Розсудливість, або дар розрізнення, служить прикрасою добрих справ, як говорить святий Ісаак Сирін: «Кожну річ красить міра». Без цієї солі духовної все хороше псується і перетворюється на тлінне. Це прикраса чеснот здобувається, як говорять святі отці, безпристрасністю.
Отже, коли людина розпочне не покладатися на свої міркування, а слідуватиме в усьому повчанням досвідчених старців, вона придбає розсудливість. Щоб зрозуміти, як діє розсудливість, потрібно пригадати, що душа ділиться на три частини: є частина розумна, частина гнівна і частина бажаюча.
Спосіб, яким ми повинні з розсудливістю управляти цими трьома частинами душі і тіла нашого, описує святий Максим Сповідник: «Дамо душі та тілу своєму те, чого вони гідні. Тобто розумній частині дамо читання, духовні споглядання та молитву; гнівній частині дамо духовну любов, яка опирається ненависті; а бажаючій дамо стриманість та помірність. Тілу ж нашому дамо їжі та одягу стільки, скільки йому необхідно».
Проте, міру подвигу слід визначати по силі кожного. Послухай, що говорить святий Марк Подвижник: «Як мідь відрізняється від заліза і залізо від гілляк, так відрізняється одне тіло від іншого». Один за природою здоровий, він може постити і нічого не їсти до вечора, а інший, бідолаха, якщо не поїсть пару разів на день, звалиться та помре. І саме розсудливість збереже нас від кидань в різні крайнощі. Адже шкода буває як від занадто тривалого посту, так і від перенасичення черева, як від надмірного неспання, так і від багатоспання.
У всьому нам потрібно мати розсудливість, бо розсудливість – цариця чеснот. Тому що, якщо людина хапається за який-небудь подвиг зі всією гарячковістю і при цьому не має керівника, то вона зразу ж впаде.
Приходить до мене сюди якось один герой і говорить:
– Батюшка, дозвольте мені читати молитви святого Василія Великого!
– Ні, не читай їх, а то ворог роду людського вижене тебе звідси. Чи тобі читати молитви святого Василія Великого?
Він ледве встиг поступити в монастир, і я повинен дозволити йому читати молитви святого Василія, тому що він, бачте, злий на ворога роду людського!
– Бідна твоя голівонька! А якби ти знав, як диявол злиться на тебе і як хоче поглумитися над тобою!
Прийшов якось до святого Варсонофія Великого, старця Палестинського, один чернець і сказав йому:
– Ви дозволите мені проклинати ворога роду людського і читати молитви святого Василія?
– Не проклинай його, бо велику наругу потерпиш від нього! Змирися і говори кожному брату: «Пробач мене»! Так ти переможеш демонів! Адже диаявол все може зробити, тільки «пробач мене» не говорить, бо впав в гординю.
Диявол поститься – адже він ніколи не їсть, не спить – а хіба він спить коли-небудь? Значить, ти зайнятий справою, а він сидить дарма? Так не буває. Ти що, думаєш, що обженеш диавола, якщо побіжиш з ним наввипередки? Та він же миттю опиниться на іншому краю землі. Тільки одним ти його здолаєш – якщо думатимеш так: «Я прах і попіл, я грішник, я нічого не можу і навіть негідний жити на землі!»
Одного лише смирення боїться диявол. Нічого іншого він не боїться. Ти можеш бути таким ревним подвижником, яких ще світ не бачив, але якщо не можеш вибачитися, то ти зганьблений ним; ти – помело диявола.
Розсудливість нам потрібно мати і в бесідах, колінопреклоніннях, бдінні і в мовчанні, стриманності від їжі, пиття та сну, у всіх тілесних подвигах. Тому, братія, нехай допоможе нам милість Божа здобувати трішки розсудливості, бо в світі цьому багато сітей, і усіляких спокус, і непорозумінь в духовних питаннях. Давайте ж триматися розсудливості, міри в усьому.
Ліс не боїться того, хто доверху навантажує віз свій дровами, бо знає, що, коли той поїде з гори, вісь лопне, кінь впаде, бо далі бігти не зможе. Ліс боїться того, хто щодня по колоді тягне з лісу і відносить додому. Так і ворог, він не боїться того, хто бере широко, бо залишиться не орано. Помалу, от так ось. Помалу, потихеньку-полегенько!
Святий Феодор Студит говорить: «Людина багатіє помалу і в матеріальному, і в духовному». Помалу. От так і ви підходьте до чесноти – помалу, щоб завжди жалкувати, що не зробили більшого.
Архімандрит Клеопа (Ілія)
Переклад українською – газета “Волинь Православна”
