Один з трьох вселенських учителів Церкви — святитель Іоанн Златоуст — був родом з м. Антіохії, що на Оронті. Праведник жив у ті часи, коли християнські переконання вже не були приводом для громадського осуду та розправи. Святий Іоанн ріс без батька: його мати Анфіса овдовіла у 20 років. Своє подальше життя вона присвятила вихованню єдиного сина, який здобув блискучу освіту. Дуже рано юнак звернувся до вивчення Святого Письма та молитовного споглядання. Іоанн привернув увагу Антіохійського архієпископа Мелетія. Владика зауважив палке бажання юнака навчитися основам віри й наблизив його до себе, поставивши читцем. Коли померла мати Іоанна, праведник прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією». У цей час святий написав знамениті «Шість слів про священство».
Чотири роки Іоанн провів у пустинницьких трудах, а два роки — в усамітненій печері, де дотримувався повної безмовності. Під час звершення таких подвигів стан його здоров’я погіршився, і він повернувся в Антіохію. У 381 р. праведник прийняв сан диякона, а через п’ять років став священиком. Головним його послухом стала проповідь. За рідкісний дар богонатхненного слова Іоанн отримав від пастви найменування «Златоуст». Дванадцять років жителі Антіохії захоплювалися його унікальними здібностями розкривати зміст Святого Письма за допомогою слова. Ще одним послухом улюбленого городянами пастиря була благодійність. Стараннями праведника Антіохійська Церква щодня годувала до трьох тисяч дів та вдовиць, не рахуючи ув’язнених, подорожніх та хворих. Слава пресвітера Іоанна Златі уста гриміла по всіх околицях мегаполіса і дійшла до столиці Візантійської імперії.
У 397 р. відійшов до Господа Константинопольський архієпископ Нектарій. На першу кафедру країни було кілька кандидатів, у тому числі й претендент, висунутий Олександрійським патріархом Феофілом. Однак Константинопольський престол посів ставленик одного з наближених до імператора Аркадія — євнуха Євтропія. Ним був антіохійський пресвітер Іоанн Златоуст. Прийнявши архієрейський сан, праведник взявся за реформи. Він почав з духовного вдосконалення місцевого священства. Кошти, які призначалися для архієпископа, святий використав на утримання лікарень та двох гостиниць для прочан. Ревність святителя щодо утвердження християнської віри поширювалася не тільки на мешканців Константинополя, але й на Фракію, включаючи слов’ян та готів, Малу Азію та Понтійську область. У Фінікію, Персію і до скіфів святий направив місіонерів. Багато зусиль поклав архієпископ і на влаштування богослужіння. Златоуст склав новий чин Літургії, ввів антифонний спів за всеношною, написав кілька молитов чину Єлеопомазання. Розпусність столичних звичаїв, особливо імператорського двору, знайшла в особі святителя непідкупного викривача. За п’ять років служіння архієпископ Іоанн нажив численних ворогів, які знайшли заступництво в особі імператриці Євдоксії та скривдженого патріарха Феофіла. У результаті Златоуст був позбавлений влади та засланий у далеке м. Кукуз. Знесилений від хвороби та знущань солдатів, архієпископ Іоанн помер у 407 р. по дорозі на нове місце заслання — м. Пітіунт (Абхазія). Через 30 років мощі праведника були урочисто перенесені до Константинополя.
Старший солдат 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Збройних сил України Василь Євгенович Гаврук, 1981 року народження. Життя захисника України обірвалося 3 квітня 2022 року. Офіційне сповіщення про загибель Василя Гаврука його сім’я отримала майже через два роки, в результаті генетичної експертизи повернених в Україну тіл. 28 березня
27 березня Високопреосвященніший митрополит Володимир звершив архіпастирський візит у ковельську громаду храму Почаївської ікони Божої Матері. Тут священники міської округи приступили до таїнства Сповіді та разом з Архієреєм, під час Літургії Передосвячених Дарів, причастилися Тіла та Крові Христових. По завершенні Літургії, протоієрей Ніколай Чубиш, настоятель Троїцького кафедрального собору, від імені
24 березня, Високопреосвященніший митрополит Володимир, у співслужінні духовенства Успенського кафедрального собору, очолив Божественну літургію та святковий Молебень з Чином Торжества Православія, молитвою за мир в Україні та припинення церковних розділень. The post Неділя Торжества Православія в Успенському кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.
Перша неділя Великого Посту- Торжество Православ’я. У цей день прихожани храму преп. Іова Почаєвського села Смолярі разом з настоятелем прот. Леонідом Біруком звершили молитовний хресний хід навколо села. З молитвою на вустах і святинями в руках хресна хода розпочалася від… The post З молитвою навколо села appeared first on Володимир-Волинська
В пʼятницю першої неділі Великого Посту, в Успенському кафедральному соборі Володимира, відбулася Сповідь священників Володимир-Волинського, Турійського та Іваничівського благочинь. По завершенні таїнства Сповіді священники взяли участь у Літургії Передосвячених Дарів та Молебні великомученику Федору Тірону. Богослужіння очолив Високопреосвященніший митрополит Володимир. The post Володимир. Сповідь духовенства трьох округ appeared first on
Вшанувати пам’ять духовного наставника митрополита Ніфонта у 7-му річницю дня смерті у Свято-Іоанно Богословський храм його рідного села Галина Воля приїхали сотні паломників. Літургію Передосвячених Дарів очолив архімандрит Аліпій( Сапіга), бажаючі… The post В Галиній Волі помолились за митрополита Ніфонта appeared first on Володимир-Волинська єпархія.
У третій день Великого Посту Високопреосвященніший митрополит Володимир відвідав Низкиницький Успенський чоловічий монастир. Владика звершив читання третьої частини Великого Покаянного канону преподобного Андрія Критського. The post Низкиницький монастир. Великий покаянний канон архієрейським чином appeared first on Володимир-Волинська єпархія.
Згідно богослужбових традицій Великого Посту, кожне ранкове богослужіння завершується заупокійною молитвою. В Успенському кафедральному соборі Високопреосвященніший митрополит Володимир особисто очолює Заупокійні літії та разом зі священниками і парафіянами молиться за упокій полеглих українських воїнів, невинно вбитих мирних жителів України, спочилих настоятелів, кліриків та парафіян собору. The post Заупокійні богослужіння в
У ковельському Воскресенскому соборі митрополит Володимир звершив читання другої частини Покаянного канону The post У ковельському Воскресенскому соборі митрополит Володимир звершив читання другої частини П appeared first on Володимир-Волинська єпархія.
19 березня 2024 року у с. Осереби, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Віктора Штаня Олександровича 04.09.1993 року народження. У 2016 році юнак був призваний на строкову службу. Пізніше підписав контракт, обравши гідну… Ещё The post Священники Турійської округи провели у