З імʼям святителя Николая повʼязана одна надзвичайно цікава, вважай пригодницька історія, з котрої розпочалося сьогоднішнє свято.
Мощі святого перенесли – для чого?
У XI столітті землі Малої Азії почали захоплювати мусульмани-сельджуки. Християни боялися, що місто Мири у Лікії буде зруйноване, а мощі Святителя, котрі спочивали тут з IV століття — втрачені або осквернені.
Тоді моряки з італійського міста Барі вирішили перевезти мощі святого до себе. У 1087 році вони припливли до Мир.
Але тут починається найцікавіше.
Це було майже як «таємна операція»
Італійці прибули не як паломники, а як люди, які поспішали випередити інших. Бо венеційці теж хотіли забрати мощі Святителя до себе.
За переданням, у храмі служили лише кілька монахів. Моряки почали вимагати показати гробницю Святителя. Коли ченці не хотіли віддавати мощі, барійці фактично силою відкрили саркофаг.
Для сучасної людини це може звучати дивно або навіть грубо. І Церква не подає цю історію як «ідеальну спецоперацію святих людей». Але важливо інше: християни того часу були переконані, що рятують святиню від можливої загибелі.
Найдивовижніше — миро Святителя
Коли відкрили гробницю, сталося те, що вразило всіх: мощі Святителя перебували у запашній рідині, яку називали миром або манною.
Це миро збирають і сьогодні. Воно має вигляд прозорої рідини з особливим запахом. Для віруючих це знак благодаті Божої та святості Миколая.
Святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих» описує, що від мощей святителя Миколая багато разів подавалися зцілення та допомога людям.
Як Барі зустрів Святителя?
Коли корабель із мощами прибув до Барі, місто буквально святкувало. Люди виходили назустріч із молитвами, дзвонами та свічками.
Для міста це стало подією століття.
Над мощами швидко почали будувати величезний храм — базиліку святителя Миколая, яка існує досі.
Цікаво, що святителя Миколая шанують і православні, і католики
Це один із небагатьох святих, якого однаково люблять християни Сходу і Заходу.
У Барі постійно моляться православні греки, українці, румуни, серби, а поруч — католики з різних країн. І це дуже символічно: святитель Миколай ніби нагадує, що святість вища за людські поділи.
У крипті базиліки навіть дозволяють православні богослужіння.
Як сьогодні вшановують Святителя в Барі?
У місті святитель Миколай — не просто історична постать. Для барійців він майже «небесний покровитель родини».
Щороку у травні відбувається велике свято перенесення мощей. Вулицями міста проходить хресна хода, а статую Святителя урочисто несуть до моря.
Чому до моря? Бо святителя Миколая особливо вважають покровителем моряків і мандрівників.
Ще одна дуже особлива традиція: раз на рік із гробниці збирають те саме миро — «манну святителя Миколая». Для багатьох паломників це одна з найбільших святинь Барі.
А що тут важливо зрозуміти?
Святитель Миколай став великим не тому, що творив «магічні чудеса». Люди полюбили його за інше:
* він допомагав таємно;
* захищав несправедливо скривджених;
* рятував тих, кого всі покинули;
* не боявся бути добрим у жорстокому світі.
І навіть через 1700 років люди їдуть через пів світу до його мощей — бо відчувають: справжня любов і святість не старіють.
