Віруючій людині ніяк не обійтися без молитвослова. Скільки всіляких молитвословів видано за останні двадцять років, і не злічити. Є молитвослови кишенькового формату, є повні, чи не в тисячу сторінок.
На сторінках повного молитвослова окрім ранішнього та вечірнього правила, акафістів, канонів і молитов перед причастям обов’язково розміщують Псалтир. І по праву.
З віку в вік псалми велегласно оспівуються на церковних службах і неголосним речитативом звучать в будинках православних християн. Наше богослужіння, все життя православної людини пронизане віршами Псалтирі.
Книга псалмів рішуче заслуговує на ім’я найстарішого молитвослова. Найстарішого, але не застарілого.
Як добре, що на всьому величезному просторі Старого Завіту знайшлося особливе місце для збірки молитов величиною в сто п’ятдесят один псалом. Немає сумніву, що Псалтир — одне з найвідвідуваніших місць Біблії.
Читаючи псалми, можна бачити їх прямий історичний сенс, опис того, що переживав Давид, Соломон, інші пророки і служителі Божі віддалених від нас часів. Окрім опису тодішніх подій, є в псалмах і пророцтва про прийдешнього Христа, за тисячу років до Його Пришестя. Це винятково важливо, Старий Завіт — путівник до Христа.
Додамо, в псалмах розсипані афористичні повчальні вислови, які зближують Псалтир, наприклад, з книгою Притч.
Проте, підкреслимо: псалми з’явилися на світ як особиста молитва. Були прийняті народом Божим як натхненні зверху вірші, як одкровення від Бога. І коли прийшов час переходу від Старого Завіту до Нового, псалми служили людям духовною опорою в свята і будні, в радощах і в годину жорстоких гонінь.
Пригадаємо, як Христос і Апостоли виходили до Гефсиманії і співали псалом (Мк. 14:26). Який саме, не сказано. Чому не сказано? Історики відзначають, що на той час існувала стійка традиція псалмоспіву на Пасху і вказують конкретний псалом, який мався на увазі в Євангелії (Пс. 118). Більш обережні дослідники вказують декілька псалмів-«претендентів».
Псалтир служив як збіркою молитов, так і школою молитви. Людина повторювала святі вірші Давида, і вони непримітно ставали її особистою молитвою. Вони направляли її душу в страшному і вселяючому надію перебуванні перед Творцем.
Слідуючи в молитві за Давидом, вона навчалася великому духовному мистецтву молитви. Людина одночасно молилася і навчалася молитві. Зараз би ми назвали подібне «навчання молитві» аскезою, духовною вправою. Ця вправа підходила кожній людині тоді, та і тепер теж підходить.
Чому так?
Тому, що на наше щастя Псалтир вбирає в себе практично весь універсум життєвих ситуацій.
Серед псалмів ми знаходимо немало славословій Богу. Яскравий приклад тому псалом 103. З нього починається вечірня: людина споглядає навколишній світ, як все премудро влаштовано, і воздає хвалу Творцю.
Є і безліч псалмів прохальних: обступають людину біди, за однією йде інша, відмовилися від неї друзі і родичі, злорадіють і загрожують смертю люті недоброзичливці. Вона згадує своє життя, свої гріхи і кається, закликає милість Божу і просить небо не залишити її в цій безвиході на загибель. Всі знайомі вже списали її з числа живих людей, поклали її «в рові пекельному» (Пс. 87:6), Господи, допоможи.
Від тяжкої хвороби шукає людина у Бога підтримки, душа її горить, викидає полум’яний псалом, взиваючи до Заступника. І, отримавши втіху, обрадувана людина не забуває подякувати Богу. У тріумфуванні серця пригадує все, що відбулося з нею, як Господь підтримав її і допомагав Своїм людям задовго до неї.
Старий Завіт знайомить нас з подячними псалмами, які оспівувалися хором, при зібранні народу. Прекрасними гімнами звучали храмові псалми під час святкових богослужінь в Єрусалимі.
Мабуть, немає такого випадку в житті, щоб до нього не підходив який-небудь біблейський псалом. Дуже вже це вселюдська книга.
Простими словами написано Псалтир. Та все ж буває важко людині уважно і шанобливо вимовити навіть один порівняно невеликий псалом. Люди твердять: «Часу немає, сил немає, голова погано міркує».
Що робити, якщо змістовну і тривалу молитву людина не може творити з якихось причин? Окрім довгих молитов спрадавна в народі Божому звучали молитви короткі. З тих же псалмів, тільки промовляються не всі вірші, а якийсь один.
Саме здійснення коротенької молитви з Псалтиря лягло в основу особливої духовної вправи, відомої за православною ісихастською традицією. Мається на увазі творення Іісусової молитви. Зароджувалася практика Іісусової молитви з наполегливого, раз по раз, вимовлення вибраного вірша псалма. Це все відноситься до IV-V століття християнської ери.
А що було раніше?
Короткі молитовні зітхання з Псалтиря ми знайдемо на сторінках Євангелія. Господь під час хресних страждань вимовляє: «Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув». Це стих з 21 псалма. Дослідники вбачають і інші випадки, не такі явні.
Наприклад, присутність добре знайомого псалма: «Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу… щоб хліб добувати з землі» (Пс 103:1, 14). Ось Господь Іісус наситив народ, що зібрався, «взявши п’ять хлібів і дві риби і глянувши на небо, благословив їх, преломив і дав учням, щоб роздати народу» (Лк. 9:16).
Зрозуміло, що Христос Спаситель благословив Бога, що дає людям прожиток. Але як саме благословив? Ймовірно, словами, що сходять до псалма: Благословенний Господи Боже наш, що хліб добуває з землі. У той час традиція короткої молитви перед вживанням хліба була вже достатньо міцною.
Як же не молитися перед їжею? Коли б не Господь, по волі Якого земля, сонячне тепло і дощ дають колоскам рости, — марні були б праці землероба. У хліб, лежачий перед нами, вкладена праця людська, але ще вкладено благословення Боже. І останнє має значення ніяк не менше першого. Віруючі про це пам’ятають і дякують всещедрого Господу.
Для кожної віруючої людини Псалтир може стати обжитою частиною її молитвослова.
Ті, для кого псалми стали школою молитви, навчаються від богонатхненних псалмів мові молитви. Звернемо увагу, як часто в Новому Завіті цитується Псалтир. І більше того, деколи цитований вірш з псалма — більший, ніж звичайна цитата.
Деколи видно, що Апостол не цитує псалмоспівця в підтвердження своїм словам, а просто мислить віршами з псалмів, «образами» з псалмів. Апостол хоче щось повідомити нам і каже — на мові Псалтиря, до такого ступеня він зріднився з цією духоносной мудрою книгою.
Роздумуючи про мову Псалтиря, неможливо обійти філологічний момент: яка прекрасна наш церковнослов’янський Псалтир — її мова молитовна, жива і виразна, але архаїчна. І потрібно попрацювати, щоб краще її розуміти.
Православна Церква в своїх щоденних молитвах охоче вдається до стародавніх псалмів. Наші духовні наставники залишили нам необхідні роз’яснення псалмів. Це допомагає церковній людині зріднитися з нашим найстарішим молитвословом, допомагає — прохати і дякувати Господу на мові Псалтиря.
Диякон Павел Сержантов
Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №2
