Середа, 29 Червня, 2022
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Капличка
Головна Публікації «Волинь православна»

Как расслабленному взойти на Небо?

10.03.2012
в «Волинь православна»
A A

Как расслабленному взойти на Небо?

СЛОВО В НЕДЕЛЮ 2-Ю ВЕЛИКОГО ПОСТА

Священномученик Фаддей (Успенский), архиепископ Тверской
Священномученик Фаддей (Успенский), архиепископ Тверской

Человеку так свойственно начать какое-либо дело, труд, подвиг с воодушевлением, усердием, но потом ослабеть, забыть, бросить начатое. Так бывает постоянно и с подвигом поста. Человек на краткое время умилится, осудит свои прежние дела, всту­пит на путь жизни, указываемый совестью, Евангелием Христовым; он становится внимательнее к каждому предостережению совести и сравнительно легко на первых порах отбрасывает от себя прежние соблазны. Однако это бывает обыкновенно так недолго. Сначала ос­лабевает прежняя внимательность, и человек уже не слышит многих внушений совести, затем, когда ослабевает внимание, теряется по­степенно и запас духовной силы, который человек накопил чрез ду­ховное упражнение в подвиге поста, человек весь расслабевает ду­ховно и уже не в силах подняться и идти по начатому им пути.

Зная это, святая Церковь как бы нарочито после первой седми­цы Великого поста, когда она вводила чад своих в особенно усилен­ный подвиг поста, напоминает сегодня о том, как легко может осла­беть внимание, а затем и вся душа подвергнуться расслаблению, – она напоминает словами нынешнего апостольского чтения: Мы должны быть особенно внимательны к слышанному, чтобы не отпасть (Евр. 2, 1), а в евангельском чтении, вспоминая о расслабленном, святая Церковь предостерегает от духовного расслабления.

Она вспоминает о христианах из евреев, которые уже выдержали вели­кий подвиг страданий за Христа и, однако, перестали быть внима­тельными к слову проповеди, расслабели от временных искушений и указывает на пример расслабленного, чем оканчивается подобная невнимательность, начавшееся расслабление: полным духовным рас­слаблением, при котором человек не в силах даже подняться и одно движение доброе совершить, даже в вере ослабевает настолько, что разве ходатайство более крепких верою, святых (как расслабленный исцелен по вере принесших его), возвращает его на путь спасения. Даже когда Христос придет, не в силах человек духовно подняться и устремиться на сретение Его, войти в отверстые двери небесного чертога Его.

Но ведь Христос теперь не близ нас видимо, как был около рас­слабленного, – Он снова придет на землю только в кончине века, и встретят Его лишь бдительные люди, подобно мудрым девам, сберег­шим елей в сосудах для светильников своих. Теперь же Христос на небе, и как трудно взойти на небо человеку, живущему на земле, а рас­слабленному и вообще возможно ли? Ведь отечество наше на небе­сах, и восход туда труднее, чем, если бы начал человек восходить по лестнице, простирающейся до самого неба, – труднее во столько раз, во сколько труд с самопонуждением к хождению в добре гораздо зна­чительнее, чем труд восхождения на обычную гору. Возможно ли жи­вущему на земле взойти на небо? Не пустая ли это мечта, над которой так посмеиваются люди мира сего и мудрецы века сего?

Действительно, восхождение на небо могло бы казаться стран­ной, неосуществимой мечтой, если бы туда уже предтечею не взошел Христос и не открыл путь всем святым Своим. Когда еще ветхозавет­ный псалмопевец восклицал: Небеса поведают славу Божию, творение же руку Его возвещает твердь… Во всю землю изыде вещание их и в концы вселенныя глаголы их, то о видимых ли небесах только он говорил, о солн­це ли только видимом, которое утром исходит, как жених от чертога своего (Пс. 18, 2, 5-6), – не говорил ли псалмопевец еще более об иных небесах – о святых апостолах, которые распространяли благовестие о Христе до концов земли, как лучи Солнца правды, донесшие свет Его до пределов вселенной? Не они ли сделались первыми звездами на новом небе духовном? И не о них ли открыто тайнозрителю Иоанну, который видел знамение – жену, облеченную в солнце (Откр. 12), то есть Церковь Христову, облекшуюся во Христа со дней крещения чад ее, и на главе жены венец из двенадцати звезд, то есть двенадцати апостолов Христовых. И если потому же видению дра­кон-дьявол увлек с неба третью часть звезд, то есть множество отпадших ангелов, то не засияло ли вместо них множество новых звезд на духовном небе, святых Божиих, которыми Искупитель Христос вос­полнил лики отпадших ангелов?

Итак, небо не пусто: оно уже населе­но множеством духов праведных, откуда они столь часто являются и живущим на земле. Если так, то духовное восхождение возможно. Если оно кажется нам невозможным, то потому, что мы непре­станно обременяем себя тяжестью страстей житейских, которые самое сердце, источник жизни нашей, приковывают к земле и восхож­дение на небо делают невозможным. Разве мысль и обычного чело­века не способна облетать небеса? Ведь если бы все мысли наши ле­тели постоянно к небесам, если бы сердце самое неслось туда на кры­льях пламенной любви к «желаемому» Христу, Которого человек с жаждой любви «вперсил», подобно священномученику Игнатию, то что могло бы помешать восхождению человека «на гору Господню», на самые небеса? Как бы ни высоко было небо, как бы ни высока бы­ла гора Господня и путь духовного на нее восхождения, человек мо­жет совершить это восхождение, лишь бы сбрасывал с себя, особен­но с самого сердца своего, бремя и тяжелые оковы греховных страс­тей и привычек. Тем более легко востекают на небо святые, которые так заботились облегчать душу свою от тяжести страстей житейских постом и молитвой. Не в Ветхом ли еще Завете Енох, постившийся от всякого зла и ходивший только пред Богом, живым с телом взят на небо? Не так же ли и Моисей, очистившись сорокадневным по­стом, взошел на гору Господню телом, а духом – в самые небеса и «уз­рел Сущего», «тину бо оттряс очесе умнаго»? Не так ли великий Илия сделался «небошественником», очистившись, подобно Моисею, сорокадневным постом, и святая Церковь восклицает о нем: «Сего убо, душе моя, восход помышляй»?

Так восходили на небо святые. А мы, едва восшедши на первую ступень в Великий пост, уже перестали следить внимательно, куда ведет нас дальнейший путь Гос­подень; едва только вспоминали (в каноне преподобного Андрея Критского) такое множество святых Ветхого и Нового Завета, прошедших путь сей, чтобы укрепить себя, и снова падаем на одр духовной болезни и расслабления; едва только со скорбию, казалось бы, восклицали, каждый о себе: «Ныне тяжким бременем обложен есмь», и уже сно­ва с усердием начали изо дня в день, из часа в час умножать это бре­мя, с которым не только на небо не подняться, но ни одним членом души свободно нельзя двинуть, чтобы сделать что-либо угодное Гос­поду.

Что может душе воспрепятствовать возлетать туда? Тело? Но пусть оно лежит в могиле до скончания века – разве дух будет прико­ван к праху, скрытому в недрах земли, если, еще живя на земле, чело­век не был привязан ни к чему земному? Для духа, который накопил в себе такое множество святых мыслей, чувств и желаний, разве мо­жет быть препятствием тяжесть тела, подобно тому, как для огром­ного воздушного шара, наполненного легкими газами, нетрудно под­нять к небесам, кроме себя самого, и большую тяжесть. Мало того, если сердце возлюбило Господа любовью всецелою, крепкою, как смерть, то оно уже возлетело ко Господу – уже при земной жизни че­ловека открывается в самом сердце его небо и рай, человек уже, жи­вя на земле, переселяется на небо, в рай, и не замечает ничего зем­ного, проходит мимо, не связывается ничем, как и человек, охвачен­ный блаженством земной любви, ничего прочего не замечает – ни лишений, ни страданий.

Как же нужно нам возноситься чаще на небо хотя мыслями, хотя пламенными желаниями сердца, томлением его по небу, откуда чело­век ниспал, плачем по потерянному раю! Одна святая мысль ведет за собою другую, и накопляется множество их, и душа, ими наполненная, легко, неудержимо будет стремиться на небесную высоту. Трудно взойти на гору, уходящую в небеса, но шаг за шагом, постепенно и не­заметно, можно взойти без особого труда, тем более, что идущим к Себе Господь подает непрестанную помощь и усладу сердца, показуя им, что «око не видело и ухо не слышало, что уготовал Бог любящим его» (1 Кор. 2, 9).

Господь же силен укре­пить стопы ваши для дальнейшего духовного восхождения, дать воз­расти духовным побегам, начавшим подниматься в душах ваших. Да исполнится на вас моление святой Церкви, которое часто возносится устами архиерея: «Призри с небесе, Боже, и виждь, и по­сети виноград сей, и утверди и, его же насади десница Твоя».

Да ис­полняются на вас слова, сказанные об Израиле, Осии пророка, о котором я часто воспоминал здесь: Уврачую отпадение их, возлюблю их по благоволению… Я буду росою для Израиля; он расцветёт, как лилия, и пус­тит корни свои, как Ливан… “Что мне еще за дело до идолов ?”- скажет Еф­рем. –Я услышу его и призрю на него; Я буду как зеленеющий кипарис; от Ме­ня будут тебе плоды. Кто мудр, чтобы разуметь это ? кто разумен, чтобы познать это? (Ос. 14, 5-10). Аминь.

Священномученик Фаддей (Успенский), архиепископ Тверской

Теги: PostрасслабленныйУспенскийФаддей
Попередня публікація

Шевченко та християнський світогляд

Наступна публікація

Святе Причастя – як часто приступати

Наступна публікація
2015-08-19 Світло Преображення торкнулося і нас

Святе Причастя - як часто приступати

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ
У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ

26 червня у Свято-Сергіївському храмі с.Почапи Ковельського району було звершено Чин поховання Андрія Давидюка, який загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Відспівування військовослужбовця очолив настоятель храму протоієрей Ярослав Остапюк. Заупокійна молитва зібрала у храмі численну кількість односельців та жителів з навколишніх сіл. Поховали воїна Андрія на місцевому кладовищі.…

Благословення випускникам школи с.Дубечне
Благословення випускникам школи с.Дубечне

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ ВИПУСКНИКАМ 2022 РОКУ Свято-Покровський храм радісно зустрів на своєму порозі випускників 2022 року. 25 червня 2022 року був звершений святковий молебен на завершення навчання в Дубечненському ліцеї. Випускники, батьки та вчителі принесли Богу подячні молитви за завершення навчального року та попросили благословіння та допомоги Божої у майбутньому дорослому…

В Кримному молилися за випускників
В Кримному молилися за випускників

25 червня в Кримному прощалися зі школою випускники. Святковим урочистостям передувала спільна молитва в Михайлівському храмі. Юнаки, дівчата та їх батьки дякували Богу за благополучне завершення навчання та просили Божої помочі у дорослому житті. Благочинний кримненської округи прот. Сергій Никонюк привітав випускників з важливою подією, побажав здоров’я, мирного неба, а…

У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом
У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом

25 червня, релігійна громада УПЦ села Бортнів Нововолинського благочиння, вшанувала пам’ять преподобного Онуфрія Великого освяченням нової каплиці, на честь цього великого угодника Божого. Каплицю зведено над криницею з цілющим джерелом. Багато парафіян та гостей прийшли до святого місця, щоб помолитись та набрати цілющої води із джерела. Адже з давніх давен…

Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою
Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою

🔴⚠️ Кабмін називає спроби заборонити УПЦ необґрунтованими, оскільки немає доказів будь-яких протиправних діянь духовенства та віруючих релігійної організації. ✅ У відповідь на пропозицію народного депутату від партії «Голос» розірвати договір оренди держави зі Свято-Успенськими Києво-Печерською, Почаївською та Святогірською лаврами Української Православної Церкви, у Кабінеті міністрів наголосили, що не вбачають жодних…

Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України
Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України

Заборони та обмеження, що накладаються на діяльність та громади УПЦ органами місцевого самоврядування, юридично нікчемні та суперечать положенням Конституції України. Як пояснив у своєму зверненні до віруючих УПЦ заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Андрій Мотовиловець: «Жодний закон або нормативно-правовий акт України не наділяє органи місцевого самоврядування правом…

У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм
У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм

ВІЧНА ПАМ‘ЯТЬ ГЕРОЮ 22 червня у Зимненському жіночому монастирі звершилося відспівування Героя України, водія артилерійської батареї ЗСУ – Засадко Сергія. Ігуменя Стефана та сестри обителі, висловили щирі слова співчуття дружині, рідним та близьким. Уклінно вдячні за жертовний подвиг, котрий несуть нашій герої у жорстокій війні з Росією та захищають нашу…

У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ
У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ

19 червня в день пам’яті Всіх Святих в Кримному на вулиці Молодіжній освятили оновлений хрест. Ініціювали реставрацію святині місцеві жителі, котрі зібрали кошти та допомогли з встановленням. Благочинний Кримненської округи прот. Сергій Никонюк у вітальному слові підкреслив, що центром життя всіх святих був Хрест Господній, і побажав, щоб таким він…

Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі
Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі

Після Божественної літургії в актовій залі, відбулась офіційна частина та вручення дипломів випускницям. Насамперед, ігуменя Стефана привітала усіх з другим випуском, подякувала педагогічному колективу за плідну працю на ниві просвітництва церковної молоді та побажала випускницям продовжувати розвивати свої регентські здібності на благо Церкви. В часі вітального слова, протоієрей Валентин Марчук,…

ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА
ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА

15 червня 2022 року відбувся випуск богословського відділення Володимир-Волинського Духовного училища. Випускний день розпочався зі святкової Божественної літурігії у Свято-Успенському кафедральному соборі, по завершенні якої також був відслужений подячний молебен. Після богослужіння, Владика-Ректор, викладацький колектив, батьки, випускники та вихованці училища зібралися для подальших урочистостей та вручення дипломів. Привітальне слово виголосив…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
  • Вхід
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version