Середа, 8 Лютого, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Роздуми біля останньої межі

02.09.2013
в «Волинь православна»
A A

Размышления у последней черты, Игумен Нектарий (Морозов), Амвон

Смерть завжди залишається деякою величною і лякаючою людину таємницею – скільки б вона не знала про неї, скільки б не читала, ні чула, ні стикалася з нею, не бачила її. Навіть досвід пережитої клінічної смерті не робить смерть яснішою і менш загадковішою.

Ми не знаємо, як вирішується – не тут, на землі, а на небесах, у Господа, – коли призвати людину в інше, вічне життя. Не знаємо, коли цей заклик, на який неможливо не відгукнутися, прозвучить стосовно наших близьких, стосовно нас самих. Не знаємо навіть того, як саме помирає людина, що відбувається з нею, чому ще за мить перед цим вона була живою і ось – життя залишило її.

Смерть не просто таємниця, вона ще й таїнство. Адже ця мить – мить вмирання – так важлива для нас, що ні з чим її більше і не порівняєш. Це момент істини, коли підсумовується усе, що збирала в собі, у своєму серці усе життя людина, коли визначається з граничною чіткістю – де зараз і який його скарб (Мф. 6: 21).

Це момент найсерйознішого – останнього і тому ще серйознішого – випробування: з чим відходитиме вмираючий в інший світ: із страхом або радістю, з наріканням або подякою, з молитвою або прокляттям? І питання тут не лише в тому, звичайно, легко чи важко людині вмиратиме, хоч і це важливо. Питання в іншому: смирення перед волею Божою, подяка за усе – і за хворобу, і за смерть, що наближається, – можуть, вкупі з покаянням, врятувати і того, хто жив не цілком справно. А нарікання на Бога, прокляття долі своєї здатні самі по собі душу загубити.

Як заглянути в це недалеке загалом для кожного з нас майбутнє, як впізнати своє серце, зрозуміти: чи будемо готові до випробування смертю ми самі? Повною мірою це, звичайно, неможливо: було б великою помилкою, невибачною самовпевненістю вважати, що ми зможемо усе сказати собі про свою останню годину заздалегідь. І усе ж. Все ж потрібно частіше не лише згадувати про смерть, думати про неї, але і як би ставити себе на цей край тутешнього буття, прислухаючись до того, як реагує і відгукується на це наша душа.

У священика, котрий несе приходський послух і котрий по пастирському обов’язку своєму регулярно відвідує хворих на дому, сповідає, соборує та причащає їх, з’являється з часом особливий дивний дос­від. Він, з одного боку, унікальний, а з іншого – ним можна спробувати поділитися.

Бачити, як людина готується по-християнськи зустріти смерть, допомагати їй в цьому приготуванні, напучувати її перед переходом у вічність. Це праця, наскільки важлива та відповідальна, настільки вдячна та  благодатна: по-перше, тому, що милостиня духовна вище за милість тілесну і від Господа більше заслуговує на нагороду, а по-друге, через те, що можеш побачити що відбувається з людиною при наближенні смерті.

Але буває і так, що помирає людина, яку ти, священик, добре знаєш. Помирає не відразу, не несподівано, а упродовж якогось часу, день за днем. І ти приходиш до неї не лише як до твого парафіянина, але і як до того, хто тобі давно знайомий, як до друга.

І той внутрішній зв’язок, душевна близькість, які були раніше, стають міцніші, тісніші, глибші. І в якусь мить ти почуваєш себе провідником, який супроводить людину в дуже непростих, небезпечних мандрах. Провідником, який, втім, не йде до кінця, який залишається тут, тому що ще не прийшов його час.

Настає мить, яку ти дуже добре розрізняєш, – саме завдяки цій глибині і силі зв’язку між тобою і вмираючим. Немов межа якась проходить, яка відділяє цю людину від усіх, хто живе і житиме. Це той стан, який зазвичай характеризується коротким і сухим, : «Не мешканець»! Але це – з фізичної точки зору. А важливіше те, що відчуває в цей час душа людини, що відчувати, як усе, що зв’язувало її раніше, цікавило, мучило та радувало, кудись відступає, йде. І сама вона – теж йде.

І ти теж це відчуваєш, і тобі дається якась вражаюча можливість разом з нею як би перейти цю межу і, проте, не переходячи її. Це і є досвід переживання таїнства смерті. Ти розумієш, що є щось, що знає зараз лише ця людина і ти – і більше ніхто. Вона почула опреділення Боже, що прозвучало про неї: час йти, – визначення, з яким марно сперечатися, адже це не вирок земних лікарів, а рішення одного-єдиного Небесного Лікаря. І ти теж опреділення почув.

Людина йде, а ти залишаєшся. Ти молишся за неї, переживаєш, сподіваєшся на милість Божу до неї – твоя молитва з нею. Але ти сам – тут. І ти знаєш, як, напевно, не знав ще раніше, ясно і добре, як жити на цьому просторі – до межі, яка одного дня відокремить тебе від тих, що живуть.

І хочеш поділитися цим знанням з тими, хто тобі дорогий, та й взагалі – хто тільки може тебе почути. Ділишся і бачиш, що важко це тим, що слухають усвідомити: не відчувають вони того, про що ти говориш, так гостро і так сильно. А проходить час, і ти сам цього уже не відчуваєш. Немов зникає усе кудись.

Але межа, та, остання, нікуди не зникає. Вона ж по суті вже проведена, це просто ми не знаємо, в яку мить і як її перетнемо. Найближчим часом або пізніше… У будь-якому випадку – обов’язково.

Ігумен Нектарій (Морозов)

Православие.RU

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №9

Теги: душалюдинамолитвасвящениксмерть
Попередня публікація

Що означає: «люби ближнього свого»

Наступна публікація

Серце з плоті, кам’яне, шерстяне

Наступна публікація

Серце з плоті, кам'яне, шерстяне

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо
ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо

💐ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезоіменитства! 🕊Многая і благая літа! 🌿Митрополит Володимир народився 26 листопада 1968 року у селі Невір Любешівського району Волинської області. 🌿1990 року вступив до Волинської духовної семінарії. 🌿1992 року Преосвященнішим Варфоломієм, єпископом Луцьким і Волинським, пострижений у чернецтво з іменем на честь…

Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі
Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі

Фоторепортаж богослужіння. The post Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях
Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях

Студенти 2 класу Ткачук Сергій і Дащук Станіслав Дащук взяли участь у Чемпіонаті Володимир-Волинської міської територіальної громади з настільного тенісу . Ткачук Сергій здобув 1 місце. The post Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ
ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ

29 січня поховали трагічно загиблого очільника Дубечненської громади Анатолія Костючика. Автокатастрофа, що обірвала життя керівника, сталася 27 січня поблизу Ковеля. Провести в останню путь Анатолія Петровича зібралися жителі громади, колеги, друзі. Чин похорону очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк у співслужінні духовенства району. Священник висловив щирі співчуття осиротілій родині, громаді, що…

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви
Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви. «Ми були, є і будемо в Істині і вірними своїй канонічній Церкві та її Предстоятелю». Про це йдеться у зверненні священноначалля та братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври до всіх вірних чад Української Православної Церкви, опублікованому на сайті обителі 26 січня. Зазначається, що…

Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі
Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі

25 січня митрополит Володимир очолив Божественну Літургію у ковельському храмі на честь святої мучениці Татіани. Настоятель храму протоієрей Володимир Бензюк запросив розділити радість Престольного свята духовенство міста та району. На молитву забралися парафіяни храму та паломники. Богослужіння супроводжував гарний спів парафіяльного хору під управлінням матушки-іменинниці Тетяни Бензюк. Під час Літугії…

Престольне свято храму на честь святого ковельчанина
Престольне свято храму на честь святого ковельчанина

23 січня, у Ковелі, митрополит Володимир очолив Божественну літургію Престольного свята храму на честь священномученика Анатолія, митрополита Одеського, що народився у Ковелі. Правлячому Архієрею співслужили старший благочинний Ковельського району протоієрей Володимир Ровінський, настоятель храму-іменника протоієрей Олександр Кобенко, священники Ковеля та району. The post Престольне свято храму на честь святого ковельчанина…

Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі
Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі

Фоторепортаж з Успенського кафедрального собору Володимира The post Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

На Ратнівщині похоронили воїна-захисника
На Ратнівщині похоронили воїна-захисника

19 січня 2023 року, в селі Здомешель, Ратнівської громади прощалися з новопреставленим Іваном Івановичом Хомуком.Чин відспівування в Різдво – Богородичному храмі звершили благочинний ратнівської округи протБільше Анатолій Гурський та духовенство благочиння.Священники висловили співчуття рідним та близьким покійного та закликали молитися за новопреставленого воїна Івана . The post На Ратнівщині похоронили…

На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна Олега Денисюка у Щедрогорі
На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна  Олега Денисюка у Щедрогорі

19 січня у Свято-Аннівському храмі с. Щедрогір, Гірниковського благочиння, відбулося поховання Захисника України Денисюка Олега Івановича . Заупокійне богослужіння очолив настоятель храму прот. Сергій Шамайло у співслужінні духовенства. Із перших днів повномаштабного вторгнення ворога, воїн Олег пішов на захист своєі держави України. Під час виконання свого військового зобов’язання, помер на…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version