Вівторок, 7 Лютого, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Піст – оaзис чистоти

07.03.2015
в «Волинь православна»
A A

Піст - оaзис чистоти, БОРЬБА ЗА ПОСТ, Священник Сергий Бегиян, АМВОН, Волинь Православна

Для чого потрібний піст? Таке просте запитання може привести, виявляється, до безвиході. Піст потрібний для духовної зіркості. Таку дадуть відповідь не тільки православні, але і віруючі різних релігій, в яких використовується методика концентрації уваги. Щоб молитися без розваги, потрібно мати нерозсіяний розум.

Як говорить святитель Ігнатій (Брянчанінов): «Маючи намір принести Богу молитви, відкинь усі думки та піклування земні». Зібрати розум в єдине – ось мета православної аскетики, християнського подвигу.

Для того, щоб молитися уважно, різні святі отці радять здійснювати різні дії. Очевидно, це відбувається тому, що різним людям допомагають в хворобах тілесних та духовних різні ліки.

Хтось рекомендує перед молитвою почитати духовну книгу або зайняти свій розум думками про Бога, щоб налаштувати себе на спілкування з Господом, хтось – зробити декілька земних або поясних поклонів. Святитель Ігнатій пише: «Перед початком вечірнього правила особливо корисно покласти посильне число поклонів: від них тіло стомиться та зігріється, а серце наповниться відчуттям благочестивої печалі». Відбувається це тому, що душа нерозривно пов’язана з тілом, і якщо тіло несе подвиг, то і душа йому співчуває. Звідси такий великий вплив тілесного посту на стан душі…

Піст полегшує боротьбу з пристрастями та гріховними схильностями, деякі з них і зовсім не перемогти без стриманості. У глибокому впливі посту на душу полягає сенс говіння перед Причастям. Тут же криється і мета встановлення Церквою декількох багатоденних постів.

Як відомо, ми маємо чотири багатоденні пости: Великий, Петрів, Успенський та Різдвяний. Спрадавна відомий лише один з них – Великий. Решта постів додавалася в ході розвитку церковної практики.

Що зараз для нас означають два-три тижні посту? Це натяк на те, що потрібно якось вирватися із звичного метушливого кола світських обов’язків, звільнити час для Бога. І першим символом цього звільнення від обов’язків та встановлень віку цього є відмова від їжі.

Наш піст – знак протесту проти влади сатани над нашим тілом. Шлунок – той орган, бажання якого неможливо ігнорувати. Неможливо жити без їжі. І коли ми відмовляємося від їжі, то засвідчуємо, що «не хлібом єдиним живе людина» (Втор. 8: 3) і що «наше життя на небесах» (Флп. 3: 20), а не в шлунку.

Всім, напевно, знайоме відчуття полегшення, з яким входиш в піст. Так, це десь незручності, десь важкість, а десь і зовсім подвиг. Але саме в дні посту найяскравіше усвідомлюєш сенс свого християнського життя. Тому для багатьох пісні дні – оазиси чистоти та правди.

Зараз з’являється багато пропозицій щодо церковних реформ, зокрема щодо послаблення посту. Проте, так влаштована занепала людська природа, що ми важко звикаємо до обмежених умов життя і вмить – до комфортних.

Послабляючи пощення, ми, зазвичай, посилаємося на те, що у нас інший ритм життя, інші навантаження та праці. Так, дійсно, ритм зовсім інший. Якщо раніше майже кожна людина працювала весь день на природі, знаходилася в стані, близькому до споглядання та заспокоєння, що їй вартувало від споглядання творіння Божого повернутися до молитви та споглядання Творця? Гармонія природи та невіруючої людини може привести до віри та славослів’я Господа.

У нас же таке життя, що городянин і зірки на небі вночі не бачить, голова розривається від блукання думок по всьому світі, очі болять від екрану монітора – де вже тут зосередитися на молитві?! Та нам перед молитвою потрібно годину-дві відходити від ритму нашої «видатної» техногенної цивілізації, щоб налаштувати на молитовний лад.

Як же піст скорочувати, якщо ми і за два тижні не можемо ніяк розпочати його повною мірою? А ще можна пригадати, як харчувалися наші пращури. Ми в порівнянні з нашими прадідами маємо набагато більше можливостей вживати кращу та витонченішу їжу . І їх ручна праця була на багато важча, ніж наша – автоматизована.

Яка у нас домашня праця? Поклав речі в пральну машину,   увімкнув  пилосос, запалив газову плиту. Забажав помитися – відкрив кран. Просто неймовірна витрата сил! Так, сільські жителі і сьогодні не позбавилися повністю від ручної праці, але, ж простирадла в річці вже ніхто не полоще. То у сільського жителя мотоблок, то мінітрактор, а про бензоінструмент я і зовсім не кажу.

То в яку сторону змінюється наше життя? У тепличну. То чому ж ми повинні менше поститися? Ймовірно, тільки тому, що бажань у нас розвинулося набагато більше, ніж у наших батьків та дідів.

Так, статут, яким ми користуємося, – чернечий. Але це не означає, що придумали його на дозвіллі пара ченців. Як говорять інструктори з водіння автомобіля, на кожному місці, де встановленний дорожній знак, відбулася аварія. Місце установки кожного знаку полите кров’ю, тому необхідно дотримуватися правил дорожнього руху, щоб не пролилася нова кров.

Правила, встановлені Церквою, так само важливі, як і правила дорожнього руху. Отці, що склали їх, просто поділилися своїм досвідом, пояснили, що дотримуючись цього – матимеш більше шансів на виживання. От як пише видатний літургіст XX століття святитель Афанасій (Сахаров): «Все те, що викладене в Типіконі та богослужбових книгах, в більшості є плодом іноді ціложиттєвих молитовних подвигів кращих синів Церкви, великих угодників Божих, молитовників, для яких молитва складала все в життя, які за молитвою забували про їжу, про сон, про навколишніх ворогів та мучителів, які своє богослужбове та молитовне правило завершували в катакомбах, що засипалися, в підпалених з усіх боків храмах, на шляху до місця страти… Ці святі творці молитви досвідчено пізнавали, як легше та  швидше досягти рятівних плодів молитви… Так складався наш Церковний Статут, якого наші древні книжники небезпідставно називали «Книгою богодухновенною».

Подивіться на учасників святих Соборів, на яких не тільки затверджувалися догмати віри, але і приймалися дисциплінарні правила, слідувати яким ми прагнемо і зараз. Хто там засідав? Живі чудотворці, сповідники, загальновизнані праведники.

Так, на I Вселенському Соборі були присутні святитель Спиридон Триміфунтський, святитель Миколай Мирлікийський, святитель Афанасій Великий, преподобний Павел Неокесарійський, святий рівноапостольний Костянтин Великий та інші святі отці. І так було завжди. Просвічені Духом Святим, ці отці прорікали повчання не від себе і не від свого знання, але керувалися волею Божою. Нині ж всі ми – освічені та ерудовані, але хто ж з нас може похвалитися тим, що знає волю Божу? Святитель Спиридон Триміфунтський на Соборі в свідчення своєї правоти створив диво, а як же ми?

Ми використовуємо Статут, складений преподобним Феодором Освященним. Звичайно, він чернечий, оскільки в чернецтві реалізувалася досконалість християнського життя. І Статут чернецтва став ідеалом для всіх: і для ченців, і для мирян. Ідеал – він в принципі недосяжний в будь-якій сфері. Ідеал в християнстві – Сам Господь, бо Він говорить: «Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний».

Але невже це привід говорити: «Ні, планка заповідей блаженств сильно висока для сучасності, тому потрібно її знизити»? Так і з постом і молитвою. Якщо правильне пощення для нас, як здається, недосяжне, невже це привід для пониження вимог? Не церковне зведення потрібно прогинати під себе, а самому тягнутися до церковної міри. Якщо можна було дотриматися правильного посту в XVIII, XIX і XX століттях (я не кажу про ще раннішній час), то можливо і в XXI столітті. Що змінилося?

Що відрізняє ченця палестинської лаври від ченця сучасності? Або одруженого програміста з мегаполісу від одруженого письмоводця імператора Костянтина Великого? У нього інше тіло? Інша фізіологія? Їх відрізняє тільки крій одягу та характер праці. Гріхи та пристрасті, а також боротьба з ними не змінюється тисячоліттями від створення світу. І в нинішніх умовах ми потребуємо не послаблення та без того комфортного життя, а швидше навпаки.

Порушення посту має бути приводом для покаяння, але покаяння – це зовсім не слід провини на обличчі православних віруючих. «Ось, Господи, ти бачиш мою слабкість в цьому – пробач мене та допоможи виправитися» – саме таке повинне бути постове відчуття.

Якщо ж нам надати «пом’якшені» правила посту і ми будемо їх легко дотримуватися, чи не стане це, навпаки, приводом для зарозумілості та пихатості? Ті, що маємо  встановлення такі, що навіть якщо їх дотримаєшся в повноті, то з таким подвигом та знемогою, що ні про яку гордість не може виникнути і думки. А як тоді? Адже цілком можливо, що, раз опустивши планку вимог, наша людська натура не заспокоїться на цьому, і планка опускатиметься все нижче і нижче…

Перші ж справи віри – піст та молитва. Необхідно кожному нести свій подвиг в міру своїх сил. Які є у нас виправдання? Їх немає перед обличчям Божим. Єдине виправдання обумовлене Статутом: якщо хто слабкий здоров’ям. А все інше: режим дня, праця, умови зовнішні та внутрішні – лише потурання нашим бажанням.

Священик Сергій Бегиян

Православие.RU

Переклад українською – газета “Волинь Православна”

Теги: багатоденні постимолитваПіст
Попередня публікація

Чи можна уявити собі райське блаженство?

Наступна публікація

Коли діти грубіянять

Наступна публікація

Коли діти грубіянять

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо
ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезо

💐ВІТАЙМО митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (Мельника) з днем тезоіменитства! 🕊Многая і благая літа! 🌿Митрополит Володимир народився 26 листопада 1968 року у селі Невір Любешівського району Волинської області. 🌿1990 року вступив до Волинської духовної семінарії. 🌿1992 року Преосвященнішим Варфоломієм, єпископом Луцьким і Волинським, пострижений у чернецтво з іменем на честь…

Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі
Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі

Фоторепортаж богослужіння. The post Недільну Літургію митрополит Володимир звершив у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях
Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях

Студенти 2 класу Ткачук Сергій і Дащук Станіслав Дащук взяли участь у Чемпіонаті Володимир-Волинської міської територіальної громади з настільного тенісу . Ткачук Сергій здобув 1 місце. The post Студенти Духовного училища взяли участь у спортивних змаганнях appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ
ВІДСПІВАЛИ ЗАГИБЛОГО ГОЛОВУ ГРОМАДИ

29 січня поховали трагічно загиблого очільника Дубечненської громади Анатолія Костючика. Автокатастрофа, що обірвала життя керівника, сталася 27 січня поблизу Ковеля. Провести в останню путь Анатолія Петровича зібралися жителі громади, колеги, друзі. Чин похорону очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк у співслужінні духовенства району. Священник висловив щирі співчуття осиротілій родині, громаді, що…

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви
Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви

Братія Києво-Печерської Лаври звернулася до вірних Української Православної Церкви. «Ми були, є і будемо в Істині і вірними своїй канонічній Церкві та її Предстоятелю». Про це йдеться у зверненні священноначалля та братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври до всіх вірних чад Української Православної Церкви, опублікованому на сайті обителі 26 січня. Зазначається, що…

Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі
Святу мученицю Татіану вшанували у Ковелі

25 січня митрополит Володимир очолив Божественну Літургію у ковельському храмі на честь святої мучениці Татіани. Настоятель храму протоієрей Володимир Бензюк запросив розділити радість Престольного свята духовенство міста та району. На молитву забралися парафіяни храму та паломники. Богослужіння супроводжував гарний спів парафіяльного хору під управлінням матушки-іменинниці Тетяни Бензюк. Під час Літугії…

Престольне свято храму на честь святого ковельчанина
Престольне свято храму на честь святого ковельчанина

23 січня, у Ковелі, митрополит Володимир очолив Божественну літургію Престольного свята храму на честь священномученика Анатолія, митрополита Одеського, що народився у Ковелі. Правлячому Архієрею співслужили старший благочинний Ковельського району протоієрей Володимир Ровінський, настоятель храму-іменника протоієрей Олександр Кобенко, священники Ковеля та району. The post Престольне свято храму на честь святого ковельчанина…

Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі
Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі

Фоторепортаж з Успенського кафедрального собору Володимира The post Митрополит Володимир очолив богослужіння Хрещення Господнього у кафедральному соборі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

На Ратнівщині похоронили воїна-захисника
На Ратнівщині похоронили воїна-захисника

19 січня 2023 року, в селі Здомешель, Ратнівської громади прощалися з новопреставленим Іваном Івановичом Хомуком.Чин відспівування в Різдво – Богородичному храмі звершили благочинний ратнівської округи протБільше Анатолій Гурський та духовенство благочиння.Священники висловили співчуття рідним та близьким покійного та закликали молитися за новопреставленого воїна Івана . The post На Ратнівщині похоронили…

На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна Олега Денисюка у Щедрогорі
На свято Богоявлення, відспівали загиблого воїна  Олега Денисюка у Щедрогорі

19 січня у Свято-Аннівському храмі с. Щедрогір, Гірниковського благочиння, відбулося поховання Захисника України Денисюка Олега Івановича . Заупокійне богослужіння очолив настоятель храму прот. Сергій Шамайло у співслужінні духовенства. Із перших днів повномаштабного вторгнення ворога, воїн Олег пішов на захист своєі держави України. Під час виконання свого військового зобов’язання, помер на…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version