Середа, 8 Лютого, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Чи потрібний Богу храм?

30.04.2015
в «Волинь православна»
A A

Чи потрібний Богу храм?, Роман Савчук, Нужен ли Богу храм?, Амвон, Волинь Православна

Є одна дуже важлива думка, яка часто звучить в полеміці православних з протестантами. «Навіщо ви будуєте такі величезні храми, витрачаєте стільки грошей та засобів на благоустрій місця поклоніння Богу, Який ясно сказав: «Надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви… Але наступає година, і тепер вона є, коли богомольці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомольців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Ін. 4: 21, 23-24).

Невже ви думаєте, що Богу потрібні ці храми, пишні ризи, дороге церковне начиння»? – з неприхованим задоволенням запитують нас. Але саме остання думка повинна нас підбадьорити. Значить, люди, які з нами говорять, не далекі від Православ’я, значить, ми зможемо зрозуміти один одного, тому що на цьому і грунтується православне ставлення до храму: він Богу не потрібний!..

Євангеліє неможливо зрозу­міти, якщо підходити до нього лише з точки зору Божественної логіки. Христос прийшов не для того, щоб сказати нам, що потрібне Богу. Бог – Всезадоволений, Він нічого не потребує. Спаситель відкрив нам істину про те, що потрібно людині! Це дуже важлива думка. Вона пронизує усе Євангеліє.

Інакше неможливо пояснити, чому Всемогутній Бог зціляє сліпого не одним велінням, не словом тільки, але вживає для цього стільки непотрібних речовин та незрозумілих дій: «Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам, що означає Посланий. Тож пішов той і вмився, і повернувся видющим» (Ін. 9: 6, 7).

Незрозуміло, чому Господь, що одним словом Створив Все­світ, «не може» відразу ж зцілити сліпого, але кілька разів покладає на нього руки і вживає інші дії: «І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить. І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева. Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все» (Мк. 8: 23-25).

Виявляється, в Євангелії ми бачимо Бога, Який приходить до нас, слухає нас і розуміє нашу неміч, Який розмовляє з людиною на зрозумілій для неї мові простору та часу : насичує хлібом голодних (Мф. 14: 17- 21), торкається до очей сліпих (Мф. 20: 34), тіл прокажених (Лк. 5: 13), постелі мертвих (Лк. 7: 14), хоча і усе може зробити одним словом, думкою. І ця євангельська правда про Творця, це незрозуміле для нас Його самоприниження вражають, приводять до подиву: навіщо це усе потрібно Йому?..

Проте Євангеліє відкриває нам не лише правду про Бога. Спаситель прийшов для того, щоб принести людям і правду про них самих. І правда ця позбавлена марних ілюзій: ми не­мічні і не можемо однією лише силою волі відірватися від реалій дійсності, не можемо не брати до уваги того, що бачимо навколо себе : «І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Іісуса.  Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи» (Мф. 14: 29-30).

Звичайно ж, храм не потрі­бний Богу, не потрібне Йому ні прекрасне вбрання, ні ризи, ні урочистість Богослужіння. Проте це тільки частина правди. Є і інша. І вона також виправдана в Євангелії, як і перша. Ми – творіння простору та часу, а значить наші сердечні почуття, наше благоговіння, вдячність не можуть обмежуватися тільки душевними рухами. Бог вклав в нас дивний зв’язок тілесного та душевного. Тому будь-яке розташування серця природно має і матеріальну форму вираження. І це правда Божественна, в якій прихована воля Творця.

А ще перша заповідь Христових сходів доброчесностей говорить: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мф. 5: 3). А що таке «вбогість духовна»? Це смирення, тобто чес­ність перед собою. І ось ця євангельська чесність спонукає нас освідчитись перед собою в тому, що в буденному житті ми нечасто згадуємо про Бога, не можемо думати про небесне, коли навколо шалено метушиться світ.

Навіть відокремлено споглядаючи красу природи, ми швидше естетично насолоджуємося, ніж дякуємо Творцеві. А значить, нам потрібний конкретний час, конкретний простір, «відвойований у гріха та метушні», який допоможе нарешті відірватися від думок про земне.

Нам потрібний образ, який оберне до піднесеного наш погляд, потрібні пахощі, які відвернуть від мирських звичок та вподобань нашу чутливість, потрібна дія, яка відірве від думок про буденні справи та плани нашу уяву, потрібний спів, який допоможе втихомирити душу від шумів шаленого світу.

Це і є те смирення, з якого починається шлях до Бога, шлях до храму. У цьому визнанні немає протиріччя Євангелію. Навпаки, тільки так і можна в нашому житті виправдати сенс пришестя Спасителя в образі простого палестинського Тесляра та розп’яття безумним безсилим творінням свого Всемогутнього Творця!

Господь приніс людству правду про нашу неміч та хвороби, Він явив нам і правду про Бога, Який розмовляє з людиною на доступній для неї мові зовнішніх дій та образів, за допомогою речових предметів. Це і є Євангельська правда, яку логічно зрозуміти неможливо, проте не можна від неї втекти, не відмовившись від зв’язку з Живим Богом. Тому не варто підміняти її зручною самовтіхою про те, що Бог у нас в душі, бо Апостоли говорили про інше, вони проповідували «Христа розп’ятого, для іудеїв згіршення, а для греків безумство» (1Кор. 1: 23).

Так, скажемо ми твердо, храм Богу не потрібний, проте він потрібний людині, яку так любить Творець! І в цьому дивному протиріччі ми ясно бачимо Христову правду про людину і її спілкування з Богом, пізнаємо містичний євангельський сенс: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ін. 3: 16).

Роман Савчук

“Православие.RU”

Газета – “Волинь Православна”, 2015, №4


Теги: Боглюбовхрамцерква
Попередня публікація

«Слава Богу за все»

Наступна публікація

Про часточки, що виймаються за проскомідією

Наступна публікація

Про часточки, що виймаються за проскомідією

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо
ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо

💐ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезоіменитства! 🕊Многая і благая літа! 🌿Митрополит Володимир народився 26 листопада 1968 року у селі Невір Любешівського району Волинської області. 🌿1990 року вступив до Волинської духовної семінарії. 🌿1992 року Преосвященнішим Варфоломієм, єпископом Луцьким і Волинським, пострижений у чернецтво з іменем на честь…

Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі
Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі

Фоторепортаж богослужіння. The post Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях
Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях

Студенти 2 класу Ткачук Сергій і Дащук Станіслав Дащук взяли участь у Чемпіонаті Володимир-Волинської міської територіальної громади з настільного тенісу . Ткачук Сергій здобув 1 місце. The post Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ
ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ

29 січня поховали трагічно загиблого очільника Дубечненської громади Анатолія Костючика. Автокатастрофа, що обірвала життя керівника, сталася 27 січня поблизу Ковеля. Провести в останню путь Анатолія Петровича зібралися жителі громади, колеги, друзі. Чин похорону очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк у співслужінні духовенства району. Священник висловив щирі співчуття осиротілій родині, громаді, що…

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви
Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви. «Ми були, є і будемо в Істині і вірними своїй канонічній Церкві та її Предстоятелю». Про це йдеться у зверненні священноначалля та братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври до всіх вірних чад Української Православної Церкви, опублікованому на сайті обителі 26 січня. Зазначається, що…

Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі
Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі

25 січня митрополит Володимир очолив Божественну Літургію у ковельському храмі на честь святої мучениці Татіани. Настоятель храму протоієрей Володимир Бензюк запросив розділити радість Престольного свята духовенство міста та району. На молитву забралися парафіяни храму та паломники. Богослужіння супроводжував гарний спів парафіяльного хору під управлінням матушки-іменинниці Тетяни Бензюк. Під час Літугії…

Престольне свято храму на честь святого ковельчанина
Престольне свято храму на честь святого ковельчанина

23 січня, у Ковелі, митрополит Володимир очолив Божественну літургію Престольного свята храму на честь священномученика Анатолія, митрополита Одеського, що народився у Ковелі. Правлячому Архієрею співслужили старший благочинний Ковельського району протоієрей Володимир Ровінський, настоятель храму-іменника протоієрей Олександр Кобенко, священники Ковеля та району. The post Престольне свято храму на честь святого ковельчанина…

Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі
Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі

Фоторепортаж з Успенського кафедрального собору Володимира The post Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

На Ратнівщині похоронили воїна-захисника
На Ратнівщині похоронили воїна-захисника

19 січня 2023 року, в селі Здомешель, Ратнівської громади прощалися з новопреставленим Іваном Івановичом Хомуком.Чин відспівування в Різдво – Богородичному храмі звершили благочинний ратнівської округи протБільше Анатолій Гурський та духовенство благочиння.Священники висловили співчуття рідним та близьким покійного та закликали молитися за новопреставленого воїна Івана . The post На Ратнівщині похоронили…

На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна Олега Денисюка у Щедрогорі
На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна  Олега Денисюка у Щедрогорі

19 січня у Свято-Аннівському храмі с. Щедрогір, Гірниковського благочиння, відбулося поховання Захисника України Денисюка Олега Івановича . Заупокійне богослужіння очолив настоятель храму прот. Сергій Шамайло у співслужінні духовенства. Із перших днів повномаштабного вторгнення ворога, воїн Олег пішов на захист своєі держави України. Під час виконання свого військового зобов’язання, помер на…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version