П’ятниця, 2 Червня, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Чому так багато ікон Богородиці?

13.10.2012
в «Волинь православна»
A A

Різноманітність ікон Богородиці вражає уяву. Число вшанованих ікон, за підрахунками фахівців, досягає семисот.

Звідки взялося так багато образів і як в них орієнтуватися, розповідає мистецтвознавець Ірина Язикова, завідуюча кафедрою християнської культури в Біблейсько-богословському інституті святого апостола Андрія.

Особливе заступництво

В історії християнства є країни і народи, які відчували свій тісний зв’язок з Богородицею. У їх числі, наприклад, Грузія — за переказами, ця земля випала Діві Марії за жеребом для проповіді, і Божа Матір назавжди обіцяла Грузії своє заступництво. На Афоні Богородиця вшановується ігуменею Святої гори. У Західній Європі Вона іменувалася Королевою Польщі. А в середні віки Лівонія (частина Латвії) називалася «Тера Маріана» — земля Марії.

Але все-таки на Русі Богородицю вшановували особливо. Одна з перших церков в Києві — Десятинна, побудована ще при князеві Володимирі, була присвячена Богородиці (святу Успіння). У XII столітті князь Андрій Боголюбський навіть ввів в церковний календар нове свято — Покров Пресвятої Богородиці, офіційно позначивши тим самим ідею заступництва Божої Матері Русі. За десять століть християнської культури написано безліч гімнів Божій Матері і створена численна кількість ікон, багато з яких прославилися як чудотворні, велика кількість із них були свідками і учасниками нашої історії. Яскравий тому приклад —Володимирська ікона Богородиці, яка супроводжувала Русь впродовж всієї її історії.

Ікона на Русі була і образом, до якого зверталися з молитвою, і книгою, за допомогою якої навчалися основ віри, і святинею, і головним багатством, яке передавали в спадок з покоління в покоління. Велика кількість ікон в церквах і будинках віруючих до цього дня дивує іноземців. Ікони Богородиці тим більше улюблені, що Її образ, близький народній душі, здається доступніший, йому відкривається серце.

І при всій доступності цього образу кращі ікони містять глибокий богословський зміст. Образ Богородиці сам по собі такий глибокий, що богородичні ікони виявляються однаково близькі і простій безграмотній жінці, яка в любові своїй до Матері Божої приймає кожну богородичну ікону за самостійну особу, і інтелектуалові-богословові, що вбачає навіть в найпростіших канонічних образах складний підтекст.

Точна навігація

Вчення Церкви про Богоматір безпосередньо пов’язане з христологічним догматизмом і засноване перш за все на таємниці Боговтілення. Через іконописний образ Богородиці розкривається глибина боголюдських стосунків. Діва Марія дала життя Богові в Його людській природі — творіння вмістило Творця, і через це прийшло спасіння до Неї і до всього людського роду. Христоцентричність ікон Богородиці — також і вірна навігація, яка допомагає розібратися в морі різних іконографій. На більшості ікон Божої Матері Вона зображена з Младенцем. Їх стосунки, представлені на іконі, можна розділити за трьома християнськими чеснотами — віра, надія, любов — і так запам’ятати типи іконографії. Отже:

Віра – іконографія, що отримала назву Знамення або Оранта. Богородиця представлена із здійнятими до неба руками, на Її грудях розташований медальйон (або сфера) із зображенням Спаса Еммануїла. Медальйон символізує і небо, як обитель Бога, і лоно Богоматері, в якому втілюється Спаситель. Христос втілився через Богородицю, Бог став людиною — в це ми віримо.

Надія – іконографія називається Одигитрія. На цих іконах Богородиця тримає Младенця Христа і на Нього показує рукою, направляючи тим самим увагу тих, що моляться до Спасителя. Младенець Христос правою рукою благословляє Матір, а в Її особі і всіх нас, в лівій руці тримає згорнутий сувій — символ Євангелія. Христос сказав про себе: «Я шлях, і істина, і життя» (Ін. 14: 6), а Богородиця Та, хто допомагає йти по цьому шляху, — вона наша ходатаїця, помічниця, наша надія.

Любов — іконографія Умеління або Елеуса — що «милує», як її називають греки. Це найбільш ліричний зі всіх типів іконографії, що відкриває сакральну сторону спілкування Матері Божої зі Своїм Сином. Іконографічна схема представляє фігури Богородиці і Младенця Христа, що пригорнулися один до одного лицями. Голова Діви Марії схилена до Сина, а Він обіймає Матір рукою за шию. У цій зворушливій композиції поміщена глибока богословська ідея: тут Богородиця представлена не тільки як Матір, що пестить Сина, але і як символ душі, що знаходиться в близькому спілкуванні, в любові з Богом.

У церковній поезії Богородиця величається «чеснійшу Херувим і славнійшу без порівняння Серафим», «Матір’ю Світла». Візантійська гімнографія з’єднала в собі риси пишної східної поезії і глибокої грецької метафорики. На Русі в тонкощі богослов’я тоді не дуже вникали, але шанування Богоматері носило не менш високий і поетичний характер, чим у Візантії. Образ Богородиці знайшов риси Заступниці та Покровительки.

Четвертий тип іконографії Богородиці – акафістний – заснований на гімнографії. Її іконографічні схеми будуються за принципом ілюстрації того або іншого епітета, яким Богородиця величається в акафісті або інших творах. Прикладів ікон акафістних — велика кількість, і в більшості своїй це пізні іконографії, створені не раніше XVI – XVII століть, в той період, коли богословська думка втрачала свою глибину і оригінальність, і її напрям більш розливався по поверхні, ніж йшов углиб.

Першообраз

Існує передання про те, що найпершу ікону написав апостол Лука,  причому є навіть така іконографія, де апостол пише, а Богородиця йому позує. У істориків в цьому є сумніви, але Передання виникло не на порожньому ґрунті. Ми знаємо з Нового Завіту, що апостол Лука був лікарем, освіченою людиною, про те, що він був художником, в Писанні не сказано, до того ж іконописання як традиція виникло не раніше IV століття. Але саме в Євангелії від Луки більше всього говориться про Богородицю, і саме апостол Лука створив для нас образ Богородиці. А оскільки Євангеліє в давнину називали словесною іконою, як і ікону називали живописним Євангелієм, то в цьому сенсі можна сказати, що апостол Лука був першим іконописцем, хоча прямо пензликом по дошці, швидше за все, не водив.

Існує ще один переказ про першообраз: коли святі апостоли Петро і Іоанн Богослов проповідували в Лідді, неподалік від Єрусалиму, там був споруджений для новонавернених храм. Прийшовши до Єрусалиму, апостоли просили Матір Божу відвідати і Своєю присутністю освятити та благословити храм. Пречиста Діва відповіла, що буде там з ними. І прийшовши в храм, апостоли побачили на одному з опорних стовпів чудової краси нерукотворний образ Пресвятої Богородиці. Ця ікона — Ліддської Божої Матері — вшановується до цих пір. У науковому співтоваристві найранішими зображеннями Богородиці вважаються жанрові сюжети з живопису катакомб — сцени Благовіщення (катакомби Приськіли II століття) і сцени Різдва Христового (катакомби святого Себестьяна III – IV століть). Але все це швидше протоікони, перші ж ікони у сенсі цього слова з’являються тільки після Ефесського собору 431 року, де було затверджено вшанування Діви Марії як Богородиці.

Сліди історії

Чому так багато ікон Богородиці? СТЕПАНОВА, Почему так много икон Богородицы? АмвонЯк з чотирьох типів іконографії могли виникнути 700 різних ікон, кожна з яких володіє своєю індивідуальністю, але при цьому все ще підходить під опис свого типу? З перших грецьких ікон створювалися списки, вони розповсюдилися по всьому світу і “зажили” своїм життям. По молитвах віруючих перед цими іконами траплялися чудотворіння і зцілення, що і прагнули відобразити, зафіксувати наступні іконописці, роблячи нові списки. Вони хотіли «прив’язати» ікону до своєї місцевості, розповісти реальну історію перебування цієї конкретної ікони на їх землі.

Наприклад, третя рука у ікони «Троєручиця» додана святим Іоанном Дамаскіним на згадку про чудо, яке трапилося з ним самим. За часів іконоборства ( VIII століття) за свої твори в захист ікон святий Іоанн був підданий страті за наказом Дамаського халіфа — йому відсікли праву руку. Він молився Богородиці перед Її іконою, і Пречиста відновила відрубану руку, так що великий святий і далі міг славити Христа і Божу Матір в своїх писаннях. Потім на знак пошани ікону переписували вже з трьома руками, і ця іконографія закріпилася.

Рана, що кровоточить, на щоці «Іверської» — також свідоцтво іконоборчих часів, коли ікона піддалася нападу тих, що відкидали священні зображення: від удару списа з ікони потекла кров, що навело на нападаючих жах. Таку ж рану можна бачити і на іконі «Ченстоховської», яка зазнала нападу в XV столітті: розбійники, що пограбували Ясногорський монастир, вивезли і ікону. Але коні, запряжені в обоз з награбованим, зупинилися; розлючені грабіжники вирішили «покарати» ікону і вдарили по ній мечем — з рани на щоці Богородиці знову потекла кров. Святотатці завмерли від жаху, а в цей час їх настигнули ченці і повернули святиню в монастир.

Сучасні Рубльови

Нові, прийняті Церквою іконографії надихнуті стародавніми зразками, але з розумом і серцем перероблені іконописцем в своїй інтерпретації. Якщо порівняти, наприклад, Рубльовську Володимирську ікону з оригіналом XII століття — то це абсолютно різні ікони, Володимирський образ XII століття — це аристократичний твір живопису того часу: якнайтонші нюанси, глибокий погляд, повний скорботи, який вас пронизує. Але у Рубльова Богородиця на того, що молиться зовсім не дивиться, вона ангельська, прозора, вона абсолютно в інших світах. Тут збережена іконографічна схема, ми дізнаємося, що це Володимирська ікона, але якщо їх співставити — побачимо, наскільки по-різному сприймали образ Богородиці грецький майстер XII століття і руський майстер XV століття.

Нова ікона повинна народитися зсередини Церкви, соборно. Не завжди нові ікони бувають бездоганні. Є дві основні помилки, які допускають багато сучасних іконописців: одні бездумно множать копії, не вкладаючи в них свій власний молитовний досвід і переживання, а інші, навпаки, пишуть абсолютно нові образи «від вітру голови своєї», аніскільки не озираючись на церковні традиції. Але разом з тим є сучасні майстри, які працюють дуже серйозно, творчо. З одного боку — канонічно, з іншого — відважно.

Один іконописець якось сказав, що ікона — це шлях, і вона сама тебе веде. Він зайнявся іконописом в 16 років, багато копіював в період учнівства, і перші його роботи були дуже скуті, але він писав, жив церковним життям, а потім взяв і написав чудотворну ікону «Неупіваєма чаша». Цей образ зараз відомий у всьому світі. Це відтворена іконографія, яку написав наш сучасник Олександр Соколов. У її основу був покладений образ що колись існував в Серпуховському монастирі, але втрачений в двадцяті роки і від якого залишилися тільки списки і словесний опис. Всі думають, що це стародавня ікона, тому що вона чудотворна. Але є свої Рубльови і у наш час.

Катерина Степанова

Журнал про правослане життя – “Нескучный сад”

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2012, №10

Теги: іконаБогородиця
Попередня публікація

Німий

Наступна публікація

П’ять питаннь про чуже страждання

Наступна публікація

П'ять питаннь про чуже страждання

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

1 червня у м.Любомль Ковельського району відспівали Героя України Дмитра Бісюка, який загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. Напередодні, 31 травня, благочинний Любомльського Різдво-Богородичного благочиння протоієрей Василій Мельничук з настоятелем Свято-Георгіївсього храму протоієреєм Володимиром Лисим прибули віддати шану полеглому воїну у його рідну домівку та відслужили панахиду. Попрощатися з захисником…

Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів
Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів

Сьогодні, у сонячну днину, пролунав останній дзвінок для одинадцятикласників Залухівського ліцею. Достойним початком входу у доросле життя є подяка випускників. Батьки зі своїми дорослими випускниками дякували Богу за роки, проведені за шкільною партою та просили благословіння у доросле, самостійне життя! «І все на світі треба пережити. І кожен фініш, це…

Відбувся навчальний семінар для священників Волині
Відбувся навчальний семінар для священників Волині

Потреба парафіяльних священників у підтриманні належного богословського та освітнього рівня, необхідність самовдосконалення та обміну практичним досвідом, викликали перед Володимир-Волинською єпархією необхідність організації та проведення відповідних заходів. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Володимира, голови єпархіальних відділів по роботі з молоддю та інформаційно-просвітницького 29 травня вдруге організували «Пастирський воркшоп» на тему «Служіння православного…

Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі
Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі

У День Ангела архієпископа Городницького Олександра, намісника монастиря великомученика Георгія, Високопреосвященніший митрополит Володимир взяв участь у соборному богослужінні та вітанні владики-іменинника. The post Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині
Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині

29 травня 2023 року у с. Чорніїв, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Тараса Троця. 24.05.2023 року в Бахмутському напрямку, від прильоту в окоп 120 -ої міни , загинув старший солдат 23 окремого батальйону спеціального призначення Троць Тарас Іванович 29.10.1990р.н. житель…

Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира
Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира

The post Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва
В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва

У неділю, 28 травня, в Успенському кафедральному соборі, Високопреосвященніший митрополит Володимир з собором священників звершив Божественну літургію та Подячний Молебень з нагоди першої річниці Собору Української Православної Церкви у Феофанії та тридцять першої річниці Архієрейского Собору у Харкові. Для усіх присутніх за богослужінням було зачитано Звернення Синоду УПЦ з нагоди…

В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука
В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука

27 травня духовенство Старовижівського благочиння звершило Чин похорону над убієнним воїном Миколою Сахарчуком в Свято-Михайлівському храмі с.Секунь. Сахарчук Микола Петрович – воїн-кулеметник, мужньо захищав Україну від ворога. Свій останній бій Микола прийняв на Донеччині, поблизу населеного пункту Діброва. Ворожа снайперська куля 24 травня обірвала його молоде життя. Вічна пам‘ять Герою!…

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ
Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність Українській Православній Церкві У селі Седлище, що на Старовижівщині, у відповідь на намагання сторонніми особами змінити конфесійне підпорядкування громади храму Георгія Побідоносця, 25 травня відбулися збори релігійної громади цього храму, котрий є в канонічному підпорядкуванні Української Православної Церкви. По завершенні…

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача
Яревище: престольне свято.
 У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзначають своє храмове свято. Тому на звук церковного дзвону спішили віряни цього маленького села, щоб усім разом єдиним серцем та устами прославити Бога. Святкову Літургію очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк, якому співслужили настоятель протоієрей Петро Бабюк та інші священики благочиння.…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version