Субота, 13 Серпня, 2022
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Капличка
Головна Публікації «Волинь православна»

Шантаж вибаченням

09.07.2014
в «Волинь православна»
A A

«Матусю, пробач мені!» – ридає п’ятирічна дочка, що стоїть поряд зі мною. А я зціплюю зуби і розумію, що зараз відшльопаю її. Насилу стримую себе, прошу: «Лізо, будь ласка, іди, я зараз не можу тебе пробачити!»

Мене просто трясе від гніву – тільки що ця дівчинка валялася на підлозі, била руками і ногами і методично кричала: «Машка – дурепа! Вона зламала мою іграшку!». Тридцять хвилин. Або годину? А може, вічність?

У кутку тихо схлипує Маша, яка вже сто разів теж вибачилася і перед Лізою, і переді мною. Але це не допомагало. Дикі крики ридаючої Лізи розносилися, напевно, по всьому під’їзду. Вона розбудила однорічну сестричку. Розшпурляла все, що потрапило під руку.

І тут я виходжу з себе. Моє терпіння, далеко не ангельське, лопає з тріском: це я кидаю в раковину ложки зі столу. Ліза відкриває одне залите сльозами око і стежить нишком. Після того, як я ривком піднімаю її з підлоги і додаю ляпаса, Ліза змінює тему плачу.

Гріх – НЕ пробачити

Тепер ці стогони йдуть під гаслом: «Пробач мені, матусю! Ти не можеш мене не пробачити, це гріх!»
А я не можу пробачити! Тому що усе ще кипить всередині. І тому, що я розумію, що зараз вона не просить вибачення. Вона мене шантажує ним.

Вона хоче, щоб все стало добре, щоб я перестала злитися, щоб світ повернувся в свій звичний стан. І лише тому їй потрібно почути від мене заповітні слова: «Гаразд, я тебе прощаю, все добре!»

Потрібно сказати, що найчастіше вона виривала у мене ці слова. І настільки потім звикла до того, що слова «пробач мені» потрібні для того, щоб «все стало добре», що почала говорити їх з приводу і без. Вона говорила їх разів сто на день – про всяк випадок. Якщо хтось отримав двійку, вона говорила «пробач мені».

Якщо хтось поряд впав, вона теж говорила «пробач мені», хоча була зовсім ні при чому. Вона говорила ці слова, коли розбивався кухоль, коли у мене боліла голова, коли її зраджували друзі. Вона, ображалася на них, розуміла їх неправоту, але просила вибачення.

І це не мало ніякого стосунку до смирення, ці слова перетворилися у Лізи в магічну формулу. Дитяча тривожність з’єдналася дивним чином з церковною риторикою: «Раптом, якщо я не вибачуся, трапиться щось погане?» І нам довелося боротися зі словами «пробач мені».

«За що?» – запитувала я і вимагала відповіді. Відповідь мала бути гранично чіткою та конкретною. Тому що просити вибачення загалом або про всяк випадок легше, ніж за дійсно щось конкретне, за якусь провину, за справжню провину.

Тому що самому проханню про прощення повинні передувати праця душі, усвідомлення своєї неправоти, свого промаху, помилки. Саме тому найчастіше по-справжньому важко просити вибачення відразу, в запалі.

Справжнє прощення

Справжнє прощення приходить і після якогось переживання своєї образи: «Ось, мене тут образили, не зрозуміли, мені тут не те сказали, я найнещасніша в світі людина». А чи такий ти нещасний? А не чи ти образив? А чи у всьому ти був правий?

Час дає можливість зрозуміти і побачити себе з боку. Іноді достатньо і години, а іноді багатьох років, щоб вибачитися щи­ро, по-справжньому.

Але в цій історії про дівчинку Лізу є ще одна сторона – шантаж прощенням. Коли тебе ставлять до стінки «правильними словами» і вимагають прощення, до якого ти не готовий. Але ж ти повинен пробачити! Ти ж християнин! Як тут бути? Пробачити, щоб залишитися християнином? Або не пробачити і зробити гріх?

З одного боку, ніколи не варто догоджати шантажисту, нехай навіть п’ятирічному, та заохочувати шантаж. З іншого, адже теж хочеться, щоб все стало добре, щоб всі перестали ридати, а твоє «непрощення» лише провокує подальші ридання. І думати тверезо в такій гарячій ситуації теж не виходить.

Зараз, коли пройшло вже років десять, а то і більше, коли Ліза стала великою і чудово-уважною, коли можна про все поговорити, я можу спокійно поміркувати про те, що було.

Так, напевно, потрібно було сказати «прощаю», просто щоб заспокоїти дітей. А потім, коли вони будуть у нормальному стані, поговорити з ними. Обговорити ситуацію, розкласти по поличках.

Найчастіше до цього не доходило, просто тому, що дітей багато, мама одна, сил мало, а щодня новий сюрприз.

Напевно, треба було дійсно акцентувати не на тому, що християнин повинен, ну просто-таки зобов’язаний, всіх прощати, а на тому, що людина навчається прощати все життя, що пробачити – важко, іноді майже неможливо, що вибачитися – це не те ж саме, що попросити морозиво.

І що не треба просити вибачення про всяк випадок і просто так, щоб тільки задобрити того, від кого ти залежиш.

Але як би там не було, нам вдалося це зрозуміти і усвідомити, нехай не відразу. Поступово я навчилася менше злитися на Лізу через її істерики. Ліза теж росла і розумнішала. І раптом виявилось, що ось ці страшні крики та шкідливості відійшли разом з дитячим лепетом та молочними зубками.

І тепер ми можемо спокійно говорити про прощення, ми навчаємося прощати один одного, ми виявилися однодумцями. І це те, що радує і дивує мене завжди: виявляється, діти не завжди кричать та скандалять.

Ні, вони зростають, вони розуміють тебе, сидять поряд та сміються, коли ти розповідаєш про те, як іноді вони поводилися, і говорять: «Добре, що ми є один у одного».

Анна Гальперіна

Джерело – pravmir.ru

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2014, №6


Теги: вибаченнядітипрощення
Попередня публікація

Тіло і душа: боротьба за здоров’я

Наступна публікація

Ти мене поважаєш?

Наступна публікація

Ти мене поважаєш?

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У Ковелі митрополит Володимир очолив свято десятиліття освячення храму
У Ковелі митрополит Володимир очолив свято десятиліття освячення храму

12 серпня громада ковельського храму священномученика Анатолія святкувала десяту річницю освячення церкви. Храм був одним з перших, котрий освячував Владика Володимир після свого призначення на Володимир-Волинську кафедру. Через десять років Високопреосвященнійший митрополит Володимир очолив святкове богослужіння. За цей час храм зібрав чисельну громаду на чолі з протоієреєм Олександром Кобенко. Тут…

В ОСТАННЮ ПУТЬ ПРОВЕЛИ НАСТОЯТЕЛЯ ОЛЕСЬКОГО ХРАМУ
В ОСТАННЮ ПУТЬ ПРОВЕЛИ НАСТОЯТЕЛЯ ОЛЕСЬКОГО ХРАМУ

11 серпня 2022 року відбулося відспівування клірика Любомльського Різдво-Богородичного благочиння настоятеля Свято-Духівського храму с.Олеськ архімандрита Іпатія (Доротюка). З благословення правлячого архієрея Високопреосвященнішого Володимира, митрополита Володимир-Волинського і Ковельського, у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м.Любомль відбулася заупокійна Божественна літургія та чин поховання. Богослужіння очолив благочинний Любомльського Різдво-Богородичної округи прот.Василій Мельничук у співслужінні…

Помер архімандрит Іпатій (Доротюк)
Помер архімандрит Іпатій (Доротюк)

10 серпня 2022 року, на 81-му році життя, після важкої і тривалої хвороби відійшов до Господа клірик Любомльського Різдво-Богородичного благочиння, настоятель Свято-Духівського храму с.Олеськ архимандрит Іпатій (Доротюк). Вічна пам’ять і Царство Небесне новопреставленому рабу Божому архимандриту Іпатію! The post Помер архімандрит Іпатій (Доротюк) appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

На Ковельщині прощалися зі Станіславом Рибчуком
На Ковельщині прощалися зі Станіславом Рибчуком

Сумна звістка прийшла у село Ворона Ковельського району. Загинув 27- річний житель цього села, захисник України Станіслав Рибчук. З молитвою та військовими почестями провели героя в останню земну дорогу. Вічна пам’ять тобі воїне. The post На Ковельщині прощалися зі Станіславом Рибчуком appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Чин погребіння багаторічного керівника Володимира звершено в Успенському соборі
Чин погребіння багаторічного керівника Володимира звершено в Успенському соборі

7 серпня митрополит Володимир в співслужінні кліру кафедрального собору звершив Чин похорону Петра Даниловича Саганюка, котрий з 1998 по 2020 роки був міським головою Володимира. Попрощатися із колишнім мером прийшли сотні людей. Життя багаторічного очільника Володимира завершилося 6-го серпня близько 11-ї години. Йому стало зле у своєму автомобілі на виїзді…

«Господи, Господи, призри с Небесе, и виждь, и посети виноград сей, и утверди и,
«Господи, Господи, призри с Небесе, и виждь, и посети виноград сей, и утверди и,

«Господи, Господи, призри с Небесе, и виждь, и посети виноград сей, и утверди и, егоже насади десница Твоя»! Високопреосвященніший митрополит Володимир закликає благословення Господнє на паству. м.Ковель. Храмовий комплекс Почаївської ікони Божої Матері. 5.08.2022 #Ковель #Капличка The post «Господи, Господи, призри с Небесе, и виждь, и посети виноград сей, и…

«Малий Почаїв» у Ковелі відвідав митрополит Володимир
«Малий Почаїв» у Ковелі відвідав митрополит Володимир

5 серпня Високопреосвященійший митрополит Володимир відвідав у день Престольного свята громаду храму Почаївської ікони Божої Матері, що у Ковелі. Храм з року в рік збирає на тільки у свята, але й і в будні на молитву багато православних ковельчан. Особливо людно у день шанування Почаївської ікони Божої Матері, 5 серпня,…

Митрополит Володимир відвідав парафію с.Зачернеча на Любомильщині
Митрополит Володимир відвідав парафію с.Зачернеча на Любомильщині

Настоятель храму Архістратига Божого Михаїла ієрей Володимир Корольчук, разом з духовенством округи Любомльського Різдво-Богорогодичного благочиння зустрічали у селі Зачернеча Керуючого єпархії Високопреосвященнішого митрополита Володимира. Владика відвідав парафію у день пророка Божого Іллії. Разом з секретарем єпархії архімандритом Савою (Мякотою) та благочинним округи протоієреєм Василієм Мельничуком, в співслужінні священників благочиння, митрополит…

Митрополит Володимир очолив Престольне свято у Шменьках на Ратнівщині
Митрополит Володимир очолив Престольне свято у Шменьках на Ратнівщині

Перше серпня – день пам‘яті преподобного Серафима Саровського. Цього дня престольне свято у селі Шменьки. У храмі відбулася святкова літургія, яку очолив митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир. Співслужили владиці благочинний Ратнівського округи Анатолій (Гурський) і священники Ратнівського благочиння, які своєю присутністю збагатили молитву. Велика кількість людей приїхали із навколишніх сіл,…

У селі Здомишель Ратнівської громади звершили відспівування воїна Івана Шишка
У селі Здомишель Ратнівської громади звершили відспівування воїна Івана Шишка

2 серпня, духовенство Ратнівського благочиння Володимир -Волинської єпархії в Різдво Богородичному храмі села Здомишель Ратнівської громади звершили відспівування воїна Івана Шишка. Чин похорону очолив благочинний Ратнівської округи прот Анатолій Гурський. Священник висловив щирі співчуття рідним та закликав до молитви за новопресталеного воїна Івана. The post У селі Здомишель Ратнівської громади…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
  • Вхід
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version