0 °c
Kovel'
Неділя, 28 Лютого, 2021
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Довідник
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Довідник
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Капличка
Головна Публікації «Волинь православна»

Простая история

29.11.2011
в «Волинь православна»
0

Священник Димитрий Шишкин

Бывают события, которые выходят за рамки повседневной жизни. Как правило, случаются они неожиданно. Часто – внезапная проблема, затруднение… Реже – утешение, радость… Но бывают события особенные… события, которые потом осмысливаешь и переживаешь ещё очень и очень долго. Эти события вдохновляют и оставляют след на всю жизнь.

Вот такое событие случилось недавно со мной.

Я ещё во время исповеди заметил среди людей – как сказать? – прихожанку, не прихожанку… Женщину из того храма, где я служил раньше, два года назад. Почему я замешкался?.. Просто не знал, как точнее обозначить моё знакомство с ней.

Женщина эта – Татьяна – просит милостыню возле церковных ворот. Вот в чём дело. Но я никогда не видел её выпившей, не слышал, чтобы она ругалась матерно или вела себя развязно и безобразно. Всегда она была в платочке, стояла кротко, не заискивала, не выпрашивала копеечку, как это бывает, а довольствовалась тем, что дают. В храме я её, правда, видел редко, но всё-таки видел несколько раз… Ну, вот такое знакомство.

А, надо сказать, с тамошними «просителями» у меня отношения сложились добрые, я их любил, да и они ко мне относились неплохо. Одна беда, я стал забывать имена. Вот прям беда, честное слово. Вижу человека знакомого, знаю, что у меня с ним добрые, задушевные отношения, киваю приветливо, здороваясь, а имя вспомнить не могу, хоть убей. Или наоборот: имя услышу, а кто это – припомнить не могу, пока не увижу. Стыдно, честное слово. Но что поделаешь…

Вот так и с Татьяной. Я в лицо её сразу узнал, только имя никак не мог припомнить. А тут она ещё дождалась окончания молебна, подходит и говорит:

– Здравствуйте, отец Дмитрий. Я Татьяна, дочка Веры. Помните, на костыликах такая была?

И опять беда – не могу я вспомнить её маму. Стыд, да и только, но не могу. Соображаю лихорадочно, но – никак.

– Вот, умерла моя мамочка, – продолжает Татьяна. – Как бы нам её отпеть?

– Ну, – соображаю на ходу, – я не против. Только определитесь, где отпевать будем. В морге, дома, на кладбище?

– Да в том-то и дело, отец Дмитрий, что мы мамочку хотели бы в храме отпеть.

Тут я несколько озадачился. Неправильно это, конечно, но как-то мы отвыкли от такого отпевания. Разве что в исключительных случаях, в ответ на сугубую просьбу, либо состоятельным господам организуют такие проводы обычно. Либо особо благочестивым прихожанам. В некотором замешательстве я даже намекнул осторожно, что не обязательно непременно в храме отпевать, что большинство прихожан отпевают дома или на кладбище.

– Да дело-то вот в чём, – воодушевилась Татьяна, – мамочка моя перед смертью всё в храм просилась. «Пойдём, – говорит, – доченька, в храм. Отведи меня…» А я думала, она бредит, и говорила: «Мамочка, ты поправишься, вот мы и сходим». Вот и сходили… и Татьяна заплакала.

Почему-то мы особенно сильно любим людей не в моменты проявления их достоинств и силы, а в моменты беспомощности и слабости. Мне стало Татьяну сердечно жаль, я позвонил старшему священнику и попросил разрешения отпеть в храме, «ради Христа», добрую, бедную прихожанку. К счастью, отец сразу согласился, и мы назначили отпевание на следующий день.

Минут за двадцать до назначенного времени я увидел во дворе Сашку. И, вот опять… Ну, как сказать… Не поворачивается у меня язык называть этих людей бомжами. Да, они просят милостыню, живут невесть где и невесть как, но они люди, такие же как мы, только в особенных обстоятельствах… Другие, но не хуже, чем «приличное» большинство. Это точно.

Санька, надо понимать, был по жизни жиган – руки у него синие от наколок, но потом что-то случилось, прикрутило Саню, и вот все те восемь лет, что я его знаю, он передвигается на инвалидной коляске. Бывает и куняет носом – спит пьяненький где-нибудь у входа в гастроном. Но большей частью, как и все мои знакомые бедолаги, околачивается возле ворот храма.

Я Саньку давно не видел, обрадовался встрече, он тоже. Догадавшись, что он прибыл на отпевание, я опять удивился. Сколько мне приходилось хоронить «положительных» людей, к которым даже родственники не нашли нужным явиться на похороны, а тут пришкандыбал бродяга на своей коляске неуклюжей невесть откуда.

– Ты на отпевание? – спросил я на всякий случай.

– Да, вот Веру Фёдоровну пришёл проводить, – ответил Сашка. И это «Вера Фёдоровна» сразило меня окончательно.

В брутальной среде, где не слишком привечают всякую вежливость, просто так по имени-отчеству не называют. Значит, заслужил уважение человек. И я с удвоенным усердием стал вспоминать, кто же такая Вера Фёдоровна?

Между тем в храме закончились последние приготовления. Табуретки возле тетрапода накрыли ковром, так что получился настоящий траурный лафет.

Я стал готовиться к отпеванию. Поставил аналойчик, вынес из алтаря крест, Евангелие, требник и пошёл разжигать кадило. Почему-то я сильно нервничал, как бывает перед особенно торжественными событиями, хоть для священника отпевание – это, при всей сакраментальности, треба вполне обыденная.

«Кто же такая Вера?.. – думал я. – Ведь всех их знаю – бедолаг тамошних, но вот никак не могу вспомнить. Эх, беда… нехорошо как-то».

Наконец я услышал в храме оживлённую речь, топотание и понял, что принесли гроб. Я облачился, взял кадило, ладан и вышел из алтаря.

Людей было немного. Из «старой гвардии» Татьяна, Сашка на коляске и ещё несколько человек. Я заглянул в гроб. Там лежала худая, высохшая старушка с напряжённым, точно вглядывающимся куда-то, лицом. Я её не узнал.

То есть не то, чтобы совсем не узнал. Что-то шевельнулось в душе далёкое, позабытое, но не больше того.

Татьяна, наблюдавшая за моей реакцией, заметила горестно:

– Совсем не узнать… Что смерть делает с человеком… – И она опять заплакала.

Я начал отпевание. Не знаю, как другим священникам, а мне бывает трудно отрешиться от внешней обстановки, от осознания присутствия сосредоточенно молчащих людей, слушающих тебя и наблюдающих за твоими движениями. Тьма посторонних мыслей приходит в голову по этому поводу, и от этих мыслей трудно бывает отстраниться. И всё-таки я пытался молиться, как мог.

И вдруг, в какой-то момент в памяти моей начали всплывать картинки.

Раннее утро в храме. Настолько раннее, что за окном темно. На дворе зима, метель и лютая стужа. Я служу акафист святителю Луке. После акафиста помазываю маслицем от лампады тех немногих тружеников, кто в такую раннюю пору не поленился прийти, помолиться Богу и Его угоднику.

И среди пришедших почти всегда – худая женщина на костылях с измождённым, но добрым лицом. Я её знаю. Она просит милостыню. Всегда эта женщина стоит дальше всех от ворот. С «последними» – так что ей достаются лишь жалкие крохи… Но она не жалуется и не пытается перебраться поближе к «кормушке». И ещё, если подашь ей копеечку – не важно сколько, – она неспешно истово перекрестится и серьёзно, внимательно глядя в глаза, скажет всегда: «Благодарю Господа!» или «Слава Богу за всё!» Это бывает так неожиданно, даже странно – потому, что не в проброс говорится, а как-то особенно, – что невольно задержишь внимание.

Вот и на акафисте, когда её помажешь, она всегда говорила так же. Вообще, она была одна из всей «просящей братии», кого без зазрения совести можно было назвать прихожанкой. И я вспоминал здесь, у гроба, как она исповедовалась проникновенно, с сокрушением, как причащалась…

Но, главное – все эти обыкновенные в общем факты представали вдруг в каком-то особенном, сокровенном свете, точно только сейчас, после смерти открылось их истинное значение…

С этими «картинками» всё переменилось. И лежащий в гробу человек не был больше покойником «вообще», а близким, родным человеком. И, главное – запредельно живым! Это чувство, думаю, знакомо каждому, его не нужно объяснять. От него сердце изливается через край, так, что закончив отпевание и собираясь обратиться к присутствующим с речью, я неожиданно только и смог сказать:

– Вот, Вера… я её узнал… вспомнил… Она была, вы понимаете, да и есть… человек Божий!

Больше я говорить не смог, но, кажется, меня и так все поняли…

Потом я стоял возле гроба с дочкой Татьяной и она всё говорила, говорила.

– Я ведь не понимала её совсем… Чем она жила… «Пойдём, пойдём в храм…» А знаете, что мне врачи рассказали? Она же в кому впала и вот – в коме продолжала молиться вслух. То есть, понимаете, человека вроде как нет, он ни на что не реагирует, лежит без сознания и вдруг – молится вслух… Врачи со всего отделения собрались поглазеть. Говорили: «Такого не бывает!» Оказалось, бывает… А ещё раньше, когда она в сознании была, но не вставала уже… Так вот – она всё знала: какая погода на улице, кто в храм приходил, какие события происходят… «Мощи, – говорит, – привезли…» И действительно, в тот день мощи Димитрия Солунского прибыли, а ей об этом никто не говорил, я точно знаю… Мамочка, милая, прости, что я не понимала тебя…

Я стоял и чувствовал словно… словно я стал свидетелем Евангелия, вы понимаете… Это очень трудно объяснить, но это так явственно было… Как будто на моих глазах неприметно вершится история. Та самая, о которой написана Великая Книга – история любви между Богом и человеком! Это было похоже на прозрение. И это было так потрясающе, что душа замерла в благоговении.

Вера умерла в пятницу, а в третий – воскресный – день во всех храмах читали Евангельское повествование о богаче и Лазаре. И вот, ещё не зная ничего о случившемся, готовясь к проповеди, я в Патерике нашёл удивительные слова:

«Один старец говорил о бедном Лазаре: не видно в нём ни одной добродетели, которую делал бы он, – и только одно находим в нём, то, что он никогда не роптал на Господа, но с благодарностью переносил болезнь свою, и посему Бог принял его».

Бывают в жизни особенные события. События, которые, случившись однажды, озаряют душу святым негасимым светом. И чем дальше – тем этот свет разгорается ярче и ярче. Чтобы мы не сбились с пути, чтобы видели ясно дорогу…

“Православие и мир”

Попередня публікація

Устилуг. Пограбовно храм

Наступна публікація

Освячення чи оберіг

Наступна публікація

Освячення чи оберіг

Будь ласка, увійдіть щоб приєднатися до дискусії

Пряма трансляція

Розклад Богослужінь

Єпархіальні новини

Вітаємо настоятеля храму священномученика Фаддея м. Ковеля, протоієрея  Володимира Мацура з річницею хіротонії

Прихожани церкви щиро вітають свого настоятеля  протоієрея  Володимира Мацура з радісно – урочистим і святковим днем – 15-ою річницею хіротонії. Дорогий, Батюшка! Вас рукоположили у сан священника на велике церковне свято – Стрітення Господнє. Тому ця подія для нас вдвічі радісніша і пам’ятніша. З дитячих років батюшка Володимир мав заповітну мрію і тверде рішення – […] The post Вітаємо настоятеля храму священномученика Фаддея м. Ковеля, протоієрея  Володимира Мацура з річницею хіротонії appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Тематичні зустрічі до Дня православної молоді

До Дня православної молоді (15 лютого) єпархіальний Відділ у справах сім’ї, молоді та соціального служіння ініціював тематичні зустрічі молодих представників парафій в рамках благочинницьких округ. Захід проводиться з благословення та підтримки керуючого Володимир-Волинською єпархією Високопреосвященнішого митрополита Володимира. Довідки про місце та час проведення молодіжниї зустрічей можна отримати у настоятелів парафій та координатора проекту священника Віктора […] The post Тематичні зустрічі до Дня православної молоді appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

День Ангела митрополита Володимира

Урочистою соборною Божественною Літургією вшанували в Успенському кафедральному соборі священномученика митрополита Володимира (Богоявленського). У чернечому постризі Керуючий нашою єпархією Високопреосвященніший митрополит Володимир був наречений ім‘ям на честь цього святого. Від імені єпископату Української Православної Церкви з Днем Ангела владику Володимира щиро вітав митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим. Поздоровити свого Архієрея та Ректора Духовного училища зібралися […] The post День Ангела митрополита Володимира appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Прихильники ПЦУ зрізали замки та захопили храм преподобного Сергія Радонежського в с. Галинівка

6 лютого представники ПЦУ в селі Галинівка без жодних погоджень з УПЦ, зрізали замки на місцевому храмі преподобного Сергія Радонежського та фактично захопили його. Весь процес був відзнятий на камеру. Нагадаємо, що конфлікт в селі точиться вже давно. Як повідомляє Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, під натиском прихильників «ПЦУ» у Волинській ОДА фактично «дали добро» на […] The post Прихильники ПЦУ зрізали замки та захопили храм преподобного Сергія Радонежського в с. Галинівка appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Тридцять років на посаді благочинного

Сьогодні  тридцятирічний ювілей служіння Церкві  протоієрея Іоанна Хіночика на посаді благочинного. Отець Іоанн 08. 01. 1983 р. архієпископом  Волинським  і Рівненським  Даміаном за Божественною Літургією  в Свято – Троїцькому соборі м. Луцьк, висвячений  в сан диякона. 01.01.1984р. – в сан священика, а 07.02. направленний настоятелем в Дмитрівський храм, с. Гірники, Ратнівського району, Старовижівського благочиння. Звершив   […] The post Тридцять років на посаді благочинного appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Збори духовенства Старовижівського благочиння

12 січня в Старій Вижівці відбулися збори священиків благочиння. На зборах були підведені підсумки роботи за минулий рік, та окреслені плани на наступний 2021-й рік. Благочинний округи протоієрей Олександр Сандер з духовенством обговорили важливі церковні, богослужбові та господарські та інші питання, а також життя і діяльність общин благочиння. Благочинний привітав всіх з Різдвом Христовим, Новим […] The post Збори духовенства Старовижівського благочиння appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Вітаємо з річницею священницького служіння!

14 січня відзначає 25-років служіння на Сергієво-Радонежській парафії села Залюття протоієрей Юрій Гринько. Двома тижнями раніше в особистому календарику отця Юрія була ще одна пам’ятна дата – 25-річниця священницької хіротонії. Всечесний отче, від усієї православної громади Кримненського благочиння, духовества та парафіян прийміть найщиріші вітання з нагоди славного ювілею! Чверть століття Ви стоїте перед Престолом Божим, […] The post Вітаємо з річницею священницького служіння! appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Вітаємо нового настоятеля Свято-Успенського кафедрального собору міста Володимира-Волинського

6 січня 2021 року з благословення Високопресвященнішого Володимира митрополита Володимир-Волинського і Ковельського, Свято-Успенський кафедральний собор отримав нового настоятеля. Ним став митрофорний протоієрей Олексій Никитюк. Отець Олексій Никитюк – уродженець села Савчиці на Тернопільщині. Народився в селянській родині Олексія і Анни Никитюків 28 березня 1962 року. Батьки дали йому глибоке родинне й релігійне виховання, та з […] The post Вітаємо нового настоятеля Свято-Успенського кафедрального собору міста Володимира-Волинського appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Митрополит Володимир очолив різдвяні богослужіння у Володимирі-Волинському

7 січня – велике християнське свято – день Різдва Ісуса Христа, Спасителя світу. У день цього величного свята для всіх православних християн, керуючий Володимир-Волинською єпархією Високопреосвященніший Володимир митрополит Володимир-Волинський і Ковельський очолив низку богослужінь в Успенському кафедральному соборі м. Володимир-Волинського. У суботу зранку, 6 січня, в день Навечір’я Різдва Христового, у кафедральному соборі було звершено Вечірню […] The post Митрополит Володимир очолив різдвяні богослужіння у Володимирі-Волинському appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви «Небо і земля сьогодні пророчо будуть радіти, ангели і люди духовно нехай торжествують! Яко Бог у плоті явився … » (стіхіра на літії).   Возлюблені у Господі – всечесне духовенство, ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада […] The post РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира appeared first on Володимир-Волинська єпархія. [...]

Новини УПЦ

Що робити, аби не нашкодити своїм дітям? – прот. Олександр Клименко (відео)
Що робити, аби не нашкодити своїм дітям? – прот. Олександр Клименко (відео)

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено вихованню дітей, на яке пропонується поглянути крізь призму євангельської притчі про блудного сина (Лк 15, 11-32). “Ця притча вчить нас тому головному, що коли син слухається свого батька, а батько свого батька, то в послусі один одномуДОКЛАДНІШЕ → [...]

Митрополит Володимир-Волинський Володимир освятив храм на честь прп. Амфілохія Почаївського
Митрополит Володимир-Волинський Володимир освятив храм на честь прп. Амфілохія Почаївського

25 лютого 2021 року митрополит Володимир-Волинський та Ковельський Володимир звершив чин освячення новозбудованого храму на честь преподобного Амфілохія Почаївського у селі Мельники-Річицькі Ратнівського району Волинської області. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сторінку у фейсбук Благодійного фонду «Фавор». Багато років парафіяни УПЦ волинського села Мельники-Річицькі не мали свогоДОКЛАДНІШЕ → [...]

Представник УПЦ взяв участь у Міжконфесійному круглому столі «Впровадження професійного капеланства у сфері охорони здоров’я України»
Представник УПЦ взяв участь у Міжконфесійному круглому столі «Впровадження професійного капеланства у сфері охорони здоров’я України»

26 лютого 2021 року відбувся Міжконфесійний онлайн-круглий стіл «Впровадження професійного капеланства у сфері охорони здоров’я України». З благословення голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів митрополита Львівського і Галицького Філарета,  участь в онлайн-заході взяв представник УПЦ при Громадській раді при МОЗ України з питань співпраціДОКЛАДНІШЕ → [...]

Голова відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань звершив Літургію в дитячому онкологічному центрі Києва
Голова відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань звершив Літургію в дитячому онкологічному центрі Києва

15 лютого 2021 року, у свято Стрітення Господнього, Міжнародний день онкохворої дитини, голова та представники Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань відвідали дитяче відділення Київського міського клінічного онкологічного центру м. Києва. Протягом року у дитячому відділенні КМКОЦ отримують лікування близько 450 дітей. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на blago.church.ua. У відділенніДОКЛАДНІШЕ → [...]

Ми вистояли та залишаємося вірними УПЦ – віруючі захоплених храмів на З’їзді (відео)
Ми вистояли та залишаємося вірними УПЦ – віруючі захоплених храмів на З’їзді (відео)

22 лютого 2021 року на З’їзді представників захоплених храмів Української Православної Церкви, який пройшов у Києво-Печерській Лаврі, віруючі поділилися історіями з життя своїх парафій.  Віряни із села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області розповіли про спроби захоплення їхнього Михайлівського храму рейдерами з “ПЦУ” і як це вплинуло на них, представники парафії з села Птича Рівненської області підкреслили, щоДОКЛАДНІШЕ → [...]

У Києво-Печерській Лаврі відбулося засідання Комісії з канонізації святих
У Києво-Печерській Лаврі відбулося засідання Комісії з канонізації святих

24 лютого 2021 року під головуванням митрополита Херсонського і Таврійського Іоанна відбулося засідання Комісії з канонізації святих при Священному Синоді Української Православної Церкви. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу Херсонської єпархії. На засіданні були розглянуті матеріали, що пов’язані з життям і подвигами подвижників благочестя, які жили таДОКЛАДНІШЕ → [...]

“ПЦУ” вдалося набагато менше, аніж вони планували – інтерв’ю митрополита Вінницького Варсонофія
“ПЦУ” вдалося набагато менше, аніж вони планували – інтерв’ю митрополита Вінницького Варсонофія

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю митрополита Вінницького і Барського Варсонофія для «Вітраж інформ». Ми сидимо в тимчасовому приміщенні Вінницької єпархії, в будівлі православної школи при Хрестовоздвиженському храмі м Вінниця. Ще по дорозі до Вінниці, в поїзді, вдалося прочитати статтю про нинішній стан справ у тимчасовому приміщенні Вінницької єпархії, там автори порівнялиДОКЛАДНІШЕ → [...]

У відроджуваному з руїн Донецькому Іверському монастирі відзначили престольне свято
У відроджуваному з руїн Донецькому Іверському монастирі відзначили престольне свято

25 лютого 2021 року, в день Іверської ікони Божої Матері, у Свято-Іверському монастирі в Донецьку, постраждалому в результаті обстрілів у 2014 році, була звершена соборна Божественна літургія, після якої відбувся хресний хід за участю віруючих, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу Донецької єпархії. «І хоча мир у нашомуДОКЛАДНІШЕ → [...]

Благодійну допомогу на суму 130 тис. грн. Одеська єпархія передала для онкохворих пацієнтів Одеської дитячої лікарні
Благодійну допомогу на суму 130 тис. грн. Одеська єпархія передала для онкохворих пацієнтів Одеської дитячої лікарні

24 лютого 2021 року, з благословення митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела, представники Одеської єпархії в рамках ініціативи «Добро об’єднує» передали відділенню онкогематології Одеської обласної дитячої клінічної лікарні ліки, іграшки, господарський інвентар та персональні подарунки для маленьких пацієнтів. Загальна сума допомоги склала 130 тис. грн. і стала можливою завдяки організованій православноюДОКЛАДНІШЕ → [...]

На Чернігівщині в стінах згорілої сільської лікарні знайшли старовинні ікони (+відео)
На Чернігівщині в стінах згорілої сільської лікарні знайшли старовинні ікони (+відео)

Жителі села Нові Млини в Чернігівській області знайшли ікони зі зруйнованого храму, коли розбирали згарище старої сільської лікарні, повідомили в Ніжинській єпархії УПЦ з посиланням на сторінку «Ми та село Нові Млини» у фейсбук.  Лікарня в Нових Млинах згоріла ще 16 років тому, але руїни почали розбирати тільки зараз. Як виявилося,ДОКЛАДНІШЕ → [...]

Designed by ROOM SIXTY NINE
Designed by ROOM SIXTY NINE
  • Вхід
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Довідник
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Створити новий обліковий запис!

Заповніть форми нижче, щоб зареєструватися

Всі поля обов'язкові для заповнення Увійти

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти