На жаль, з днем пам’яті святої Катерини в народі тривалий час були пов’язані деякі несумісні традиції – зокрема – ворожіння та гадання. Таким чином замість шанування святої, яка загинула від рук язичників за відмову сповідувати Христа, християни несвідомо зрікалися своєї віри, застосовуючи типові язичницькі магічні практики.
Напевне, варто встановити в день пам’яті Катерини інший – справжній звичай. А саме – боротьбу з рудиментами язичницької свідомості в нас самих, яка проявляється в багатьох звичках, прикметах та забобонах. Давайте у пам’ять про святу Катерину спробуймо провести день, вільний від язичництва, свідомо не звертаючи уваги на чорних котів та на те, з якої ноги ми встали.
***
Одне зі значень її імені – бездоганна. Але для того, щоб з бездоганної зовні перетворитися на бездоганну духовно, Катерині довелося багато чого в собі змінити. І допомогла в цьому зустріч зі справжнім втіленням бездоганності – з Господом Іісусом Христом.
Її життя пройшло наприкінці ІІІ — на початку IV століть у визначному центрі тогочасної Римської імперської цивілізації, єгипетському місті Александрія. Представниця знатного столичного роду, Катерина здобула блискучу освіту, досконало опанувавши тогочасні літературу, філософію, риторику та медицину. До того ж вона була надзвичайно вродливою.
Зрозуміло, що чимало заможних женихів сваталися до красуні, проте дівчина зволікала зі шлюбом, кажучи батькам, що вийде заміж лише за чоловіка, подібного їй за вродою та розумом.
Одного разу Катерина познайомилася з християнином-подвижником, який, вислухавши її, промовив: «Я знаю жениха, Котрий в усьому кращий за тебе. Немає подібного до Нього». Таємниця його слів стала зрозумілою тоді, коли згодом, у сонному видінні Катерину відвідали Божа Мати й Христос, Який надягнув їй на руку обручку та промовив: «Не знай жениха земного». Катерина зрозуміла, що з цієї миті вона заручена Небесному Жениху – Христу, та прокинулася від цього у невимовній радості.
Після хрещення життя її повністю змінилося. З погордливої розумниці вона стала по-справжньому скромною, смиренною та милостивою. Коли почалися чергові переслідування християн, Катерина в будь-якій дискусії з легкістю доводила істину віри у Христа.
Тим часом в Александрії черговий раз проходили язичницькі гульбища, на які прибув сам імператор Максимін II, на прізвисько Даза, один із найжорстокіших переслідувачів християн. Під час жертвоприношень було вбито чимало послідовників Іісуса Христа. Ще більше було кинуто за грати. Катерина, користуючись знатним походженням з родини римських патриціїв, вирішила спробувати відмовити Максиміна від надмірної жорстокості. Звичайно, замість того, щоб дослухатися до її звернення, Максимін спробував хитрістю схилити Катерину до ідолопоклонства. Та коли це не вдалося, розлючений імператор звелів жорстоко знущатися над невинною дівчиною.
Тортури були такими жахливими, що все тіло Катерини перетворилося на суцільну рану, але Бог, віру в Якого Катерина намагалася захистити пролиттям власної крові, зробив диво – великомучениця зцілилася. Чим, до речі, навернула до Христа кілька сотень легіонерів та навіть дружину імператора. І тоді, побачивши, що ситуація виходить з-під контролю, та для того, щоб зупинити цю красномовну проповідь, Максимін віддав наказ, і Катерину було страчено.
Її мученицька кончина сталася близько 305 року. Нетлінні мощі святої потрапили до єгипетського монастиря на горі Синай, де знаходяться і по нині.
Сьогоднішній Синайський монастир — це великий духовний центр, в якому знаходиться стародавній архів і велика бібліотека стародруків та церковних раритетів. І це – невипадково, адже вважається, що Свята Катерина, яка сама була дуже освіченою та розумною, є покровителькою вчителів, освічених людей та науковців.
А ще Катерина – покровителька дівчат. І ось чому. Як уже йшлося, одне зі значень імені Катерина – бездоганна. Є й ще одне – чиста. Свята Катерина свого часу вирішила зберегти свою дівочу чистоту, тож в її особі сьогоднішні дівчата мають добрий приклад та сильну молитвеницю, яка допомагає зберігати себе в чистоті від духовного та тілесного осквернення.
***
На жаль, з днем пам’яті святої Катерини в народі тривалий час були пов’язані деякі несумісні традиції – зокрема – ворожіння та гадання. Таким чином замість шанування святої, яка загинула від рук язичників за відмову сповідувати Христа, християни несвідомо зрікалися своєї віри, застосовуючи типові язичницькі магічні практики.
Напевне, варто встановити в день пам’яті Катерини інший – справжній звичай. А саме – боротьбу з рудиментами язичницької свідомості в нас самих, яка проявляється в багатьох звичках, прикметах та забобонах. Давайте у пам’ять про святу Катерину спробуймо провести день, вільний від язичництва, свідомо не звертаючи уваги на чорних котів та на те, з якої ноги ми встали.
І ще одне. За переданням, перед стратою свята Катерина молилася за тих, хто прикликатиме її на допомогу. В її молитві є такі слова: «Господи Іісусе Христе, Боже мій! Дякую Тобі за те, що Ти поставив на камені терпіння ноги мої, і направив стопи мої…» Тож повторимо й ми сьогодні ці слова, пригадавши подвиг вірності Христу красивої та розумної дівчини з міста Александрія та попросивши її замовити слово перед Небесним Престолом і за нас, грішних.
Більше на “Отче наш”:
http://orthodoxy.org.ua/data/svyatiy-dnya-vid-otchenash-velikomuchenicya-katerina.html
