Уже від’їхали кудись
Свята Різдвяні в білих санях.
Співа мороз в церковних банях.
Земна, здається, трісла вісь.

Скоріш до діла, не барись.
Життя – у русі, спектр – у гранях,
Ховаю в рукавиці длані,
Бо правда є така на дісь.

Якби молитву перейнять
Ісусову. Носить під серцем,
Зумів би Він допомагать,

Якщо зі злом схрестився в герці.
Уже Закхей на сікомору
Поліз. І ти кидай комору.
31.01.12.

***

Так, так вони прийшли у храм,
Щоби молитву довершити.
Митар і фарисей маститий,
Дивився кожний з власних брам.

Христос хвалив одного Сам.
Як риба бивсь несамовито,
А другий впевнено, сердито
Вкладав себе до власних рам.

Замирення – найкраща міра,
Бо мир нам Спас святий вручив.
Жива, сльозисто – щира віра,

Як богословський креатив,
А гордість-пиха гне додолу.
Не кличе цих Христос до столу.
30.01.12.

Ще крок і вже Великий піст
Тебе покличе не в арену.
Готовсь, трудись, тренуйся бденно,
Бо перевірить сили вміст.

Не забувай Пасхальних тіст
І пам’ятай, що тіло бренне,
Вступай в сліди Христа степенно.
Ти – брат, а, значить це – речист.

Неси між люди харизмат.
Від слуху віра, це ж від Слова.
На Небі справжній має стат.

Земне – кукіль, а ще – полова.
Христе! Дай руку і перістим,
Щоб стати праведним і чистим.
30.01.12.

Ось митар в храмі з фарисеєм
Скликають люд до каяття.
Сесторо і брате! До суття
Спіши і переваж ідеї.

Христос чека при Галілеї.
Апостолат неси в життя,
Не забувай про розп’яття,
Про Паску, про Четьї- мінеї.

Тріодь то Пісна, то Квіткова
Приструнить, вкаже на Устав
І тільки вибранним не ново.

Ці океан долають вплав.
Христе! Подай нам руку й сили,
Щоб славили Тебе й хвалили.
31.01.12.

Паломництво – не свят-туризм,
Не хадж, а до Христа ходіння,
Блаженний стан, живомоління,
Стигмати, а не естетизм.

А ще це – пошуки харизм,
А, може, і хрестоненсіння.
Бог засіва Своє насіння.
Збирай плоди і аскетизм.

Побудь хоч хвильку безтурботним,
На Промисел надію май,
На хрест кладися благородно,

Терпи, трудись, безмежно чай,
Засолоди любов’ю віру.
Бог переважить нашу щирість.
18.01.12.

Передпостові сонети