🔴
Священники Ковельського міського благочиння на чергових щомісячних зборах радилися з питань проведення пасхальних богослужінь та ситуації навколо Української Православної Церкви.
🔴 Пасхальні богослужіння:
1. Освячення пасхальних кошиків, задля дотримання умов комендантської години в пасхальну ніч, буде звершуватися у Велику Суботу протягом дня у визначений настоятелем громади час.
2. Для участі у пасхальному богослужінні парафіянам необхідно прибути в храм до початку комендантської години (24:00).
🔴 Ставлення священників та парафіян до ситуації навколо Української Православної Церкви.
Для розуміння настроїв серед дійсних членів релігійних громад, завчасно були проведені зустрічі та опитування парафіян, на основі котрих велося обговорення серед настоятелів і кліриків ковельських храмів та прийняті відповідні рішення:
1. Члени релігійних громад, парафіяни храмів Ковеля засвідчили перед своїми священниками вірність Христу, Євангелію, церковному Переданню, Українській Православній Церкві та керуючому Володимир-Волинської єпархії митрополиту Володимиру.
Свою позицію православні ковельчани підтвердили, серед іншого, й тим, що в Церкві, членами котрої вони є, їх не тільки хрестили, вінчали, сповідали та приводили до Христа, але й навчали любити земну Батьківщину, боронити її землю та народ, проявляти любов і терпимість до усіх.
Зміни, оновлення, реакції на виклики часу серед церковних людей мають відбуватися не шляхом зміни конфесії чи юрисдикції, не шляхом підлаштування Церкви під себе, а шляхом зміни себе в Церкві Христовій.
2. Священники з парафіянами православних храмів Ковеля не приймають на свою адресу популістських та безпідставних звинувачень з боку окремих представників влади та політичних обʼєднань. Цінують міжконфесійним спокоєм в місті і розраховують на всесторонню зацікавленність у цьому і надалі.
3. Рік тому, на початку повномасштабної війни росії проти України, священники Ковеля одними з перших в Україні звернулися через Керуючого єпархією до Предстоятеля УПЦ про необхідність остаточного розірвання усіх залишків звʼязків з РПЦ, засудження антиукраїнських висловлювань її Предстоятеля та активізацію зусиль з належного оформлення «де-юре» фактичного статусу Української Православної Церкви.
4. Священники та члени релігійних громад Ковеля бачать себе винятково у незалежній, повноцінній, повнокровній, визнаній усією родиною Православних Церков світу Українській Православній Церкві. Намагання з боку РПЦ не помічати чи перекручувати цей факт є внутрішньою проблемою самої РПЦ, відповідальність за котру православні ковельчани не мають наміру нести.
5. Зібрання духовенства з біллю констатувало той факт, що компетентні державні органи у ставленні до вірних Української Православної Церкви керуються не їхнім самовизначенням та реальним станом речей, а провокативними заявами і документами розміщеними на сайтах РПЦ, ціна котрих не більша, аніж кремлівські заяви про статус Криму чи Сходу України.
6. Священники з парафіянами Ковеля щиро бажали б бачити православних українців членами однієї, нерозділеної, загальновизнаної Церкви. Однак, намагання владних органів активно втрутитися в цей процес за своїм сценарієм і оголосити, всупереч Конституції України та державному законодавству, «правильною» тільки одну, ними ж визначену, конфесію, викликає не тільки законний спротив і несприйняття, але й унеможливлення порозуміння між православними українцями та «ведмежу» проросійську послугу конфесії, котру влада лобіює.
7. Ми ціною життя наших парафіян, синів і доньок прагнемо будувати сучасну українську державу, котра декларує відданість європейським цінностям. Ці цінності забезпечують можливість нормального співіснування в одній незалежній країні різних релігійних конфесій і юрисдикцій, в тому числі і православних. Прикладами того є США, Франція, Німеччина та інші країни з демократичним устроєм. Наявність у цих країнах релігійного і міжконфесійного різноманіття зовсім не завадило їм бути розвинутими та незалежними.
8. Для виявлення, засудження та покарання колаборантів, зрадників, шпигунів і агентів ФСБ, серед усіх верств населення нашої держави є відповідні органи, котрі і православні ковельчани утримують коштом з власних податків.
Перекладання відповідальності у провинах перед державою з окремих членів Церкви на усю церковну спільноту є неприпустимим, протизаконним та таким, що служить в умовах війни інтересам російського агресора.
Чи не варт представникам влади в умовах війни активно шукати серед православних українців не тільки ворогів, але й друзів? Очевидно, що таких переважна більшість. Чи принесе користь «ламання через коліно» їхнього релігійного самоусвідомлення та намагання уніфікувати в одній підконтрольній структурі?
9. Священники Ковеля свідчать перед паствою свою одностайність і однодумність щодо подальшої належної пастирської опіки та звершення священницького служіння за будь-яких зовнішніх обставин.
10. Для унеможливлення протизаконних маніпуляцій з поняттям «члени релігійної громади», при кожній релігійній громаді УПЦ у Ковелі буде негайно поновлено списки дійсних її членів парафіяльних зборів, котрі відповідають вимогам чинних Статуту релігійної громади та державному законодавству.
11. Духовенством Ковеля одноголосно було прийнято рішення про взаємну підтримку і відстоювання інтересів релігійних громад по захисту храмів від можливих провокацій.
12. Зібрання священників Ковельського міського благочиння закликає ковельчан – вірних Української Православної Церкви до подальшої активної проукраїнської та патріотичної позиції і відповідних справ, спільної молитви за Україну, владу та її захисників і, як прояву такої молитви – євангельської жертовної любові.
13. Духовенство Ковеля готове до діалогу з усіма, хто має у цьому потребу і готовність з перших вуст почути про позицію священників і вірних Української Православної Церкви.
14. Священники Української Православної Церкви Ковельської міської округи щиро вітають владу та жителів міста, своїх парафіян та захисників України з Пасхою Господньою – Світлим Христовим Воскресінням, передвісником нашої Перемоги.
