Релігія визнає чудо. Деякі учені, недостатньо філософськи освічені, категорично відкидають можливість чуда і вважають, що чудо протирічить законам природи.
Дуже часто такі учені стверджують, що чудеса є або вигадкою, або обманом, або таким явищем, яке наука не може ще пояснити в даний час, але неодмінно пояснить науково згодом; те, що незрозуміле сьогодні, може бути зрозуміле і з’ясоване завтра.
Наука, що ставить своїм завданням точний об’єктивний доказ перевірених досвідом явищ, цілком має рацію, приходячи до явищ чуда із спробою наукового його освітлення. Поза сумнівом, що часто так звані «чудові явища» виявляються зовсім не чудовими. Вигадка або обман в таких випадках законно розкриваються науковим методом перевірки. Також поза сумнівом, що багато явищ, що не зрозумілі в даний час, з часом можуть бути з’ясовані науково. Але проблема чуда полягає не в цьому.
Перш за все необхідно визначити, що називається в релігії чудом. Чудом називається таке явище, яке не тільки не з’ясоване в даний час, але і взагалі ніколи не може бути з’ясоване тільки з наукової точки зору.
Філософська проблема чуда зводиться, таким чином, до питання: чи можливе чудо? Тобто чи можливе таке явище, яке не може бути пояснене з наукової точки зору.
Дуже часто атеїстично-матеріалістично настроєні учені говорять, що кожне явище природи, кожна подія, що здійснюється в світі, може бути пояснена одними тільки законами природи, без будь-якої допомоги з боку Бога і чуда. Це не вірно. Одними законами природи не можливо пояснити принаймні двох обставин: 1) самого існування світу або природи і 2) самих законів природи. Тому існування світу і його законів є чудо.
Немає і не може бути ніяких логічних перешкод до віри в те, що причиною світу і його законів є Бог, що створив світ і закони природи.
Дуже часто доводиться чути про те, що чудо протирічить законам природи. Слово «протирічить» тут недоречне. Спробуємо ретельно розібратися в цьому питанні.
Припустимо, що на землі існує все, окрім людини і її свідомості. Чи може на такому світі з’явитися паровоз? Звичайно, це неможливо! Але чому? Адже всі складові частини паровоза є в світі (сталь, мідь, залізо, дерево, вода і тому подібно).
Можливо, завдяки випадковості в русі частинок, з яких складається паровоз, впродовж величезної кількості часу (мільйонів років) і міг би випадково, сам собою створитися паровоз? Ні, це неможливо. Дійсно, для того, щоб з’явився паровоз, необхідна свідомість проектуючої людини, що зробила його. Без допомоги свідомості паровоз є чудо, хоча всі елементи, з яких він складається, є в природі. І це чудо (поява паровоза) не протирічить законам природи. Всі закони природи залишаються не порушеними. Але вони (закони відсталої, несвідомої природи) долаються новим чинником – свідомістю.
Тепер звернемося до самої свідомості. Чи можливо пояснити свідомість відсталими несвідомими законами природи? Якщо ці закони не могли створити паровоза, то тим більше вони не можуть створити незрівнянно складнішого явища – свідомості. Цю безглуздість допускають тільки матеріалісти, що рахують свідомість продуктом матерії, що розвивається.
Свідомість може створити паровоз, але не може створити саму себе. Отже, свідомість є теж чудо. Для пояснення цього чуда необхідно визнати ще складніший, вищий і досконаліший початок, що творить такі явища, як свідомість. Це вища свідомість (вищий розум), що творить, і є Бог, вірити в Якого ніщо не може нам перешкоджати.
Якщо людська свідомість, втручаючись у відсталу і несвідому природу і долаючи її, може зробити такі речі («дива»), як паровоз, то вищий Божественний розум, що створив людську свідомість і відсталу природу, втручаючись безпосередньо у цю природу і долаючи її, може створити явища набагато складніші і чудовіші, наприклад, перевтілити воду у вино або воскресити мертвого і тому подібне. При цьому закони природи не порушуються, а долаються. Отже, чудо не протирічить законам природи, а долає їх вищими, нам невідомими силами.
З книги Івана Андрєєва “Православна апологетика”
Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2012, №9
