“Вісті Ковельщини” про ювілей єпархії

11 травня у Ковелі відбулися урочисті заходи, до котрих ретельно і заздалегідь готувалися одні жителі нашого міста і про котрі з подивом дізналися у самий день проведения інші. Мова йде про вшанування 2О-ліття відродження Володимир-Вопинської єпархії Української Православної Церкви.

Позаштатний кореспондент газети “Вісті Ковельщини”, автор цих рядків зустрівся зі старшим благочинним Ковельської округи протоієреєм Володимиром Ровінським, аби дізнатися з перших вуст про подробиці цієї події.

– Цими днями на Волині вшанували знакову подію – 20-ліття відродження Володимир-Волинської єпархії. З якої пори є перші свідчення про цю єпархію?

– Відомо, що на Волині християнство існувало задовго до офіційного Хрещення Київської Русі. Не випадково в числі перших волинських святих є рівноапостольні Кирило і Мефодій – просвітителі словянських народів.

Однак адміністративна організація церковного життя на Волині розпочалася за князювання Володимира Великого. У 992 в місті Володимирі була заснована одна з перших на Русі православних єпископських кафедр, що стала центром великої єпархії. Адже у її склад увійшили землі нинішньої Волинської, Рівненської, Житомирської, Тернопільської, Хмельницької областей України, а також прилеглих частин Білорусі та Польщі.

Отож, наступного року будемо відзначати 1025 рїчницю заснування православної єпархії у Володимирі-Волинському.

– Шановний отче, Ви згадали про ще один визначний ювілей, котрий святкуватимемо наступного року. Яку роль відіграла Володимир-Волинська єпархія в утвердженні Православ’я на теренах Великої Волині?

– Завдяки заснуванню єпархіального центру та належній організації місіонерської, просвітницької і душпастирської роботи кількість християн і, відпо­відно, храмів та монастирів в короткий термін зросла до таких розмірів, що для духовної опіки та адміні­стративного впорядкування з великої Володимирської єпархії вже з XII по XIII століття були виділені самостійні Перемишльська, Галицька, Угрівська і Луцька єпархії.

Проте наступні політичні потрясіння та намагання втягнути в міжвладні розбірки потенціал церковного устрою ослабили вплив Володимирської єпархії на духовне життя та розвиток Православія на Волині і, врешті-решт, призвели до занепаду та ліквідації єпархіального центру.

Минали століття, було чимало спроб відродити єпархіальний центр у Володимирі-Волинському, але реально це вдалося тільки у 1996 році. Тоді, З травня, рішенням Свя­щенного Синоду Української Православної Церкви було виділено зі складу Волин­ської єпархії парафії семи західних районів і на їх основі створено самостійну єпархію з центром у давньому Володимирі-Волинському.

— 20-ліття відродження єпархії, – це дійсно зна­кова подія для всієї Волині. У якому форматі від­бувалися святкування?

— Власне, святкування тільки розпочалися. І роз­почалися на досить високому церковному рівні. Предстоятель Української Православної Церкви блаженіший митрополит Онуфрій 9 травня прибув у Володимир-Волинський, аби разом з гостями – архієреями та священиками з України, Греції, Польщі й Білорусі молитовно розпочати заходи із відзначення 20-ліття відродження єпархії. З єпархіального центру ці урочистості перенесуться у міста та села єпархії-ювіляра. Адже головним підсумком цього двадцятилітнього періоду з моменту відродження єпархіального житття стало заснування сотень релігійних гро­мад, будівництво нових храмів і монастирів, поява духовно-просвіт­ницьких центрів і недільних шкіл, молодіжних брат­ств і церковних ЗМІ, а, головне, воцерковлення і навернення до життя згідно із Святим Євангелієм тисяч і тисяч волинян.

– Єпископ­ська кафедра керуючого єпархією розташована у Володимирі-Волинському. Як пов’язаний наш Ковель з адміністративним цен­тром єпархії?

– Дозвольте спочатку невелику довідку. Для зручності управління вели­кими за територією єпархія­ми правлячий архієрей, крім кафедрального міста, міг мати резиденцію в іншому населеному пункті своєї єпархії. Там облаштовувався ще один кафедральний собор, а титул архієрея вміщав назви двох міст де були його єпископські кафедри.

Так от, під час призначення та висвяти у єпископський сан у 1996 році преосвященішого Симеона (Шостацького) його було наречено єпископом Володимир-Волинським і Ковельським. З тих пір і його наступники, преосвященні Никодим (Горенко) та Володимир (Мельник) успадковували цей титул разом з межами єпархії, котру очолювали. Таким чином, у Ковелі керуючі Володимир-Волинською єпархією мають свою другу резиденцію, або кафедру. Саме тому продовження урочистостей з нагоди 20-ліття відродження єпархії відбулося у Ковелі.

– Як пройшло свято у нашому місті?

— Якщо коротко надзвичайно урочисто і духовно піднесено. Якщо ж детальніше, то варто сказати, що три архієреї – митрополит Вінницький та Барський Симеон, архієпископ Жито­мирський та Новоград-Волинський Никодим, архієпископ Володимир-Волинський та Ковельський Володимир, котрі протягом минулих двадцяти років обіймали Володимир-Волинську кафедру, отці-благочинні з усієї єпархії та намісники монастирів при­були на урочистості у Ковель.

Божественна Літургія відбулася у храмовому комплексі Почаївської ікони Божої Матері.

А далі три архіпастирі, більше шестидесяти священиків і сотні та сотні православних ковельчан багатолюдною Хресною Ходою пройшли з пасхальними піснеспівами вулицями міста до Воскресенського кафе­дрального собору.

По дорозі учасники Хресної Ходи зупинялися для заупокійної молитви

та покладання квітів біля стели пам’яті Героїв Небесної Сотні, полеглих у зоні АТО ковельчан та Ме­моріалу Слави.

У центрі міста Хресна Хода зупинилася, і митрополит Симеон іконою Христа Воскреслого та мощами рівноапостольного князя Володимира благословив на чотири боки місто та його жителів.

Свято завершилося у Свято-Воскресенському соборі подячним молебнем та взаємними вітаннями.

Розмову вів Дмитро КОРНЕЛЮК.
Фото з архіву храмового комплексу Почаївської ікони Божої Матері (м.Ковель)

“Вісті Ковельщини”,  24 травня 2016.