Вівторок, 6 Червня, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Форпост Православ’я в Яффі

26.10.2012
в «Волинь православна»
A A

Форпост Православ’я в Яффі, Форпост Русской духовной миссии на Святой Земле, Амвон

Серед безлічі храмів Православної Церкви є один, історія якого нерозривно пов’язана з євангельськими подіями. Храм святого Петра і праведної Тавіфи в Яффі зведений на місці поховання благочестивої вдовиці Тавіфи, про яку розповідається в Діяннях апостольських (Дія. 9: 36–42).

Цю історичну ділянку землі в Яффі ще в 1868 році придбав для Руської духовної місії її начальник – архімандрит Антонін (Капустін). Ще через 20 років тут у присутності великих князів Сергія і Павла Олександровичів і великої княгині Єлисавети Феодорівни відбулася закладка храму. У 1894 році патріарх Єрусалимський Герасим освятив храм в ім’я святого апостола Петра.

Про сьогоднішній день храму в Яффі розповідає ключар подвір’я протоієрей Ігор Пчелінцев.

– Отче Ігоре, добре відомо, що в середині XIX сторіччя Яффа була жвавим морським портом, куди прибували з Одеси пароплави з православними паломниками. Для них відвідини храму в Яффі були першою зустріччю зі Святою Землею і Руською духовною місією. Яке нині значення цього храму?

– Я б хотів відмітити, що ще не втрачене значення Яффського приходу як форпосту Руської духовної місії на Святій Землі. Ця ділянка – найближча до головного ізраїльського аеропорту «Бен-Гуріон», і багато паломників, зійшовши з літака, відразу приїжджають сюди. Для них саме тут відбувається перша зустріч з православними святинями. Інші покладають в храмі прощальний уклін Святій Землі перед виїздом на Батьківщину.

Важливе те, що за останніх 20 з невеликим років ділянка в Яффі стала місцем духовного тяжіння для наших колишніх співвітчизників, що нині живуть в Ізраїлі. Вони приїхали з різних республік колишнього Союзу, живуть в різних містах і селищах поблизу Тель-Авіва і Яффи, і їх об’єднує наш прихід. Ці люди тут сповідаються, причащаються, їх діти ходять в недільну школу. Є у нас недільний клас і для дорослих, який відвідують багато прихожан. На великі свята в храм приїжджають люди з віддалених куточків Ізраїлю, тому що для православних жителів значної частини країни немає іншого храму, де богослужіння було б їм зрозуміле і доступне. Велика частина православних ізраїльтян їздить на служби в Троїцький собор духовної місії і в Горненський монастир, а інші – до нас. Богослужіння в Яффі відвідують цілі сім’ї з Ейлата, Беер-Шеви і її околиць, з міст Ашкелона, Ашдода.

Знаю, що в багатьох містах Ізраїлю є православні християни, які збираються сім’ями для молитви або створюють гуртки по вивченню Священного Писання. Храм став місцем духовного життя цих людей. Вони тягнуться до своєї рідної Православної Церкви.

Тут вони знаходять сили переживати ті складнощі, які їх оточують в сучасному світі в цілому і в Ізраїлі зокрема, тому що життя тут не таке вже легке. Отже специфіка храму на нашій ділянці в тому, що він, по суті, є приходським.

– Ваша паства – це переважно іммігранти? Чи богослужіння також відвідують корінні жителі Ізраїлю?

– У православних арабів, що відносяться до пастви Єрусалимського Патріархату, є в Яффі два свої приходи; окрім арабського богослужіння там також є служба на румунській і російській мовах. У клірі Єрусалимського Патріархату є митрополит Яффський і достатня кількість священнослужителів.

Наші прихожани в основному росіяни, молдавани, грузини, а також жителі інших республік колишнього СРСР, які, або приїхали сюди, будучи хрещеними, або вже тут прийшли до Христа.

Більшість населення південної частини Тель-Авіва, що давно з’єднався з Яффою, складають етнічні євреї – вихідці з Узбекистану. В основному це прихильники іудаїзму, але серед них є ті, хто, не дивлячись на не таку значну православну присутність в Узбекистані, ще там стали християнами. Ці люди з живою вірою. Пригадаємо, що в 50–60-х роках XX століття в Середній Азії жили сповідники: отець Борис (Холчев), владика Єрмоген (Голубєв), Алма-Атинський владика Іосиф і багато інших, які, думаю, запалювали вірою серця людські.

У нас в храмі також багато православних грузин. Знаю, що є певні складнощі у відносинах між державами, але тут ми знаходимося в іншому середовищі. Ці люди виїхали з Грузії, маючи родичів-євреїв. Багато з тих, хто мав єврейське коріння, повернувся до життя в єврейській релігійній традиції, а хто був православним, той ним і залишився. І дітей прагнуть виховувати в Православ’ї, наскільки це можливо. І ці люди дуже потребують православного храму.

– Ймовірно, національне різноманіття породжує деякі складнощі в спілкуванні прихожан?

– Складнощі виникають на мовному рівні. Якщо говорити про грузинів, то, на жаль, я не володію грузинською мовою, а ці люди, особливо їх діти, говорять або на івриті, або на грузинській. Російська мова для них вже зовсім іноземна. Сповідатися на російській вони вже не можуть. Та ж ситуація з багатьма молдаванами, які прожили тут по декілька років.

Намагаємося знайти способи вирішення проблеми. Я попросив одну жінку-молдаванку, яка добре говорить російською мовою, написати основні гріхи і основні слова, які вживаються на сповіді. Вона списала півзошита, і я вивчив його, знайомлячись таким чином з молдавською мовою.

Зрештою, зрозуміло, я керуюся міркуваннями вищого євангельського милосердя. По обличчю людини видно – кається вона чи не кається. Очі говорять правду, навіть якщо людина нічого не може сказати.

Для дітей іммігрантів, народжених в Ізраїлі, незнання мови – велика проблема. Більшість з них не хочуть втрачати російську мову, тому ми в недільній школі ввели курс російської мови, викладаючи її, як можемо. Цим в основному займається моя дружина і ще декілька жінок-педагогів. Але я вже бачу, що між собою ці діти говорять тільки на івриті.

Типова ситуація: людина приходить на сповідь, називає гріхи на російській мові, а записочка з переліком гріхів, яку вона читає, написана на івриті. Не для того, щоб батюшка або ті, що оточують не змогли прочитати, а тому, що ця людина вимушена вдаватися до подвійного або навіть потрійного перекладу, оскільки на івриті їй спілкуватися набагато легше.

Думаю, потрібно розглядати варіант перекладу частини молитов на іврит. Не для використання цих текстів на богослужінні, а щоб люди краще розуміли сенс молитов і самі молилися на тій мові, на якій їм зручніше.

– Що ще, на ваш погляд, можуть робити приходи Православної Церкви за кордоном для того, щоб допомогти прихожанам зберегти свою національну ідентичність?

– Мова – це основне. Важливо також зберігати національні традиції. Думаю, це могло б бути одним із завдань культурного центру при храмі. Представники різних національностей могли б себе тут творчо реалізовувати, підтримуючи свою культурно-національну основу. Поки не знаю, наскільки можливо це у нас в Яффі. Разом з тим очевидно, що українці і грузини дуже трепетно ставляться до свого коріння. Думаю, вони свою ідентичність не втратять.

– Як складаються відношення з арабськими православними общинами Яффи? Чи вшановують православні араби праведну Тавіфу, гробниця якої знаходиться на території православної ділянки в Яффі?

– Вони її дуже вшановують, і в день її пам’яті з’їжджаються православні араби декількох приходів – з Лода (Лідди), Рамле, Яффи. Співають молитви, читають Апостол і Євангеліє на арабській мові. Іноді православні араби заходять до нас на інші святкові богослужіння.

З XIX століття, коли почала діяти Руська духовна місія, ситуація, звичайно, трохи змінилася. Тоді Яффа була християнським містом, християнське населення чисельно перевищувало мусульманське. Зараз в старій Яффі ще зберігається одинадцять християнських храмів різних конфесій. Деякі, як шотландська церква, закриті, але є шотландська школа, причому, носить ім’я святої Тавіфи. Дуже багато прихожан у католиків. У них тут декілька храмів і монастирів, є католицькі школи, причому вони, як, наприклад, французький католицький коледж, вважаються за найбільш престижні учбові заклади в Ізраїлі. У деяких наших прихожан діти навчаються саме там. Потрапити в таку школу непросто, а «вилетіти» звідти дуже легко. Якщо в звичайній ізраїльській школі дисципліна шкутильгає, то там за три зауваження учня просто відчисляють.

Є тут і уніати – греко-католики, що здійснюють свою місію серед арабів. Як мені говорили, у греко-католиків найчисленніша паства серед християнських общин в Палестині. Є маронитські храми, протестантські і подвійні приходи Яффської митрополії – з храмом Георгія Побідоносця, де здійснюється арабське богослужіння, храмом Михаїла Архангела, де теж арабський прихід, і при них діють невеликі приходи в юрисдикції Єрусалимського Патріархату.

За сто років дуже багато православних християн Святої Землі виїхали в еміграцію. Греки – до Греції, араби – до Америки та Європи. Я знаю, що в Америці, наприклад, є великі православні общини і величезні храми, де богослужіння здійснюється вже англійською мовою замість арабської.

Думаю, що зараз завдання місіонерської роботи серед арабів-християн не є для нас головним пріоритетом. Тепер тут живуть сотні тисяч наших співвітчизників, і хоча, звичайно, за канонами – це паства Єрусалимського Патріархату, але вони тягнуться до нас. Переконаний, що в цій ситуації ми повинні прикладати максимум зусиль для того, щоб вони не були духовно залишені. Подумайте: у Ізраїлі є цілі міста з православним населенням, але у них немає храму, немає священика.

Мене дуже порадувала звістка про те, що в Беер-Шеве – місті, де, напевно, половина населення – це колишні наші співвітчизники, жителі самі просили дозволити їм побудувати храм. Наскільки я знаю, питання вже позитивно вирішене, і священика – клірика Єрусалимської Церкви – направили навчатися, щоб він, ознайомившись з російською мовою та культурою, духовно опікувався православними християнами, що живуть на межі великої пустелі Негев.

Розмовляла Ольга Кирьянова

Правoславие. RU

Переклад “Волинь Православна”, 2012, №10

Теги: місіонерствоцерква
Попередня публікація

Стосунки до шлюбу

Наступна публікація

Багатодітні сім’і та ставлення до них

Наступна публікація

Багатодітні сім'і та ставлення до них

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

Ковель. Престольне свято Свято-Троїцького кафедрального собору
Ковель. Престольне свято Свято-Троїцького кафедрального собору

5 червня, у другий день Святої Трійці, громада кафедрального собору у Ковелі соборною молитвою вшанувавала Престольне свято. На запрошення настоятеля собору протоієрея Николая Чубиша, духовенство з чотирьох єпархій Волині та Рівненщини зібралося у ковельському соборі-імениннику, аби соборно вшанувати Святу Трійцю. Багатолюдну Божественну літургію завершили урочистим Хресним ходом навколо храму. До…

У Зимненській обителі вшанували престольне свято Троїцького храму
У Зимненській обителі вшанували престольне свято Троїцького храму

З нагоди престольного свята, митрополит Володимир очолив соборне богослужіння. Архіпастирю співслужило духовенство обителі та гості. Літургія супроводжувалася співом хору сестер обителі та вихованок регентської школи під керівництвом настоятельки монастиря – ігумені Стефани. Традиційно для Престольного свята, урочистості закінчились Хресною ходою навколо храму-іменинника. Історична довідка. У часи, коли монастир було закрито,…

м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору
м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору

4 червня, у день Святої Трійці, Високопреосвященніший митрополит Володимир звершив архіпастирський візит на другу архієрейську кафедру у місті Ковель та очолив Всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі. The post м.Ковель. Всенічна престольного свята Свято-Троїцького кафедрального собору appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Урочисте богослужіння у день Святої Трійці в кафедральному соборі
Урочисте богослужіння у день Святої Трійці в кафедральному соборі

4 червня, у день Святої Трійці, в Успенському кафедральному соборі Високопреосвященнійший митрополит Володимир, у співслужінні кліриків храму, очолив святкову Божественну літургію. Під час святкової молитви вознесли прохання до Святої Трійці про Церкву Христову, про багатостраждальний український народ та воїнів, що боронять незалежність держави. The post Урочисте богослужіння у день Святої…

Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі
Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі

3 червня 2023 року, перед святом П’ятидесятниці, митрополит Володимир-Волинський і Ковельський звершив Всенічне бдіння в Успенському кафедральному соборі м.Володимира в співслужінні кліриків храму. The post Всенічна Святої Трійці у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

1 червня у м.Любомль Ковельського району відспівали Героя України Дмитра Бісюка, який загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. Напередодні, 31 травня, благочинний Любомльського Різдво-Богородичного благочиння протоієрей Василій Мельничук з настоятелем Свято-Георгіївсього храму протоієреєм Володимиром Лисим прибули віддати шану полеглому воїну у його рідну домівку та відслужили панахиду. Попрощатися з захисником…

Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів
Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів

Сьогодні, у сонячну днину, пролунав останній дзвінок для одинадцятикласників Залухівського ліцею. Достойним початком входу у доросле життя є подяка випускників. Батьки зі своїми дорослими випускниками дякували Богу за роки, проведені за шкільною партою та просили благословіння у доросле, самостійне життя! «І все на світі треба пережити. І кожен фініш, це…

Відбувся навчальний семінар для священників Волині
Відбувся навчальний семінар для священників Волині

Потреба парафіяльних священників у підтриманні належного богословського та освітнього рівня, необхідність самовдосконалення та обміну практичним досвідом, викликали перед Володимир-Волинською єпархією необхідність організації та проведення відповідних заходів. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Володимира, голови єпархіальних відділів по роботі з молоддю та інформаційно-просвітницького 29 травня вдруге організували «Пастирський воркшоп» на тему «Служіння православного…

Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі
Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі

У День Ангела архієпископа Городницького Олександра, намісника монастиря великомученика Георгія, Високопреосвященніший митрополит Володимир взяв участь у соборному богослужінні та вітанні владики-іменинника. The post Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині
Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині

29 травня 2023 року у с. Чорніїв, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Тараса Троця. 24.05.2023 року в Бахмутському напрямку, від прильоту в окоп 120 -ої міни , загинув старший солдат 23 окремого батальйону спеціального призначення Троць Тарас Іванович 29.10.1990р.н. житель…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version