☦️
Це коротке пояснення православного Символу віри
Ця красива та лаконічна брошура розповідає і пояснює православний Символ віри, тобто основу основ, на якій ґрунтується православне розуміння віри в Єдиного Бога.
Символ віри – це короткий і точний виклад основ християнського віровчення, складений і затверджений на 1-му і 2-му Вселенських Соборах. Символ віри – це не молитва, а сповідання віри. Бо він не містить звернень до Бога, Пресвятої Богородиці, Ангелів чи святих.
Весь Символ віри складається з дванадцяти членів (речень), і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмат нашої православної віри.
1-й член говорить про Бога Отця, 2-й по 7-й члени говорять про Бога Сина, 8-й – про Бога Духа Святого, 9-й – про Церкву, 10-й – про Хрещення, 11-й і 12-й – про воскресіння мертвих і про вічне життя.
Основою християнської віри є твердження, що Бог заради спасіння людей від тягаря первородного гріха послав свого Сина на землю, який народився від Приснодіви Марії та воплотився (став людиною) в Іісусі Христі, був розп’ятий, помер та воскрес у третій день, перемігши смерть.
Перші отці Церкви викладали перед своїми учнями вчення Іісуса Христа й апостолів, що становило ту норму їхньої пастирської діяльності, яка позначалася словами: πιστις κάνων αληθεία, regula veritatis (правило істини), і входила до складу християнської disciplinae arcanae (таємне вчення). Самі отці церкви нерідко зауважують, що πιστις, або regula fidei (правило віри), викладена апостолами, які самі отримали її від Христа. Письмовий виклад деяких деталей цієї regula fidei вперше з’являється близько 140 року в євангельській формулі хрещення (“в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”), у Тертулліана, Кипріана, Фірміліана Кесарійського, у канонах церкви коптської.
Перший прообраз Символу віри з’являється в апостола Павла: “Бо я спочатку преподав вам те, що і сам прийняв, тобто, що Христос помер за гріхи наші, згідно з Писанням, і що Він похований був, і що воскрес на третій день, згідно з Писанням, і що з’явився Кифі, а потім дванадцяти, і що явився Кифі, а потім – дванадцяти; а потім явився понад п’ятистам братам одночасно, з яких більшість і дотепер жива, а дехто і спочив, і що з’явився Якову, і також усім Апостолам” (1Кор. 15:3-7).