Середа, 29 Червня, 2022
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Капличка
Головна Публікації «Волинь православна»

Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві

25.09.2012
в «Волинь православна»
A A

Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві, Кириллін,Редкий подвиг, или что такое юродство, Амвон

У реальному житті ми з юродивими не стикаємося, знаємо про них або з житійної, або з художньої літератури. Але останнім часом стало модним називати юродством кожний художній або суспільний епатаж. Що ж таке подвиг юродства в церковному розумінні? Кого можна, а кого не можна вважати юродивим? Як ставитися до сучасного «юродства»?

Про це ми розмовляємо з доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедрою філології Московської духовної академії Володимиром Кирилліним.

Біблійне коріння

— Володимире Михайловичу, звідки взагалі взялися поняття «юродство», «юродивий»?

— Уявлення про юродство з’являється ще в Старому Завіті. Деякі пророки юродствували, наприклад, пророк Ісайя. Їх пророцтва могли вдягатися в несподівану для слухачів, парадоксальну, епатажну форму. У Новому Завіті про юродство говорить у своїх посланнях апостол Павел: Бо слово про хрест для тих, що гинуть юродство є, а для нас, тих хто спасається, — сила Божа (1 Кор 1:18) і далі: Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то вгодно було Богові юродством проповіді спасти віруючих (1 Кор 1:21). Думка апостола Павла така: християнство з погляду не церковної свідомості — це божевілля, це відкидання звичної, «мирської» системи цінностей. Вписати християнське покладання надії в цю систему неможливо. Мова не про те, звичайно, що у християнина не може бути звичайних людських потреб, а про те, що не можна ставити ці потреби за мету, а навпаки — потрібно прагнути до духовної досконалості і відкидати все, що цьому заважає, все, що «заземляє» християнина.

— Але заперечення «мирських цінностей», інакше кажучи, аскеза — поняття куди ширше, ніж юродство. Чи можемо ми конкретніше сказати, що ж це таке — юродство?

— Найбільш вдалий варіант відповіді на це питання був запропонований Георгієм Федотовим в книзі «Святі стародавньої Русі». За Федотовим, юродство — це: «1. Аскетичне знехтування пихатості, завжди небезпечної для чернечої аскези. У цьому сенсі юродство є вдаване божевілля або аморальність з метою ганьби від людей. 2. Виявлення суперечності між глибокою християнською правдою і поверхневим здоровим глуздом і моральним законом з метою осміяння світу (I Кор. I–IV). 3. Служіння світу в своєрідній проповіді, яка здійснюється не словом і не справою, а силою Духу, духовною владою особи, що нерідко проявлялася пророцтвом».

Люди, які ступили на цей шлях, бачили в ньому для себе єдину дорогу до спасіння, бачили найбільш адекватний — знову ж таки, особисто для себе! — спосіб наслідування Христа. Адже і з християнської, і з історичної точки зору першим юродивим був Сам Спаситель, що повністю відкидав цінності світу цього і що закликав людство до іншого способу життя в Дусі Святому.

Тому скажімо так: юродство — це особливий вид християнської праці, особливий християнський подвиг.

Подвиг, зрозумілий народу

— Юродиві якось пояснювали оточуючим людям свою мотивацію?

— Єдине джерело, за яким ми можемо щось говорити про юродивих, — це їх житія. Написані ці житія були в різний час, іноді через десятки років після смерті того або іншого юродивого. Зрозуміло, інколи вони неповні, інколи містять елементи фольклору, інколи в них зустрічаються анахронізми. Проте в основному житія дають достатнє уявлення про подвиг юродства. Так от, згідно з житіями, юродиві не пояснювали, чому вони так чинять. Втім, в цьому не було такої вже явної необхідності. В цілому православні люди розуміли, що епатаж юродивих — не самоціль, а засіб змусити суспільство задуматися про сенс буття, в сенсі учіння Христового і взагалі про шлях спасіння.

— У чому Церква бачить місію юродивих? Тобто зрозуміло, навіщо цей подвиг був потрібний тим, хто його брав на себе, але яка від нього була користь оточуючим?

— Подвиг юродства був зрозуміліший людям, ніж подвиг ченця-аскета. Адже одна справа, коли чернець в огорожі монастиря, в тиші своєї келії досягає духовної досконалості — і зовсім інше, коли людина живе на очах у народу, спілкується з ним, щось говорить, своєю «нестандартною» поведінкою показує, наскільки можна трудитися, наслідуючи Христа, не жаліючи ні своєї краси, ні молодості, ні фізичного здоров’я, жити всупереч усьому, в убогості, і разом з тим зберігати чистоту духу і серця. Я не кажу вже про те, що поведінка юродивих — убогих, потребуючих допомоги, в турботі, якось підштовхувала навколишніх людей підтримувати їх, бути добрими, милосердними. Тобто тут і свого роду педагогіка. Юродиві вже самим фактом свого існування, своїм викликом цінностям світського життя впливали на свідомість народу.

— Ви сказали, що юродивий добровільно надягає на себе личину божевілля. Але багато людей раціоналістичного складу вважають, що всі юродиві насправді були психічно хворими або страждали розумовою відсталістю. Як Ви можете прокоментувати такий підхід?

— Мені він здається дуже поверхневим. Такі люди досить слабо знають церковну історію і не здатні бачити той або інший випадок юродства ні в духовному, ні в культурному, ні в історичному аспектах. Це завжди погляд сучасної людини, котра звисока сприймає життя минулих століть, вважає себе розумнішою за своїх предків. Так, якщо дивитися на все з матеріалістичних позицій, якщо геть відкидати і буття Боже, і тим більше дію Духу Святого на людину, то будь-яке відхилення від стандарту доводиться пояснювати психічними захворюваннями. Але з погляду віруючого християнина юродивий може бути абсолютно здоровий психічно, а поведінка його обумовлена не медичними, а духовними причинами.

Не блазні

— Повернемося в Середньовіччя. Як відомо, зухвала, епатажна поведінка тоді була властива не тільки юродивим. Були і блазні, і просто хулігани. У чому ж різниця між ними — якщо говорити не про глибинну мотивацію, а про зовнішні прояви?

— В середні віки блазенство було професією. Завданням блазня було розважити господаря, задовольнити його потреби, цілком земні. Блазні витягували дохід зі свого ремесла, їх екстравагантна поведінка була роботою, а не способом життя. Коли вони були «не при виконанні», то поводилися точно так, як і всі інші. Різниця була і в змістовному ставленні: блазні в основному веселили публіку, іноді викривали соціальні недоліки — але не сповіщали правду Христову, не закликали народ до покаяння. На відміну від юродивих, блазні не здобули ніякого народного шанування. Їх не сприймали серйозно.

— Але чому, якщо юродивих сприймали серйозно, то не переслідували за викриття влади? Ми ж звикли вважати, що ті, котрі стоять за правду, завжди гонимі…

— Тому що в той період, про який ми говоримо, — XV-XVII століття — юродивих сприймали не просто серйозно, їх сприймали як людей Божих. І у простому народі, і у владі було уявлення, що людину Божу кривдити не можна, що це все одно як змагатися з Богом. Більш того, це стосувалося не тільки юродивих в строго церковному сенсі слова, але і просто людей убогих, хворобливих. Образити такого вважалося за гріх, та і небезпечною справою: Адже Бог міг заступитися. Тобто тут поєднувалися і милосердя, і страх Божий.

Але що характерно — вже століттям пізніше, в епоху Освіти, завдяки секуляризації люди почали духовно черствішати, і це проявлялося у тому числі і у ставленні до юродивих. Якщо раніше в них бачили вісників волі Божої, то згодом, коли суспільство віддалилося від Церкви, юродивих почали сприймати як розумово неповноцінних, почали поміщати їх в будинки для божевільних, які тоді по суті були справжнісінькими в’язницями.

— Що можна сказати про останніх прославлених в Церкві юродивих? Коли вони жили, ким були?

— Наскільки я пам’ятаю, однією з останніх була блаженна Ксенія Петербурзька, яка померла вже на початку XIX століття. Це, до речі, дуже цікавий випадок, тому що народне шанування її було таке велике, віра в її причетність Богу була такою міцною, що після її смерті стежка до її могили дуже довго не заростала, причому не у фігуральному, а в буквальному розумінні. Ось це народне шанування украй важливе. Тут ми бачимо, що Церква не якимсь своїм офіційним рішенням викликає в церковному народі шанування святого — ні, послідовність зворотна: визнання Церкви засноване на глибокій народній вірі, на непорушній репутації ось цієї особи.

Наші дні

— В наші дні подвиг юродства можливий?

— Я не знаю. Можу лише сказати, що участь Бога в нашому житті поза сумнівом, і виявлятися вона може дуже по-різному. До речі сказати, подвиг юродства був достатньо широко поширений за радянських часів, в 30-50-і роки. У яку б єпархію ви сьогодні не приїхали, вам обов’язково розкажуть про місцевих юродивих, які трудилися в 1930-х роках, в час і після Великої Вітчизняної війни і навіть в хрущовські часи. Так, були такі люди, які говорили суспільству правду, але вдягали її у досить несподівану форму, деколи навіть абсолютно неприйнятну з погляду пристойності.

— Давайте перейдемо вже до наших днів. Зараз, як мені здається, з’явилася нова мода: оголошувати юродством усілякий художній або суспільний епатаж. Що Ви думаєте із цього приводу?

— Я думаю, що тут ми стикаємося не тільки з релігійною неосвіченістю більшості наших співвітчизників, що не розуміють сенс подвигу юродства, але і з чиїмись свідомими спробами маніпулювати масами, експлуатуючи їх неосвіченість.

Дійсно, якщо люди живуть поза християнською системою цінностей, якщо не знайомі ні з вченням Церкви, ні з її історією, то уявлення про юродство у них буде найпримітивніше. А саме, юродство вони асоціюють або з психічними відхиленнями, або із зухвалою, епатажною поведінкою заради досягнення цілком земних цілей: привернути увагу суспільства до тієї або іншої проблеми. Простіше кажучи, схема така: раз юродство — це епатаж, значить, епатаж — це юродство… і ось тут-то вчасно згадуємо, що юродство якось пов’язане з християнством… і робимо підсумковий висновок: наш епатаж по суті своїй глибоко релігійний, а значить, ви всі зобов’язані сприймати його з увагою і пошаною.

— Як же сучасній людині, не дуже підкованій в церковній історії, відрізнити справжнє юродство від простого епатажу?

— Я думаю, можна все-таки виділити деякі моменти, на які слід звернути увагу.

По-перше, це зовнішня цілеспрямованість. Якщо перед нами справжній юродивий — він сповіщатиме правду Божу, а не людську. По-друге, це внутрішня мотивація. Звичайно, про неї говорити складніше, адже ми не можемо знати, що у людини відбувається в душі, якщо вона сама про це не скаже. Але з церковних переказів, з житійної літератури ми знаємо, що на подвиг юродства люди найчастіше йшли, рухомі Святим Духом, а не з чисто раціональних, прагматичних міркувань. Тому якщо ми знаємо, що хтось почав поводитися подібно юродивим, виходячи з тверезого розрахунку, заради «суспільної користі» — ми маємо право засумніватися в достовірності його юродства. По-третє, це безперечна глибока віра, характерна для справжніх юродивих. Віра, яка була їм властива і до прийняття на себе подвигу юродства. Якщо ж юродивим оголошують когось, хто раніше ніяк не проявляв свою віру, чий спосіб життя ніяк не свідчив про проходження за Христом — тут у нас є всі підстави вважати це за підробку. По-четверте, справжній юродивий готовий покірливо зносити насмішки, обурення, ганьбу. Така людина тому і бере на себе подвиг юродства, тому що головна її мета — зберегти себе від гордині, покірливо приймаючи образи, знущання, переслідування. У цьому юродивий бачить уподібнення Христу, який добровільно прийняв терновий вінець, биття, насмішки і, головне, смерть на хресті, — відзначу, за тодішніми уявленнями ганебну смерть.Тому якщо людина, яка претендує на звання юродивого, дивується з суспільного засудження, обурюється цим засудженням, кидається в контратаку, відстоює свої права… словом, поводиться як борець — це правильна ознака того, що ніякого справжнього юродства і не було. Без смирення юродства не буває. По-п’яте, справжні юродиві, прославлені Церквою, не просто сповіщали правду Христову тим, хто від неї ухилявся, але і володіли пророчим даром, передрікали суспільству якісь події, які і відбувалися незабаром. Тому ніколи не треба поспішати зараховувати когось до юродивих — потрібно почекати, подивитися, що зі всього цього вийде.

А що виходить? Які наслідки? Ось тут, мабуть, найочевидніший критерій: якщо діяльність «юродивого» вносить розкол в суспільство, якщо в результаті його епатажних витівок наростає взаємне озлоблення, якщо люди не наближаються до Бога, а навпаки, віддаляються від Нього — значить, це з самого початку було не від Бога.

www.foma.ru

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2012, №9

Теги: жертваюродство
Попередня публікація

Завершився перший польсько-український православний молодіжний табір

Наступна публікація

Свято сім’ї

Наступна публікація

Свято сім'ї

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ
У ПОЧАПАХ ВІДСПІВАЛИ ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ

26 червня у Свято-Сергіївському храмі с.Почапи Ковельського району було звершено Чин поховання Андрія Давидюка, який загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Відспівування військовослужбовця очолив настоятель храму протоієрей Ярослав Остапюк. Заупокійна молитва зібрала у храмі численну кількість односельців та жителів з навколишніх сіл. Поховали воїна Андрія на місцевому кладовищі.…

Благословення випускникам школи с.Дубечне
Благословення випускникам школи с.Дубечне

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ ВИПУСКНИКАМ 2022 РОКУ Свято-Покровський храм радісно зустрів на своєму порозі випускників 2022 року. 25 червня 2022 року був звершений святковий молебен на завершення навчання в Дубечненському ліцеї. Випускники, батьки та вчителі принесли Богу подячні молитви за завершення навчального року та попросили благословіння та допомоги Божої у майбутньому дорослому…

В Кримному молилися за випускників
В Кримному молилися за випускників

25 червня в Кримному прощалися зі школою випускники. Святковим урочистостям передувала спільна молитва в Михайлівському храмі. Юнаки, дівчата та їх батьки дякували Богу за благополучне завершення навчання та просили Божої помочі у дорослому житті. Благочинний кримненської округи прот. Сергій Никонюк привітав випускників з важливою подією, побажав здоров’я, мирного неба, а…

У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом
У Бортніві освячено каплицю над святим джерелом

25 червня, релігійна громада УПЦ села Бортнів Нововолинського благочиння, вшанувала пам’ять преподобного Онуфрія Великого освяченням нової каплиці, на честь цього великого угодника Божого. Каплицю зведено над криницею з цілющим джерелом. Багато парафіян та гостей прийшли до святого місця, щоб помолитись та набрати цілющої води із джерела. Адже з давніх давен…

Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою
Кабінет Міністрів відповів борцям з Церквою

🔴⚠️ Кабмін називає спроби заборонити УПЦ необґрунтованими, оскільки немає доказів будь-яких протиправних діянь духовенства та віруючих релігійної організації. ✅ У відповідь на пропозицію народного депутату від партії «Голос» розірвати договір оренди держави зі Свято-Успенськими Києво-Печерською, Почаївською та Святогірською лаврами Української Православної Церкви, у Кабінеті міністрів наголосили, що не вбачають жодних…

Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України
Обмеження діяльності громад УПЦ суперечить Конституції України

Заборони та обмеження, що накладаються на діяльність та громади УПЦ органами місцевого самоврядування, юридично нікчемні та суперечать положенням Конституції України. Як пояснив у своєму зверненні до віруючих УПЦ заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Андрій Мотовиловець: «Жодний закон або нормативно-правовий акт України не наділяє органи місцевого самоврядування правом…

У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм
У Зимненській обителі прощалися з воїном Засадко Сергієм

ВІЧНА ПАМ‘ЯТЬ ГЕРОЮ 22 червня у Зимненському жіночому монастирі звершилося відспівування Героя України, водія артилерійської батареї ЗСУ – Засадко Сергія. Ігуменя Стефана та сестри обителі, висловили щирі слова співчуття дружині, рідним та близьким. Уклінно вдячні за жертовний подвиг, котрий несуть нашій герої у жорстокій війні з Росією та захищають нашу…

У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ
У КРИМНОМУ ОСВЯТИЛИ ОНОВЛЕНИЙ ХРЕСТ

19 червня в день пам’яті Всіх Святих в Кримному на вулиці Молодіжній освятили оновлений хрест. Ініціювали реставрацію святині місцеві жителі, котрі зібрали кошти та допомогли з встановленням. Благочинний Кримненської округи прот. Сергій Никонюк у вітальному слові підкреслив, що центром життя всіх святих був Хрест Господній, і побажав, щоб таким він…

Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі
Другий випуск регентського відділу ВВДУ при Зимненському жіночому монастирі

Після Божественної літургії в актовій залі, відбулась офіційна частина та вручення дипломів випускницям. Насамперед, ігуменя Стефана привітала усіх з другим випуском, подякувала педагогічному колективу за плідну працю на ниві просвітництва церковної молоді та побажала випускницям продовжувати розвивати свої регентські здібності на благо Церкви. В часі вітального слова, протоієрей Валентин Марчук,…

ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА
ВИПУСК ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА

15 червня 2022 року відбувся випуск богословського відділення Володимир-Волинського Духовного училища. Випускний день розпочався зі святкової Божественної літурігії у Свято-Успенському кафедральному соборі, по завершенні якої також був відслужений подячний молебен. Після богослужіння, Владика-Ректор, викладацький колектив, батьки, випускники та вихованці училища зібралися для подальших урочистостей та вручення дипломів. Привітальне слово виголосив…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
  • Вхід
  • Про нас
  • Новини
  • Публікації
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version