П’ятниця, 2 Червня, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Релігія без Бога

22.09.2012
в «Волинь православна»
A A

Релігія без Бога, Гамалій, Амвон

У людей завжди безліч запитань до священика. У цьому переконують збірники відповідей різних отців, що постійно видаються. Про це свідчить кількість православних сайтів з розділом «запитання до священика». Складно собі уявити, наприклад, розділ «запитання до пожежника» або «запитання до військового». Мабуть, популярність «запитання до священика» можна порівняти лише із «запитанням до лікаря». Здавалося б, потрібно радіти такому інтересу до слова священнослужителя.

«Чи можна матері-годувальниці відвідати кладовище?»; «Чи можна носити хрест і амулет одночасно?»; «У мене обірвалася мотузочка, на якій висів хрестик. Що це означає?»; «Під час вінчання тітка висмикнула рушник з-під ніг. Що це означає?»; «Чи можна ставити свічку за упокій під час вінчання?»; «На який день після смерті можна відкривати дзеркала?»; «Я читаю 17-ту кафізму для відпрацювання гріхів роду, а сестра моя каже, що її читають на смерть. Скажіть, хто має рацію?», — ось лише деякі із запитань, на які довелося відповідати.

Про це свого часу із сумом писав отець Олександр Шмеман: «…Подібних запитань я чую десятки, сотні. І майже ніколи запитань по суті. Завжди ось такі: «можна?», «не можна?»; я ладен думати, що всі ці люди просто ніколи не чули про християнство і що їхня релігія до християнства не має стосунку. І ніхто ніколи їм цього не говорить».

Дійсно, складається враження, що багато з тих, хто ставить запитання, хто вважає себе християнином, менше за все шукають в християнстві Христа. Часом здається, що вони наче взагалі забувають про існування Бога. Згодом мені стало зрозуміло, що за всіма цими запитаннями стоїть один і той самий типаж релігійного життя. Людині, яка належить до цього типу, Церква та духовне життя уявляються чимось подібним до складного механізму, в якому для досягнення щастя, багатства й здоров’я потрібно вчасно натиснути на правильні кнопки й запустити правильні процеси, але в жодному разі не можна помилитися, інакше можна накликати лихо.

Такі люди дивляться на священика, як непосвячені — на пілота, котрий, сидячи в кабіні літака, правильно зчитує показання приладів і вчасно тисне на потрібні важелі. Або як на сталкера, який чудово знає всі пастки в «зоні» й точно приведе в кімнату, де виконуються бажання — і де можна отримати все ті самі гроші, щастя, здоров’я. Такі люди навіть вірять у загробне життя, але тільки для того, аби поцікавитися, яка молитва за померлих найсильніша. Досвідченіші з них стежать, щоб їхні свічки не передавали через ліве плече; позіхаючи, обов’язково хрестять рот, і будь-кому можуть порадити найсильніший засіб від усіх проблем — сім сорокоустів у семи монастирях, і жодним монастирем менше.

В їхньому уявленні немає місця для священика як предстоятеля громади і духовного наставника, завдання котрого, серед усього іншого, — допомогти вибудувати особисті стосунки з Богом. Сама можливість особистих стосунків із Богом залишається поза полем їхніх інтересів. Молитва для них — не спілкування з Богом, а заклинання, що запускає в дію механізм, який неодмінно має привести до потрібного результату. Щастя, спокій, врожай — не дарунок милостивого Бога, а плід правильно організованого процесу. Нещастя, хвороба, втрата — не попущення і водночас відвідання Господнє, а результат помилки в минулому, причому не гріха проти правди Божої, а саме помилки через незнання: невчасно витягнули рушник з-під ніг, неправильно вдягнув хрестик і так далі.

Таке сприйняття релігії — «потойбічні» маніпуляції без бажання спілкуватися з Богом — є просто магічним. Можна було б припустити, що раніше такого типу не було, і його викликала до життя вкорінена за часи комуністичного режиму релігійна безграмотність. Проте історія і навіть література доводять зворотне: цей типаж дуже давній. Історики релігії можуть розповісти про величезну різноманітність магічних культів у стародавніх людей або, скажімо, в американських індіанців. Ще хтось може сказати, що магічна свідомість разом з усіма цими жахливими забобонами породжується сном розуму, браком освіченості, відмовою від розумного життя.

Насправді людей з магічним мисленням вистачає й серед академіків. Показовою є історія, що сталася з Нільсом Бором. До нього прийшов кореспондент узяти інтерв’ю. Помітивши підкову над ліжком, журналіст спитав: «Невже Ви, нобелівський лауреат, який проник у будову атомів, вірите, що підкова приносить удачу?» Бор відповів: «Я, звичайно ж, не вірю, але, розумієте, підкова приносить тобі удачу незалежно від того, чи віриш ти в це». Освіта й ученість — лише хистка кірка, під якою ворушиться первісний хаос магічних забобонів.

Людина з магічним світоглядом вірить у потойбічний світ, у тісний зв’язок видимого й невидимого, у загробне життя — але, за великим рахунком, не вірить у Господа Вседержителя. Магізм — це релігія без Бога, це релігія, яка зазнала тління. Це не сон розуму, а сон серця, результат атрофії того органу, яким звертаються до Бога віч-на-віч. Це такий самий результат дії гріха в людині, як хвороби й пристрасті. Людина з магічним світоглядом заслуговує не на засудження, а на співчуття, як і будь-який інший грішник.

За таку людину слід молитися, і з такою людиною слід говорити — говорити про головне, а не про другорядне. Віра — від слухання (Рим. 10, 17) — неможливо відчинити двері свого серця Тому, про Кого ти нічого не знаєш. І з цієї причини людині необхідно, як дихати, чути про те, що релігія схожа не на бездушний механізм, а на родинні стосунки. Що всі ми — діти Всемогутнього Небесного Отця, Котрий любить нас і хоче з нами спілкуватися — чути нас, допомагати нам, виховувати й готувати нас до вічності.

І якщо все це так, то яке значення можуть мати рушники, дзеркала, мотузочки? Яка молитва тоді може бути сильнішою, окрім щирої? І що може бути краще, ніж перебувати в колі своєї родини, разом із Джерелом справжньої любові, нашим Небесним Отцем?

Ієродиякон Сава (Гамалій)

ОТРОК.ua

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2012, №9

Теги: Богвірамолитварелігія
Попередня публікація

Проблема чуда

Наступна публікація

Завершився перший польсько-український православний молодіжний табір

Наступна публікація

Завершився перший польсько-український православний молодіжний табір

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

1 червня у м.Любомль Ковельського району відспівали Героя України Дмитра Бісюка, який загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. Напередодні, 31 травня, благочинний Любомльського Різдво-Богородичного благочиння протоієрей Василій Мельничук з настоятелем Свято-Георгіївсього храму протоієреєм Володимиром Лисим прибули віддати шану полеглому воїну у його рідну домівку та відслужили панахиду. Попрощатися з захисником…

Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів
Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів

Сьогодні, у сонячну днину, пролунав останній дзвінок для одинадцятикласників Залухівського ліцею. Достойним початком входу у доросле життя є подяка випускників. Батьки зі своїми дорослими випускниками дякували Богу за роки, проведені за шкільною партою та просили благословіння у доросле, самостійне життя! «І все на світі треба пережити. І кожен фініш, це…

Відбувся навчальний семінар для священників Волині
Відбувся навчальний семінар для священників Волині

Потреба парафіяльних священників у підтриманні належного богословського та освітнього рівня, необхідність самовдосконалення та обміну практичним досвідом, викликали перед Володимир-Волинською єпархією необхідність організації та проведення відповідних заходів. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Володимира, голови єпархіальних відділів по роботі з молоддю та інформаційно-просвітницького 29 травня вдруге організували «Пастирський воркшоп» на тему «Служіння православного…

Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі
Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі

У День Ангела архієпископа Городницького Олександра, намісника монастиря великомученика Георгія, Високопреосвященніший митрополит Володимир взяв участь у соборному богослужінні та вітанні владики-іменинника. The post Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині
Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині

29 травня 2023 року у с. Чорніїв, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Тараса Троця. 24.05.2023 року в Бахмутському напрямку, від прильоту в окоп 120 -ої міни , загинув старший солдат 23 окремого батальйону спеціального призначення Троць Тарас Іванович 29.10.1990р.н. житель…

Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира
Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира

The post Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва
В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва

У неділю, 28 травня, в Успенському кафедральному соборі, Високопреосвященніший митрополит Володимир з собором священників звершив Божественну літургію та Подячний Молебень з нагоди першої річниці Собору Української Православної Церкви у Феофанії та тридцять першої річниці Архієрейского Собору у Харкові. Для усіх присутніх за богослужінням було зачитано Звернення Синоду УПЦ з нагоди…

В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука
В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука

27 травня духовенство Старовижівського благочиння звершило Чин похорону над убієнним воїном Миколою Сахарчуком в Свято-Михайлівському храмі с.Секунь. Сахарчук Микола Петрович – воїн-кулеметник, мужньо захищав Україну від ворога. Свій останній бій Микола прийняв на Донеччині, поблизу населеного пункту Діброва. Ворожа снайперська куля 24 травня обірвала його молоде життя. Вічна пам‘ять Герою!…

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ
Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність Українській Православній Церкві У селі Седлище, що на Старовижівщині, у відповідь на намагання сторонніми особами змінити конфесійне підпорядкування громади храму Георгія Побідоносця, 25 травня відбулися збори релігійної громади цього храму, котрий є в канонічному підпорядкуванні Української Православної Церкви. По завершенні…

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача
Яревище: престольне свято.
 У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзначають своє храмове свято. Тому на звук церковного дзвону спішили віряни цього маленького села, щоб усім разом єдиним серцем та устами прославити Бога. Святкову Літургію очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк, якому співслужили настоятель протоієрей Петро Бабюк та інші священики благочиння.…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version