У свято П’ятидесятниці ми згадуємо подію, якою завершилось улаштування спасіння роду людського.
В цей день Господь послав на Своїх учнів Святого Духа, Який зійшов на них у вигляді роздільних мов: під дією Святого Духа представники різних національностей, які зібрались в Єрусалимі на свято і говорили різними говорами, почали розуміти слова апостолів.
Ми не знаємо, чи говорили апостоли різними мовами чи кожен з присутніх чув їх слова своєю мовою, але зміст того, що відбулось, полягає в тому, що кожен чув те, що він мав почути, тією мовою, яку він розумів. І з тієї миті, коли Господь послав Святого Духа на Своїх учнів, таємниця П’ятидесятниці перебуває в Церкві, даючи людям можливість чути дихання Духа Божого і сприймати євангельську звістку в тих поняттях і уявленнях, в яких ця звістка йому доступна.
Господь каже: Дух дихає, де хоче… та не відаєш, звідкіля Він приходить, і куди Він іде (Ін. 3, 8). Нам не дано знати, чому Він приходить і чому іде. Але є в кожному з нас певне внутрішнє чуття, яке допомагає нам розпізнати дихання Духа Божого, як це було з пророком Іллею, який відчув, що не у вітрі… не в землетрусі… не у вогні Господь, але у віянні тихого вітру(3 Цар. 19, 11-12). Ми відчуваємо цей таємничий подув, ніби віяння тихого вітру, коли Святий Дух приходить до нас. Він приходить, щоб перетворити наше життя, змінити нас зсередини і змінити все навколо нас. Коли Святий Дух приходить, ми починаємо бачити світ іншими очима і оживаємо, подібно до того, як навесні після довгої зими оживає природа, з’являються квіти, трави і дихання життя повертається до всього живого.
Дотик Духа Святого перетворює життя людини на всіх його рівнях — не лише в духовному, але і в душевному й тілесному. Дух Святий виявляє Себе не тільки в церковному, але і в сімейному, і професіональному нашому житті. Саме тому перед початком кожної справи ми звертаємось до Духа Святого з молитвою, яку ми в свято П’ятидесятниці, чули неодноразово: Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш… Ми сповідуємо, що Дух Святий присутній усюди і наповнює Собою все, і просимо Його про те, щоб ми не опинились поза Його спасенною присутністю, за межами Його благодатної дії. Ми просимо, щоб Святий Дух прийшов і вселився в нас, щоб Він очистив нас від усілякої скверни, від усілякого гріха, від усього того, що заважає нам наблизитись до Бога, від того, що заважає нам побачити світ таким, яким він є насправді. Ми просимо Святого Духа, щоб на кожній нашій справі перебувало Його благословення. Тільки тоді наше життя буде справді християнським, коли ми будемо жити Духом Святим, коли все наше життя буде націлене на те, що святий Серафим Саровський називав «стяжанням Духа Святого».
Якими є плоди дії Духа Святого? Ми бачимо ці плоди в святих, наприклад, в преподобному Серафимі. Коли Мотовилов одного разу запитав святого старця, що таке Дух святий і що означає «стяжання благодаті Духа Святого», той не відповів йому словами, але Мотовилов раптом побачив, що обличчя святого просяяло подібно до сонця і старець на його очах преобразився. Мотовилов відчув незвичні пахощі, незвичну радість, неземну теплоту. Так діє Дух Святий — таємно і незбагненно, і Його дія перевершує будь-яке людське розуміння і всяке людське слово.
«Святим Духом всяка душа живиться», — слова церковної пісні. І воістину Дух Святий «всюди єси і все наповняє». Але наше завдання полягає в тому, щоб не пропустити ті хвилини, ті миті, коли подув Духа торкається нас. Ми повинні вчитись розпізнавати присутність Духа і в самих собі, і в Церкві Божій, і в людях, і в світі навколо нас. Тоді і ми зможемо — тієї мірою, якою кожен з нас здатний вмістити, — долучитись до Святого Духа, як долучились до Нього святі апостоли, яких Святий Дух перетворив із простих, неосвічених рибаків у великих проповідників Євангелія, так що вони просвітили усю землю. Якщо ми будемо жити в Дусі Святому, то і нам Господь дасть такий дар мов, що на наше слово буде відгукуватись в серці кожного слухача, незалежно від його національності, віку, соціального статусу і, навіть, віросповідання. Таку силу дає Господь тим людям, які стяжали благодать Святого Духа. Будемо шукати цієї благодаті, будемо просити Святого Духа, Царя Небесного й Утішителя, щоб Він прийшов і вселився в нас, щоб Він ніколи не полишав нас, і щоб кожна наша думка, кожне слово і справа були пронизані Його животворною і благодатною присутністю.
Переклад “Волинь Православна”, 2012, №6
