Реальність Творіння – все створено Богом з нічого і підтримується Ним в бутті – означає ряд важливих речей. Зокрема, те, що у нас є призначення.
Призначення є багато у чого з того, що ми бачимо – комп’ютер, на якому я набираю цей текст, призначений для редагування статей, спілкування в інтернеті, відтворення фільмів та музики – і абсолютно не годиться, щоб, наприклад, зберігати продукти. Для цього є холодильник – який кіно не показує.
Це відноситься не тільки до предметів, які створили люди, але і до того, що ми бачимо в природі – очі створені для того, щоб бачити, вуха – щоб чути, легені – щоб дихати, тіло – для їжі і їжа для тіла, чоловік та жінка створені один для одного.
Все в світі взаємозв’язано, і ми зараз вдихаємо кисень, вироблений в ході фотосинтезу тропічними лісами Південної Америки, а в нашому тілі є атоми важких елементів, які могли виникнути тільки при вибухах найновіших зірок.
Про мудрість
З древніх часів кращі розуми людства замислювалися над питанням – а для чого створені ми, люди? Для чого ми тут? У традиційних культурах «мудрість» означала здатність людини знайти сенс свого життя, своє призначення, і жити згідно йому.
Сьогодні ми знаходимося під сильним впливом іншого світогляду, який проголошує фундаментальне безглуздя всесвіту взагалі і людського життя зокрема.
Так, людина не може жити безглуздим життям, і, наприклад, відомий психотерапевт Ірвін Ялом, по своїх переконаннях атеїст, радить винайти, придумати сенс, а потім якось переконати себе, що цей сенс об’єктивний.
Людині, таким чином, не залишається нічого іншого, як жити в самообмані – її життя безглузде, але вона повинна якось прикинутися, що це не так. Іронія ситуації в тому, що цей світогляд затверджує себе від імені «розуму».
Традиційно – у християн (але не тільки) розум розумівся як здатність бачити мету, сенс, призначення всесвіту і окремого людського життя, здатність відрізняти добро від зла, правильний шлях від неправильного. Бачити, в чому полягає наш обов’язок та наша надія.
В певний час розум позбувся функції визначення головних цілей життя, а почав розглядатися тільки як інструмент наших бажань.
Ми бажаємо тих або інших речей – достатку, безпеки, влади, задоволень – і ми використовуємо розум для того, щоб досягти цих цілей. А чи потрібно нам все це насправді? Чи зробить все це – речі, гроші, задоволення, влада – нас по-справжньому щасливими?
В рамках невіри таке запитання просто не має відповіді. У житті немає ніякого сенсу – в житті є тільки бажання, і розум може тільки шукати шлях до їх задоволення.
Справжнє призначення
Ми, християни, віримо зовсім по-іншому – у нас є справжнє призначення, і ми можемо його знайти. Наше життя – не безцільне блукання, а дорога, яку варто пройти. Через гріх ми збилися з шляху, але ми можемо – через покаяння та віру – повернутися на нього. Навернутися до того, для чого ми створені та призначені.
«Людина створена для щастя, як птах для польоту» сказав Володимир Короленко, і ця фраза стала крилатою, з нею охоче погоджуються. Але вона має на увазі дві важливі речі – ми створені, по чиїйсь волі та задуму, а не з’явилися випадково; і ми створені для щастя.
Якщо це так (а це так) то ми будемо щасливі, саме коли послідуємо своєму призначенню. У це призначення входять багато зрозумілих нам речей – осмислена та творча праця, стосунки з іншими людьми та дружня прихильність. Ми щасливі – в цьому, земному житті, коли чинимо згідно тому, для чого створені.
Але наше призначення значно більше. Ми створені не для тимчасового благополуччя – а для вічного щастя. Щоб пізнати Бога та зрадіти Йому во віки. Щоб назавжди бути в Його будинку, як улюблені члени Його сім’ї, щоб увійти до життя нового, врятованого та преображено всесвіту.
Віра в те, що ми створені благим Богом, означає, що наше життя може бути важким – але воно ніколи не є безглуздим. Ми живемо в надії, довірі та очікуванні. І ця віра та надія не є пасивною – вона змінює все в нашому житті.
Ми бачимо, що у кожного з нас є якесь прекрасне, чудове призначення, і ми шукаємо його – в молитві, читанні Писання, спілкуванні з мудрими та благочестивими людьми. Ми покликані зрозуміти, до чого наш Творець закликає саме нас – і змінити наше життя згідно цьому.
Сергій Худієв
Переклад українською – газета “Волинь Православна”, 2014, №6
