Вівторок, 6 Червня, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Турбувати свою душу

04.03.2013
в «Волинь православна»
A A

Турбувати свою душу, Морозов, Амвон

Іноді завмирає природа. У небі не видно птахів, не відчувається ні подиху вітерця, що видає рух повітря; навколо тихо, немов немає нікого у всьому світі, окрім тебе. Це пора чудового спокою, коли він огортає тебе, немов дивно м’яка, тепла ковдра, що не сковує рухів, легка, майже непомітна.

Іноді завмирає життя. Його течія сповільнюється, немає подій, зустрічей, немов сам струм часу зупиняється. Це буває не часто. І цей час такий необхідний – щоб обдумати те, на що зазвичай його не вистачає, зробити те, до чого найчастіше не доходять руки. Оглянутися, нікуди не поспішати, не бігти…

А іноді завмирає життя духовне. Душа наче засинає, провалюється у ватяний, позбавляючий здібності і переживати, і відчувати сон. І що б не робив ти, все немов через вату і сприймаєш – і молишся «через вату», і каєшся, і книги читаєш.

Поганий цей час. Не можна довго в такому стані залишатися, потрібно вибиратися, виходити з нього. Він схожий на замерзання на холодній рівнині: йде наскрізь змерзлий та голодний подорожній, що вибився з сил; зупиняється відпочити, притуляється до якогось горбочка і… засинає.

Заносить його потихеньку снігом, а він і не відчуває цього, втім як і всього іншого. І вже не холодно, не голодно, вже добре. Тільки ось уповільнись в цьому сні і більше не прокинешся. І потрібно вставати і йти далі, якщо, звичайно, хочеш жити.

Ось те ж із завмиранням життя духовного. Змиришся з ним, вирішиш, що, «значить, так і треба», «і так можна жити», «всі так живуть», – і все. Так і «житимеш», не розуміючи вже, в чому різниця між життям і існуванням. Адже є вона – і чимала. Ні, потрібно видиратися.

Тільки як? Ніби і робиш все, що повинен. Адже сказано: і молишся, і читаєш, і в храм ходиш, і каєшся. Ясно, якби не робив нічого, а тут-то що? І справді – здається, незрозуміло, в чому справа, що за біда. А раз незрозуміло, в чому причина біди, то і впоратися з нею – як?

Буває завмирання від втоми. Але воно недовгочасне і швидко проходить, варто тільки відпочити.

Буває як природне чергування станів – більших і менших ревнощів, більшій і меншій гарячковості; таке чергування не тільки душі, але і тілу нашому знайоме добре: не можемо весь час в одній мірі перебувати. І в такому завмиранні теж немає нічого страшного, воно таке ж недовгочасне, скороминуче.

Але буває воно і наслідком якихось наших гріхів або всього лише одного, проте тяжкого гріха – лінь та нерадіння до духовного життя і до всього, що має до нього відношення. І тоді воно не просто завмирання, а справжнісіньке омертвіння.

Тоді воно небезпечне, про нього і мова. Небезпечне ж ще і тим, що рідкісний християнин на своєму досвіді його не пізнає – не приватна це хвороба, не рідкісна, не якась особлива, а загальнопоширена. Тому так важливо зрозуміти, як лікуватися.

Перше тут – визначити причину. Якщо гріхи душу до такого стану довели, значить, давно вже живе людина, не слухаючи себе, на якихось «старих запасах», ось і вичерпалися вони, і вона спочатку нагрішила, а потім і до безвідчуття дійшла. І перш, ніж щось ще робити, потрібно, звичайно, звільнитися від гріха, перестати здійснювати те, що привело душу до такого стану. Тому що, продовжуючи в тих же гріхах перебувати, навряд чи можна сподіватися на його зміну.

А далі… Далі приблизно те ж, що і у випадку, якщо причина завмирання в лінощах.

Людина дивно добре уміє пристосовуватися – і до хорошого, і до поганого. Це універсальна якість інколи є умовою виживання як такого, якимсь дивним механізмом самозбереження. Інколи ж, навпаки, – знищує. Відчуває християнин, що не молиться, а «виконує правило», що не читає святих отців, а «знайомиться з матеріалом», не бере участь в богослужінні, а тільки тілом в храмі перебуває, розумом ж весь світ встигає в короткі миті оббігти.

І потрібно, щоб чесним з Богом і самим собою залишатися, або примусити себе до уваги, до участі серця у всіх цих рятівних по суті своєму працях, або взагалі від них відмовитися. Відмовлятися погано… Примушувати себе важко. І обирається все ж таки цей середній варіант: робити все, що потрібно, але так, «на автоматі».

Хоча, можливо, і відмовитися було б краще: побачив би, як погано душі, і назад бігом би побіг. А тут – ніби все нічого, все на місці, ніхто не дорікне, окрім совісті. Ну а у неї голос часто зовсім не гучний, і не розбереш, «чого вона там», особливо, якщо не вслухатися.

І якщо надовго у всьому цьому уповільнитися, то є ризик не тільки звикнутися і пристосуватися, а взагалі – запевнитися, що тільки так і можливо, так і потрібно, і взагалі у всіх так. А потім… Потім занесе снігом – і згадуй, як звали. Звали-то християнином, звичайно, але по суті чи «по паспорту» – питання не однозначне.

Як же з цим завмиранням-вмиранням впоратися? Як прокинутися? Потрібно злякатися. І щоб вдалося це, допомогти собі. Зібрати потрібно все, що здатне розтривожити, розворушити душу.

Пам’ять про смерть. Не про те тільки, що люди вмирають в принципі. Ні, потрібно наблизити її до себе, та вона і так близька. Пригадати близьких, далеких, хто пішов не так давно… Як пішли? Адже досить часто несподівано, раптово.

А скільки навколо тих, хто жив-жив та й захворів. Рак, хіміотерапія – і все: згоріла людина. А мені вже не сімнадцять, не дев’ятнадцять і не тридцять, можливо, навіть… І серце іноді якось коле, і тиск підвищується. Скоро… Швидше, ніж здається.

Які це будуть години, хвилини – перед кінцем, коли будеш лежати та думати, як інакше можна було б прожити життя, якби?.. Якби ти і справді жив, а не тільки існував. А можливо, і не буде ні годин, ні хвилин, все відбудеться швидко, без можливості хоч якось приготуватися?

А як перед Господом з’явитися? З’явитися і просто очікувати Його рішення про тебе, якого вже не змінити, не переінакшити, не відкласти. І лише плакати – знову ж таки про те, як інакше все могло б бути.

Навіть якщо не стрепенеться відразу від таких думок душа, якщо не оживе негайно, то щось все ж таки ворухнеться в ній, відгукнеться – хоч в найостаннішій її глибині. І з цим, що відгукнулося вже можна працювати. Тому що трохи оживе молитва, з більшим інтересом читати буде людина, в храм з більшою легкістю піде.

І головне – буде від чого народитися молитві маленькій, недосконалій, але своїй – за те, щоб допоміг Господь від сплячки прокинутися, пожвавив душу, наповнив Своїм життям – хоча б і через якісь потрясіння, страждання, біль, як Сам один Він знає. Мучачи себе цією молитвою, турбуючи нею своє серце, не даючи собі забутися, заспокоїтися, побачить людина, що життя повертається, що діє в ній Господь.

Аби була ця готовність – мучити себе і турбувати. Тому що найчастіше саме її бракує, її відсутність заважає. Тут, напевно, і проходить межа вибору: на що ти готовий і на що не готовий заради свого спасіння. Так ось все і визначається.

Ігумен Нектарій (Морозов)

Православие.RU

Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2013, №3

Теги: душамолитва
Попередня публікація

Православ’я в Камбоджі

Наступна публікація

У селі Кримно відбувся семінар кореспондентів приходських прес-служб

Наступна публікація

У селі Кримно відбувся семінар кореспондентів приходських прес-служб

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

Ковель. Престольне свято Свято-Троїцького кафедрального собору
Ковель. Престольне свято Свято-Троїцького кафедрального собору

5 червня, у другий день Святої Трійці, громада кафедрального собору у Ковелі соборною молитвою вшанувавала Престольне свято. На запрошення настоятеля собору протоієрея Николая Чубиша, духовенство з чотирьох єпархій Волині та Рівненщини зібралося у ковельському соборі-імениннику, аби соборно вшанувати Святу Трійцю. Багатолюдну Божественну літургію завершили урочистим Хресним ходом навколо храму. До…

У Зимненській обителі вшанували престольне свято Троїцького храму
У Зимненській обителі вшанували престольне свято Троїцького храму

З нагоди престольного свята, митрополит Володимир очолив соборне богослужіння. Архіпастирю співслужило духовенство обителі та гості. Літургія супроводжувалася співом хору сестер обителі та вихованок регентської школи під керівництвом настоятельки монастиря – ігумені Стефани. Традиційно для Престольного свята, урочистості закінчились Хресною ходою навколо храму-іменинника. Історична довідка. У часи, коли монастир було закрито,…

м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору
м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору

4 червня, у день Святої Трійці, Високопреосвященніший митрополит Володимир звершив архіпастирський візит на другу архієрейську кафедру у місті Ковель та очолив Всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі. The post м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Урочисте богослужіння у день Святої Трійці в кафедральному соборі
Урочисте богослужіння у день Святої Трійці в кафедральному соборі

4 червня, у день Святої Трійці, в Успенському кафедральному соборі Високопреосвященнійший митрополит Володимир, у співслужінні кліриків храму, очолив святкову Божественну літургію. Під час святкової молитви вознесли прохання до Святої Трійці про Церкву Христову, про багатостраждальний український народ та воїнів, що боронять незалежність держави. The post Урочисте богослужіння у день Святої…

Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі
Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі

3 червня 2023 року, перед святом П’ятидесятниці, митрополит Володимир-Волинський і Ковельський звершив Всенічне бдіння в Успенському кафедральному соборі м.Володимира в співслужінні кліриків храму. The post Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

1 червня у м.Любомль Ковельського району відспівали Героя України Дмитра Бісюка, який загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. Напередодні, 31 травня, благочинний Любомльського Різдво-Богородичного благочиння протоієрей Василій Мельничук з настоятелем Свято-Георгіївсього храму протоієреєм Володимиром Лисим прибули віддати шану полеглому воїну у його рідну домівку та відслужили панахиду. Попрощатися з захисником…

Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів
Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів

Сьогодні, у сонячну днину, пролунав останній дзвінок для одинадцятикласників Залухівського ліцею. Достойним початком входу у доросле життя є подяка випускників. Батьки зі своїми дорослими випускниками дякували Богу за роки, проведені за шкільною партою та просили благословіння у доросле, самостійне життя! «І все на світі треба пережити. І кожен фініш, це…

Відбувся навчальний семінар для священників Волині
Відбувся навчальний семінар для священників Волині

Потреба парафіяльних священників у підтриманні належного богословського та освітнього рівня, необхідність самовдосконалення та обміну практичним досвідом, викликали перед Володимир-Волинською єпархією необхідність організації та проведення відповідних заходів. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Володимира, голови єпархіальних відділів по роботі з молоддю та інформаційно-просвітницького 29 травня вдруге організували «Пастирський воркшоп» на тему «Служіння православного…

Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі
Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі

У День Ангела архієпископа Городницького Олександра, намісника монастиря великомученика Георгія, Високопреосвященніший митрополит Володимир взяв участь у соборному богослужінні та вітанні владики-іменинника. The post Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині
Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині

29 травня 2023 року у с. Чорніїв, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Тараса Троця. 24.05.2023 року в Бахмутському напрямку, від прильоту в окоп 120 -ої міни , загинув старший солдат 23 окремого батальйону спеціального призначення Троць Тарас Іванович 29.10.1990р.н. житель…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version