Вівторок, 7 Лютого, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Про добро і зло

06.02.2014
в «Волинь православна»
A A

Добро і зло

«Cкільки пишуть та говорять про виховання! Тим часом в слові Божому усе воно визначене декількома словами. Візьмися тільки здійснювати наказане, і виховання само собою піде успішно до мети. Це Божий шлях, але він не виключає шляхів людських – навпаки, дає їм напрям і увінчує успіх»

(святитель Феофан Затворник)

Вимоги і очікування дорослих

Для дітей уявлення про добро і зло пов’язані з поняттями правильно-неправильно, несправедливо, дозволено або недозволенно. Поняття ці формуються вихованням з моменту народження. Вихованням людина знаходить здатність розумно управляти собою, своєю поведінкою, розуміти свої обов’язки, вона прагне проявляти кращі людські якості, ставити цілі та досягати їх.

Вимоги і очікування дорослих встановлюють зовнішні форми прояву особистості дитини, одночасно формуючи її уявлення про те, якою вона має бути. Якщо спочатку зусилля батьків і вихователів примушують дітей бути хорошими та слухняними, то потім, у міру дорослішання, у самих дітей проявляється потреба втілювати в собі кращі якості характеру. Так, підлітки, ставлячи запитання психологові «Який я?», сподіваються у відповідь отримати не психологічну характеристику, а оцінку, наскільки «я хороший та добрий», щоб мене цінували та шанували однолітки. Старшокласників проблема людських якостей зачіпає ще глибше – «Що я за людина?» чи – по-іншому – чи «Далекий я від ідеалу?».

Вітчизняна психологія за радянських часів ідеалом визначала особу, націлену на абсолютні якості, – моральні, професійні, душевні, серед яких – служіння Вітчизні, жертовність у виконанні професійного обов’язку, в сімейному житті, в дружбі. Завдяки побудованій ідеологічній підтримці в суспільстві ідеал цей культивувався в школі, широко транслювався в кіно, в літературі і був життєздатний. Парадоксальним чином, будучи позбавленим істинних духовних підстав, в психологічному сенсі цей ідеал був духовний. Грунтуючись на емпіричному досвіді, атеїстична наука констатувала необхідність моральних спрямувань людини, але не могла йти далі за це, оскільки корінь моральності ріс з віри людини в Бога.

Значущі західні теорії особистості будувалися, виходячи з психоаналітичних понять «супер-его» і «его-ідеала» і вважали сенс людського ідеалу в гармонії між моральними вимогами, очікуваннями оточення і власними потребами. Різниця в основних положеннях вітчизняних психологів та зарубіжних очевидна: наша школа ставила перед людиною завдання спрямованості до абсолютного; зарубіжні колеги бачили головне в продуктивній адаптації людини в суспільстві і її комфортному існуванні.

Вільне і безконтрольне нашестя ідей та концепцій західних психологів в останні десятиліття зламали побудовану систему пріоритетів в області виховання та розвитку дітей, внаслідок чого вітчизняні авторитети поставилися під сумнів, а західні лише внесли сум’яття, не завжди знаходячи гідне місце та справедливу оцінку.

Соціальне перевлаштування суспільства, а разом з ним реформа освіти та інновації у вихованні негайно відбилися на формуванні ідеальних представлень дітей. Якщо ще нещодавно на запитання «Яким ти хочеш бути?» діти відповідали, перераховуючи якості характеру: розум, доброта, завзятість в досягненні цілей, мужність, вірність, чесність, то останніми роками все частіше позначається бажаний зовнішній вигляд разом з якостями соціальних досягнень: престиж, успіх, багатство, комфорт.

Тепер за ідеалом діти частіше звертаються не до душевних властивостей, а до зовнішніх атрибутів самовираження та успішності. Підміна сталася в пріоритетах: і раніше діти хотіли бути привабливими, успішними, значущими, але сприйнята цінність моральних виборів ставала визначною в шляхах людського та професійного життя. Вибір пріоритетів – вибір якості, глибини та усвідомленості життя.

Применшення соціальної значущості моральних якостей у вихованні позначається на нормальному розвитку усієї особистості, оскільки внутрішня свобода людини таким чином потрапляє в жорсткі рамки матеріальних пріоритетів. «У людині дві протилежності, а свідомість одна – особистість людська. Характер цієї особистості визначається тим, на яку сторону вона схиляється. Якщо вона на стороні духу – буде людина духовна; якщо вона на стороні плоті – буде людина плотська», – пише святитель Феофан Затворник. З цих позицій, сучасний стан соціуму однозначно направляє вибір.

Цілісна особистість дитини

Психологічний сенс виховання полягає саме в розвитку цілісної особистості дитини, коли завдяки послідовній і усвідомленій дії батьків і педагогів у неї формуються специфічні «новоутворення», що є її власною спонукальною силою на відміну від зовнішнього примусу. До такого роду новоутворенням відносяться моральні почуття, свідомо поставлені цілі та наміри, переконання – словом, усі вищі системні виникнення, які характеризують особистість.

«Власна спонукальна сила» – це і є істинний плід виховання, мета якого – зробити навичку до добра природною. Зорієнтувати дитину, якою вона має бути людиною, – початок справи; навчити дитину бути хорошою – завдання значно важче. «Дух Святий знав, що важко вести рід людський до доброчесності і що, по схильності до задоволення, ми не дбаємо про правий шлях», – писав святитель Василій Великий.

Виховання дітей вимагає суворості, примусу та часом суворих заходів. Примусовість у вихованні неусувна, і питання може ставитися не про її допустимість, а про її межі. Зрозуміти ці межі (сенс та завдання педагогіки), тримати їх в думці та серці – найважливіше, але і найскладніше в стосунках з дітьми. Слова молитви : «Господи, дай мені з терпінням прийняти те, що я не можу змінити, дай мені сили змінити те, що можливо, і дай мені мудрість навчитися відрізняти перше від другого», – виражають суть відношення до виховного процесу.

Бездумне виховання в сім’ях призводить до двох крайнощів: або нескінченні претензії та невдоволення дітьми, що ті усе роблять не так і майже завжди заважають, або потурання, байдужість до їх поведінки та виховання, а у результаті – знецінення існування дитини. До останнього можна віднести і розпещеність дітей, оскільки по суті це надання дитини самій собі без ясних життєвих орієнтирів та вимог.

У повсякденній практиці головна умова здорових стосунків з дітьми – здатність батьків ясно формулювати свої вимоги, не перенавантажувати дітей зайвим контролем і – найістотніше – бути постійними і послідовними у своїх позиціях. Дітям легше і простіше, коли вони точно знають, що від них очікується, які мають бути рамки їх поведінки. Напруженість виникає, коли відбувається плутанина: або «щодня – нові правила», диктовані непостійністю настрою дорослих або сімейними негараздами, або у батьків і старших членів сім’ї різні думки та різні вимоги.

Якщо дитина починає плутатися в тому, що від неї чекають, то, втративши розуміння «правил гри», не знає, якою їй бути, і, намагаючись зберегти душевний комфорт та відносне зовнішнє благополуччя, починає моделювати поведінку і вчиться маніпулювати людьми залежно від власної вигоди.

Коли виховання розумне, а стосунки в сім’ї стабільні, у дитини зростає усвідомлена вимогливість до себе і почуття відповідальності, що грунтуються на бажанні бути схваленою батьками. Вимогливість до себе – антипод відчуттю провини, комплексу неповноцінності, що народжується з беззвітного переживання, що вимоги батьків неможливо виконати ніколи.

Для дитини це означає, що вона нікчемна і ні на що не придатна і, щоб вона не робила, це не принесе ні задоволення їй самій, ні схвалення та похвали батьків. Подібні переживання порушують здоровий розвиток особистості дитини, підривають її віру в здатність стати хорошою, потрібною і улюбленою людиною.

Ще одна поширена тенденція у вихованні – коли траєкторія поведінки та життя дитини жорстко побудована батьками без урахування її бажань, душевних особливостей, натури. У спілкуванні і у вимогах до дитини це виражається в пригніченні її бажань та наполяганні на своїх, батьківських: «Мама, чому я завжди повинен робити те, що ти хочеш? А коли я прошу – ти не слухаєш!»

Діти наслідують волю батьків

Діти зазвичай наслідують волю батьків, але пізніше, в підлітковому і юнацькому віці, настає момент, коли стисла пружина власної волі та бажань розпрямляється і підліток вже не здатний розумно управляти собою, доводячи потребу вчинити «як хочеться» до крайності.

Часто з найкращих спонукань батьки бувають схильні до страхів і побоювань, що дитина проявить себе погано або що в її вчинках є поганий намір. Самі того не підозрюючи, батьки транслюють дітям негативний сценарій розвитку, припускаючи в них – своїх дітях – гірше. Усім відомі фрази накшталт : «Я так і знала, що це станеться!», що на мові дитини означає: від неї нічого хорошого не чекають. Поки дитина не виросла, в її душі і свідомості діапазон варіантів «яким бути» досить широкий. І якщо від неї чекають поганого, вона може врешті-решт в душі своїй з цим погодитися: «Раз я не здатний на хороше, буду поганим».

Дітям потрібний своєрідний кредит довіри: віра батьків в сили і можливості дитини примушує і її саму тягнутися до більшого і до кращого. Немало повчальних прикладів описано в житійній літературі, в їх числі – наступний випадок: «Преподобний Силуан (Афон) в юності впав в гріх, і його батько сказав йому наступного дня: «Синку, де ти був вчора, боліло серце моє». Ці лагідні слова запали в душу його на все життя».

Нюанси та грані

У моральному вихованні дітей є нюанси та грані підміни сенсів, які вимагають батьківської спостережливості та швидше уловлюються серцем, – часто те, що здається дрібницею, може привести до серйозних наслідків. Наочним прикладом тут може послужити сюжет фільму «Поворот гвинта», поставленого по повісті Генрі Джеймса, де в образній формі розповідається, як зло увійшло до життя дітей, як непримітно воно здійснювало підміну правильного та правдивого на фальшиве та помилкове, опановувавши їх душі і думки.

Діти – хлопчик і дівчинка – не здійснюють явно поганих вчинків, вони схожі на ангелів, їх поведінка і манери майже бездоганні. Глибока думка, закладена в сюжеті, полягає в тому, що розмивання рамок між добром і злом – саме по собі вже зло, як і визнання допустимості існування зла в житті як можливого і навіть природного.

Поки дитина росте, вона потребує чітких і ясно обкреслених моральних уявлень, що становлять орієнтири її життя, підтримуючих її емоційний комфорт та душевну стабільність. Педагогіка вважалася і була найконсервативнішою, охоронною наукою, тому що піклувалася не стільки про дотримання суворих принципів і правил виховання, скільки про охорону дитячого світу з його враженнями, поняттями, уявленнями. І друге неминуче пов’язане з першим. На жаль, у наш час засадничими законами педагогіки стали нехтувати.

Одна справа – бути терплячим та поблажливим до «проблем зростання», проявляти делікатність, коректність та розуміння з приводу різних проблем, включаючи і вказану. Інша справа – давати «добро» на вчинки і дії, виходячи з неясних, а то і помилкових уявлень про можливу користь здоров’ю або відмахуючись фразами на кшталт «так усі роблять»» або «нехай так, зате ми збережемо нормальні стосунки» і інше. Існує велика різниця між тим, що дитина або підліток робить по власному бажанню, знаючи, що порушує правила, – і тим, що подібні вчинки санкціонуються, схвалюються значущими дорослими.

Поки дитина знає, що її дії не схвалюються батьками, нехай навіть батьки не висловлюють цього словами, в ній зберігається стимул до внутрішньої роботи, до пошуку того, як належить, як правильно, як краще. У цьому процесі закладений психологічний резерв для розвитку особового, шлях до усвідомлення духовного.

Людина не задовольняється реальністю, яка побудована на фантомах, помилкових або неточних уявленнях, або, правильніше сказати, вона – зростаюча людина – перевірятиме, чи точно ця реальність її задовольняє. Під реальністю тут слід розуміти, передусім, її власне життя і те, що його наповнює.

У розвитку тонких структур особистості людини, в розвитку її свідомості та самосвідомості батьки, вихователі, учителі, їх образ, їх значення займають цілком конкретне місце – місце найстрогіших суддів, які визначають, чи добре і чи правильно діти говорять, вчиняють, живуть. З психологічної точки зору, відповідальність батьків і учителів – грамотно розпорядитися цією роллю.

Людмила Бонюшкіна,

“pravoslavie.ru”

Теги: БонюшкінавихованняВолиньдітидоброзлоКовельПравославна
Попередня публікація

Різдвяне послання єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Володимира

Наступна публікація

Монастир Сави Освященого в Палестині

Наступна публікація

Монастир Сави Освященого в Палестині

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо
ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо

💐ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезоіменитства! 🕊Многая і благая літа! 🌿Митрополит Володимир народився 26 листопада 1968 року у селі Невір Любешівського району Волинської області. 🌿1990 року вступив до Волинської духовної семінарії. 🌿1992 року Преосвященнішим Варфоломієм, єпископом Луцьким і Волинським, пострижений у чернецтво з іменем на честь…

Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі
Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі

Фоторепортаж богослужіння. The post Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях
Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях

Студенти 2 класу Ткачук Сергій і Дащук Станіслав Дащук взяли участь у Чемпіонаті Володимир-Волинської міської територіальної громади з настільного тенісу . Ткачук Сергій здобув 1 місце. The post Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ
ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ

29 січня поховали трагічно загиблого очільника Дубечненської громади Анатолія Костючика. Автокатастрофа, що обірвала життя керівника, сталася 27 січня поблизу Ковеля. Провести в останню путь Анатолія Петровича зібралися жителі громади, колеги, друзі. Чин похорону очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк у співслужінні духовенства району. Священник висловив щирі співчуття осиротілій родині, громаді, що…

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви
Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви. «Ми були, є і будемо в Істині і вірними своїй канонічній Церкві та її Предстоятелю». Про це йдеться у зверненні священноначалля та братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври до всіх вірних чад Української Православної Церкви, опублікованому на сайті обителі 26 січня. Зазначається, що…

Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі
Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі

25 січня митрополит Володимир очолив Божественну Літургію у ковельському храмі на честь святої мучениці Татіани. Настоятель храму протоієрей Володимир Бензюк запросив розділити радість Престольного свята духовенство міста та району. На молитву забралися парафіяни храму та паломники. Богослужіння супроводжував гарний спів парафіяльного хору під управлінням матушки-іменинниці Тетяни Бензюк. Під час Літугії…

Престольне свято храму на честь святого ковельчанина
Престольне свято храму на честь святого ковельчанина

23 січня, у Ковелі, митрополит Володимир очолив Божественну літургію Престольного свята храму на честь священномученика Анатолія, митрополита Одеського, що народився у Ковелі. Правлячому Архієрею співслужили старший благочинний Ковельського району протоієрей Володимир Ровінський, настоятель храму-іменника протоієрей Олександр Кобенко, священники Ковеля та району. The post Престольне свято храму на честь святого ковельчанина…

Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі
Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі

Фоторепортаж з Успенського кафедрального собору Володимира The post Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

На Ратнівщині похоронили воїна-захисника
На Ратнівщині похоронили воїна-захисника

19 січня 2023 року, в селі Здомешель, Ратнівської громади прощалися з новопреставленим Іваном Івановичом Хомуком.Чин відспівування в Різдво – Богородичному храмі звершили благочинний ратнівської округи протБільше Анатолій Гурський та духовенство благочиння.Священники висловили співчуття рідним та близьким покійного та закликали молитися за новопреставленого воїна Івана . The post На Ратнівщині похоронили…

На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна Олега Денисюка у Щедрогорі
На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна  Олега Денисюка у Щедрогорі

19 січня у Свято-Аннівському храмі с. Щедрогір, Гірниковського благочиння, відбулося поховання Захисника України Денисюка Олега Івановича . Заупокійне богослужіння очолив настоятель храму прот. Сергій Шамайло у співслужінні духовенства. Із перших днів повномаштабного вторгнення ворога, воїн Олег пішов на захист своєі держави України. Під час виконання свого військового зобов’язання, помер на…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version