Середа, 29 Червня, 2022
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Капличка
Головна Публікації «Волинь православна»

Тaтуювання: прикраса, чи гріх?

31.08.2021
в «Волинь православна»
A A

 

В наш час, певно, не знайдеться такої людини, яка б не знала про таке явище, як татуювання. Але для чого люди наносять на себе татуювання, що воно означає, звідки взялося в нашому побуті і який несе в собі сенс, знає не кожен.

Можливо, хтось вбачає в цьому дань моді, хтось таким способом намагається виділитися з сірого натовпу, а хтось хоче просто прикрасити себе, виказати свої почуття чи продемонструвати свою незалежність…

Який погляд на це явище має Православна Церква? Як впливає на людину подібне захоплення? І чим дійсно повинен прикрашати себе «вінець Божого творіння» – людина? Спробуємо відповісти на ці запитання.

Почнемо з історії. Слово «tatoo» походить від таїтянського слова «tatau» і маркезанського «ta-tu», що в перекладі означають «знак», «рана», «відмітка».

Є версія, що татуювання винайшли випадково. Помітивши, що фарбувальна речовина, наприклад сажа, яка потрапила під порізану шкіру, залишає сліди, які не можна змити, люди стали навмисно наносити пошкодження з додаванням фарби.

Перші пам’ятки татуювань були знайдені при розкопках єгипетських пірамід. На знайдених там муміях, яким за оцінками експертів нараховується не менше 3-4 тисяч років, чітко видно татуювання.

Вважається, що натільні знаки у стародавніх людей виконували більш інформаційну функцію, служили свого роду паспортами – вказували на приналежність до того чи іншого племені, роду та вказували на соціальний статус.

Місце розташування, візерунок і розміри татуювання визначалися звичаями племені. Зустрівши незнайомця з іншого роду-племені і подивившись на нього уважніше, можна було без слів отримати всі необхідні відомості. Але основною функцією тату вважався захист від хвороб та нещасть.

Священне Писання Старого Завіту безперечно відносить татуювання до язичницьких культів, а їх нанесення на тіло вважає гріхом та засуджує. Про це, зокрема, ясно говорять наступні тексти: «І не робіть на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не робіть на собі наколеного напису» (Лев. 19, 28), «Ви сини Господа, Бога вашого, не робіть нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима» (Втор. 14, 1).

Тема «надписів на тілі» була продовжена і в Новому Завіті. Так, в Одкровенні Іоанна Богослова говориться: «хто вклоняється звіру та образу його, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву… І не матимуть спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звіру та образу його, і приймає знамено ймення його» (Откр. 14, 9-11).

Очевидно, неприйняття татуювань в християнській культурі було пов’язано не лише з їх язичницьким походженням, але й зі статусом людини як «образу і подоби Божої», які опоганюються нанесенням на тіло різних знаків.

Після того, як в Європі утвердилася християнська релігія, татуювання практично зникли, – якщо не рахувати традиції таврувати злочинців. Приміром, шулерам ставили на тіло знак у вигляді шестикутника, засудженим на галери робили напис «GAL», порочним жінкам наколювали на плече лілію.

Про декоративні знаки на тілі в Європі знову згадали набагато пізніше, а саме коли мореплавець Джеймс Кук відкрив невідомі раніше жителям Старого Світу острови в Полінезії і Меланезії. Побувавши в 1773 році на Таїті, він дізнався, що жителі острову використовують татуювання, щоб прикрасити свій зовнішній вигляд. Однак ніхто не міг припустити, що коли-небудь вони стануть елементом молодіжної субкультури.

В XIX столітті відомий італійський лікар та один із засновників криміналістичної науки Чезаре Ламброзо розглядав нанесення тату як ознаку моральної неповноцінності. Ламброзо вважав, що татуювання найчастіше зустрічаються у природжених злочинців.

Реальність, здавалося, підтверджувала його слова: татуювання тривалий час були найважливішим атрибутом кримінальної субкультури. І в наш час на юридичних факультетах та у школах міліції студенти й курсанти можуть вивчити цілі атласи, присвячені значенню того або іншого малюнку у представників злочинного світу.

В 1960-х роках татуювання увійшли в побут молодіжних угруповань. Велику популярність вони набули серед байкерів у США. До нас мода на татуювання прийшла лише в середині 1990-х років. Цей період став часом романтизації і героїзації всього, що колись називали «антигромадською поведінкою».

Саме тоді процес нанесення татуювань отримав особливе значення. Вирішальним фактором, який спонукав наших співвітчизників до татуювання, став вплив соціального середовища. В нових умовах татуювання стали грати декоративну і демонстративну функцію.

Їх носії вважали і вважають, що демонструють свою перевагу, силу та унікальність. Проте психологи вважають, що татуювання часто приховує властивий таким людям комплекс неповноцінності або агресії.

Сьогодні стимулом для нанесення татуювання у законослухняних громадян може бути лише дань моді, психічне захворювання або ж наслідок необдуманого вчинку. Але серед тисяч, а можливо і мільйонів наших сучасників, які збираються нанести на себе клеймо татуювання, мало хто замислюється, або навмисно не хоче думати над тим, що їх чекає по закінченні болісної процедури. Що ж це за проблеми?

Найпершою є проблема чисто практична. З часом будь-яке, навіть найчіткіше і найкрасивіше татуювання видозмінюється, адже ніхто не може гарантувати, що протягом життя вага людини не зміниться, а шкіра буде такою ж свіжою та еластичною.

Тому і лінії татуювання, навіть найвитонченіші, розпливуться, а малюнок перетвориться в щось безформне, з невизначеними контурами. До того ж існують статистики, згідно з якими близько 80% людей, які зробили малюнки на тілі, через деякий час хочуть їх позбутися. А це вже більш болючий і трудомісткий процес, причому з сумнівним результатом.

Наступною є більш серйозна проблема – фізична. Мало хто знає, що в результаті численних досліджень було встановлено, що деякі фарби для татуювання містять барвник, який є дуже сильним алергеном. Його попадання в організм людини призводить до розвитку хронічної алергії на сонцезахисні креми, болезаспокійливі таблетки, а також виникнення ряду дерматологічних захворювань.

Тепер про найголовніше – про ризики духовного плану. Велика кількість людей, особливо молодих, будучи незнайомими зі значенням того чи іншого символу, наносять його на шкіру лише тому, що він їм сподобався. При цьому більшість любителів татуювань навіть не підозрюють, що символи мають духовний зміст.

Ось, наприклад, існують так звані рунічні татуювання, яким сучасні неоязичники приписують магічну силу. Можна не вірити в магію, але людині, знайомій з історією, відразу стає зрозуміло: той, хто дає місце таким символам на своєму тілі, «присвячує» його темним духам давнини, співвідносить себе з далеко не безневинними кривавими ритуалами, якими супроводжувалося виконання язичницьких культів. Досить двоякий характер мають і татуювання-ієрогліфи, смислове навантаження яких також далеко не завжди буває безпечним.

Але, звичайно, є і більш вагомі причини, які повинні утримувати всіх людей, а особливо християн, навіть від думки про понівечення свого тіла чужорідними і штучними прикрасами. Перш за все – це Заповідь Божа, яка була дана в Старому Заповіті про заборону наносити на тіло зображеня наколюванням або втиранням фарб, як це було поширено у язичницьких народів (тексти наведені на початку статті).

Ця Заповідь ніколи не була скасована, і до нашого часу є актуальною. Зі Священного Писання ми знаємо, що порушення будь-якої Заповіді віддаляє нас від Законодавця і робить Його противниками. А як свідчить практика і духовний закон – горе людині, яка свідомо виступає проти Бога.

Іншою причиною, чому людина повинна уникати татуювань, є вчення Церкви про тіло людини як дар Божий. Ставлення до тіла в богодухновеннній старозавітній релігії принципово відрізняється від язичництва.

Чудове поєднання тіла, душі і духу утворює єдину людину, створену за образом Божим. Добрі справи приносять благо не лише душі, але й тілу: «Лагідне серце то життя для тіла, а заздрість гнилизна костей» (Притч.14, 30). Людське тіло у вищому розумінні свідчить про премудрість та всемогутність Творця.

Біблія говорить про скривдженість людського єства гріхом, але про тіло не висловлює жодного зневажливого слова. Навмисне спотворення та штучне прикрашення нашої плоті є образою для Творця, адже все в нашому тілі створено ідеально, прекрасно і не потребує додаткових змін. Не нам говорити Богові: «Ти мало прикрасив, я ще підмалюю!»

Сам Господь наш Іісус Христос освятив людське тіло прийняттям на Себе нашої плоті. Будучи Богом, став людиною і дав Своїм вірним велике таїнство Причастя, в якому людина приймає Його Тіло і пречисту Кров, віддані на хресті за спасіння всіх народжених на світ.

«Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони» (1Кор. 6, 20).

Тому і позиція Церкви в цьому питанні чітка. Вона ставиться до таких практик негативно і наполегливо застерігає своїх вірних чад від подібних намірів.

Аналізуючи вищесказане, ми повинні не лише самі негативно ставитись до подібних речей, але й подбати, щоб і в наших близьких та знайомих не виникала б думка про татуювання. Особливу увагу потрібно звернути на інтереси наших дітей, які легко піддаються на спокуси сучасного світу.

Адже починається все, як завжди – з «безневинних» речей, таких як дитячі перебивачки на руках, на плечах, на щоках. В лапках взяте слово «безневинних» тому, що в основному ілюстрацією цих дитячих забав, окрім сердечок та зображень на тему флірту, є образи різних демонічних сил: дракончиків, монстриків, вампірчиків та інших їм подібних.

З плином часу діти виростають і переходять в іншу фазу життя, де все стає серйознішим, дитячі забави, з якими в дитинстві не було покінчено, переносяться на арену дорослого життя вже в серйозніших масштабах – і на руках, грудях з’являються вже перелічені образи демонічних героїв, яких, на відміну від дитячих забав, не можна буде змити, і які будуть супроводжувати людину до її смерті.

Яку ж пораду можна дати тим, хто все ж таки хоче прикрасити себе чимось таким, що виділяло б його від інших, привертало б увагу оточуючих і водночас не порушувало б мир з Богом? Авторитетну відповідь на ці питання дає апостол Петро: «А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом… будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним! Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе» (1Пет. 3, 3-12).

А як бути людям, які по незнанню опорочили своє тіло татуюваннями? Потрібно пам’ятати, що не має на світі такого гріха, який би переміг милосердя Боже. Тому найкращим шляхом виправлення є покаяння, жаль з приводу вчиненого та надія на те, що в День Судний Господь по Своїй безмежній милості за наше покаяння і добрі справи простить нас і, в обновленому від всякого гріха та пороку тілі, введе в райські обителі.

Диякон Вадим Гаджаман

Сторінка православного журналу Кам’янець-Подільської єпархії- Православный взгляд

Газета “Волинь Православна”, 2013,№6

Теги: гріхлюдинаобраз Божийтатуювання
Попередня публікація

Не втратити себе

Наступна публікація

Чому ми боїмося старості?

Наступна публікація

Чому ми боїмося старості?

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ
У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ

26 червня у Свято-Сергіївському храмі с.Почапи Ковельського району було звершено Чин поховання Андрія Давидюка, який загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Відспівування військовослужбовця очолив настоятель храму протоієрей Ярослав Остапюк. Заупокійна молитва зібрала у храмі численну кількість односельців та жителів з навколишніх сіл. Поховали воїна Андрія на місцевому кладовищі.…

Благословення випускникам школи с.Дубечне
Благословення випускникам школи с.Дубечне

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ ВИПУСКНИКАМ 2022 РОКУ Свято-Покровський храм радісно зустрів на своєму порозі випускників 2022 року. 25 червня 2022 року був звершений святковий молебен на завершення навчання в Дубечненському ліцеї. Випускники, батьки та вчителі принесли Богу подячні молитви за завершення навчального року та попросили благословіння та допомоги Божої у майбутньому дорослому…

В Кримному молилися за випускників
В Кримному молилися за випускників

25 червня в Кримному прощалися зі школою випускники. Святковим урочистостям передувала спільна молитва в Михайлівському храмі. Юнаки, дівчата та їх батьки дякували Богу за благополучне завершення навчання та просили Божої помочі у дорослому житті. Благочинний кримненської округи прот. Сергій Никонюк привітав випускників з важливою подією, побажав здоров’я, мирного неба, а…

У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом
У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом

25 червня, релігійна громада УПЦ села Бортнів Нововолинського благочиння, вшанувала пам’ять преподобного Онуфрія Великого освяченням нової каплиці, на честь цього великого угодника Божого. Каплицю зведено над криницею з цілющим джерелом. Багато парафіян та гостей прийшли до святого місця, щоб помолитись та набрати цілющої води із джерела. Адже з давніх давен…

Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою
Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою

🔴⚠️ Кабмін називає спроби заборонити УПЦ необґрунтованими, оскільки немає доказів будь-яких протиправних діянь духовенства та віруючих релігійної організації. ✅ У відповідь на пропозицію народного депутату від партії «Голос» розірвати договір оренди держави зі Свято-Успенськими Києво-Печерською, Почаївською та Святогірською лаврами Української Православної Церкви, у Кабінеті міністрів наголосили, що не вбачають жодних…

Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України
Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України

Заборони та обмеження, що накладаються на діяльність та громади УПЦ органами місцевого самоврядування, юридично нікчемні та суперечать положенням Конституції України. Як пояснив у своєму зверненні до віруючих УПЦ заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Андрій Мотовиловець: «Жодний закон або нормативно-правовий акт України не наділяє органи місцевого самоврядування правом…

У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм
У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм

ВІЧНА ПАМ‘ЯТЬ ГЕРОЮ 22 червня у Зимненському жіночому монастирі звершилося відспівування Героя України, водія артилерійської батареї ЗСУ – Засадко Сергія. Ігуменя Стефана та сестри обителі, висловили щирі слова співчуття дружині, рідним та близьким. Уклінно вдячні за жертовний подвиг, котрий несуть нашій герої у жорстокій війні з Росією та захищають нашу…

У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ
У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ

19 червня в день пам’яті Всіх Святих в Кримному на вулиці Молодіжній освятили оновлений хрест. Ініціювали реставрацію святині місцеві жителі, котрі зібрали кошти та допомогли з встановленням. Благочинний Кримненської округи прот. Сергій Никонюк у вітальному слові підкреслив, що центром життя всіх святих був Хрест Господній, і побажав, щоб таким він…

Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі
Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі

Після Божественної літургії в актовій залі, відбулась офіційна частина та вручення дипломів випускницям. Насамперед, ігуменя Стефана привітала усіх з другим випуском, подякувала педагогічному колективу за плідну працю на ниві просвітництва церковної молоді та побажала випускницям продовжувати розвивати свої регентські здібності на благо Церкви. В часі вітального слова, протоієрей Валентин Марчук,…

ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА
ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА

15 червня 2022 року відбувся випуск богословського відділення Володимир-Волинського Духовного училища. Випускний день розпочався зі святкової Божественної літурігії у Свято-Успенському кафедральному соборі, по завершенні якої також був відслужений подячний молебен. Після богослужіння, Владика-Ректор, викладацький колектив, батьки, випускники та вихованці училища зібралися для подальших урочистостей та вручення дипломів. Привітальне слово виголосив…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
  • Вхід
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version