 |
Української Православної Церкви Христос Воскрес! Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Господь, що має у Своїй владі часи і літа, сподобив нас знову побачити світлозарний день Пасхи Христової – свято свят і торжество торжеств. Знову Пасха, наче спалах невечірнього світла, промінь Царства, освітлює темну юдоль нашої повсякденності, скорбот і розчарувань. У нашому народі Пасха ще зветься Великоднем, адже це справді великий і величний день – день, у який Христос Бог привів нас від смерті духовної до життя і воскресіння, від землі до неба, від темряви до світла, від тління до оновлення і вічного блаженства. «Нині все наповнилося світлом» – співаємо ми у Пасхальному каноні. Великодня ніч «воістину священная и всепраздненственная», наче ясний день сповнена світлом, адже цієї ночі «безлетный свет из гроба плотски всем возсия». «Христове Воскресіння, – каже про це святитель Миколай Сербський, – як променисте сонце, яскравим світлом осяває наше життя, розганяє смерть, наче немічну тінь». В богослужінні Святої Пасхи постійно звучить тема перемоги Христа над смертю: «Смерти празднуем умервщление, адово разрушение». Протягом тисячоліть людство турбувало питання: що є після смерті? Над цією тайною замислювалися філософи, про неї розмірковували мудреці, за межу смерті намагалися заглянути пророки. Втім тільки на світанку першого дня після суботи, на Пейсах 29 року по Різдві Христовім ми отримали правдиву відповідь: смерть дочасна, вона не є вироком чи безвихіддю, бо переможена Життям, «поглинута смерть перемогою» (1Кор.15:54). Відтоді «Никтоже да убоится смерти, свободи бо нас Спасова смерть». З Воскресінням Христа вже почалося наше воскресіння, оскільки Пасха стала не лише історичним фактом, але подією, що стосується кожної людини – Іісус воскрес не для того, щоб пам’ять про нього залишалася живою в серцях Його учнів, але щоб Він Сам жив в нас, посеред нас і щоб ми могли в Нім вже тут залучитися до радості вічного життя. Для кожного з мільярдів людей, що живуть, жили чи житимуть на Землі Воскреслий Господь відкрив шлях до вічного життя. «Христос переміг не ради Себе, але заради нас – пише святитель Миколай Сербський, – Його перемога не зробила Його не більш величним, не більш живим, не більш багатим, але зробила такими нас». Святитель Василій Великий каже, що Христос «віддав себе як заміну смерті, що в собі держала нас за проданих гріхові. І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити собою все, він розрішив болізні смертні, і воскрес у третій день, і путь простелив усякій плоті воскресенням з мертвих, бо неможливо було, щоб тління держало начальника жизні. Він став початком померлих, первородженим із мертвих, щоб бути самому усім, серед усіх першим» (анафора Літургії свят. Василія Великого). Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Споглядаючи на «рая краснейший і чертога всякаго царскаго светлейший» гроб Христовий, пам’ятаючи про Його невимовну милість, що скидає кайдани гріха і умертвляє смерть, звертаюся до кожного з вас із тим благовістям, яке завжди повторюючись і ніколи не застаріваючи, звучить вже більше двох тисячоліть: Христос Воскрес! Молитовно зичу вам від Воскреслого Христа-Життєдавця великих милостей і щедрот. Нехай пасхальна радість буде для кожного християнина завдатком вічних благ у невечірньому дні небесної Пасхи! Воістину Христос Воскрес! + ВОЛОДИМИР, єпископ Володимир-Волинський і Ковельський 2012 р. |
