, де не читають книги, або читають дуже мало, навіть діти, які полюбляють читати, спочатку лінуються, а пізніше і зовсім перестають цікавитись книгами. Потім ці діти стають дорослими, створюють свої сім’ї і все повторюється знову і знову.
Книга повинна стати невід’ємним супутником дитини від самого її народження, обов’язковою умовою її мовленнєвого розвитку, розширення знань про оточуюче середовище. Ставлення підлітка до книги майже повністю залежить від рівня розвитку, який він отримав ще в ранньому дитинстві.
Лише при такому правильному і уважному вихованні можна повернути зацікавленість дітей та молоді до таких скарбів духовної культури, як книги. Тільки там ми можемо знайти біографії, вислови, міркування найвеличніших постатей історії, з якими ми вже не можемо зустрітися особисто, але завдяки книгам ми дізнаємося про них, розуміємо їх позиції. Тож, пам’ятаймо те, що лише особистість може виховати особистість.
Ігор Костріков
Газета – “Волинь Православна”, 2013, №6
