П’ятниця, 2 Червня, 2023
  • Вхід
Капличка
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
Капличка
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації «Волинь православна»

Що таке Новий Завіт?

08.07.2012
в «Волинь православна»
A A

Що таке Новий Завіт? Десницький

Чому ми називаємо Євангеліє Новим Завітом? Завіт означає договір, угода Бога і людей. У чому новизна стосунків людей з Богом після смерті і воскресіння Христа? І чого вимагає ця нова угода з Богом від сучасного християнина? Пояснює біблеїст Андрій Десницький.

Християнство – на перший погляд відразу про все. Це і паски до свята, і дзвони, і хрещенська вода, і хусточки жіночі… або узяти глибше: це сокровенна мудрість старців в далеких скитах, велике мистецтво іконопису, символіка хрестово-купольного храму… А ще – це відточеність догматичних формулювань, глибина піснеспівів, велич таїнств, строгість ієрархії, багатство народної культури, багатовікова історія. І головне, не забути: віра, надія і любов, але любов найголовніша.

Але як зв’язати все це воєдино? Адже є свої звички, правила і обряди в інших релігіях, та і не у всіх християн вони однакові, навіть якщо брати тільки православних: у Греції дещо не так, як у нас, і в Сербії не зовсім так, і в Грузії… І про любов у наш час не говорить тільки ледачий. За що хапатися, як відрізнити золото від підробки? Всього не перепробуєш, життя не вистачить, треба починати з головного.

«У християнстві головне – Сам Христос», скажуть нам, і скажуть цілком вірно. Але паска, хусточка або молебень – вони ось, відчутні і зрозумілі, а як зустріти Христа? Як упевнитися, що твоя зустріч з Ним – не просто фантазія або емоція, а центр всього твого духовного життя? Христос відкривається в Євангелії, Він присутній в житті Церкви, говорять нам. Але і це не цілком зрозуміло: Бог і так всюдисущий, розумних і прекрасних книг про Нього і так написано багато, що ж сказано таке особливе в цій невеликій стародавній книзі, що ж відбувається такого неповторного в цій нинішній общині?

Священне Писання, загальне для всіх християн, називається «Новий  Завіт». Є у них ще і Старий Завіт, він об’єднує християн з іудеями (хоча раз немає для них Нового, то і цей не може вважатися за Старий, вони називають його інакше). І вся суть християнства виникає саме з цього поняття: Новий Завіт.

І щоб з ним розібратися, спочатку варто звернутися до Старого. Слово «завіт» можна перекласти ще і як «договір», хоча мова йде про договір абсолютно особливого роду, не про той, який підписують партнери по бізнесу. Швидше, він був схожий на угоду, яку укладало яке-небудь невелике плем’я з великим царем. Цар обіцяв племені своє заступництво, захист від ворогів і усіляку допомогу у важких ситуаціях, а плем’я… від нього потрібно було, загалом, тільки одне: безумовне і беззастережне підпорядкування волі царя.

Приблизно таку угоду і уклав Бог з ізраїльтянами, яких Він вивів з Єгипту, де вони були у становищі рабів. Це був натовп утікачів в пустелі, йому ні на кого було сподіватися, ні на що розраховувати, і Бог запропонував їм щось досконале особливе. На горі Синай Він дав ізраїльтянам Закон, а вони прийняли його і обіцяли дотримувати. Укладення завіту відбулося у вигляді жертвопринесення, причому кров’ю жертви був окроплений весь народ. Відтепер на нім був знак Завіту: Бог став їх Богом, вони стали Його народом.

Перші п’ять книг Біблії, Пятикнижжя, якраз і розповідають, звідки узялися ізраїльтяни, як вони опинилися в Єгипті, як звідти вийшли, як уклали завіт з Богом. Далі йде виклад того самого Закону, який вони повинні були дотримувати. Але в Старому Завіті міститься ще не один десяток книг… навіщо останні? Вони розповідають, як виконувався цей Завіт. У ізраїльського народу була довга і складна історія, але вона розуміється в Біблії не просто як боротьба різних сил і осіб, а як розвиток стосунків між Богом і Його народом. З цієї точки зору будь-які біди і негаразди – тільки наслідок відпадання від Бога, непокори Йому. Річ навіть не в тому, що Бог так карає людей – швидше, Він повертає їх до себе, нагадує їм про найголовніше і допомагає визволитися від зайвого. Іноді таке позбавлення виявляється хворобливим.

У цьому, нагадаю, християни цілком згодні з іудеями, та і мусульмани частково розділяють цей погляд на Священну історію. Але мова тут йшла тільки про один народ. Нехай його історія і покликана була стати прикладом для всіх народів землі (і це була історія далеко не тільки перемог, але і гірких поразок), але те, що відбувалося з ним, не зачіпало решту людства безпосередньо. У цьому була неповнота, і пророки не раз передбачали, що настане час, коли Бог укладе з людьми новий завіт, і що увійти до нього легко зможуть люди будь-яких народів, якщо тільки відгукнутися на заклик.

Євангеліє описує, як саме це відбулося. У ізраїльському народі народилося Немовля Іісус, і як самі ізраїльтяни раніше були вибрані серед інших народів, так і Він виявився серед них Обранцем Божим – Месією, а по-грецьки Христом. Як і у випадку з цілим народом, це вибрання було швидше зобов’язанням і відповідальністю, чим якимсь привілеєм.

А ось далі паралелі закінчуються. Народ ізраїльський був в принципі таким самим, як і інші народи, поки його не вибрав Бог. Але Іісус був Сином Божим і Сином Людським одночасно. Він був Богом, який із власної волі став людиною, щоб укласти з людьми Новий Завіт «на їх території». І це – найголовніше в Євангелії. Так, там є безліч мудрих і вірних висловів Іісуса, там розказано про досконалі Ним чудеса і зцілення. Але мудрі слова багато хто говорив на цьому світі, і в чудесах теж немає нічого унікального. Історія про те, як Бог став одним з нас ради нашого порятунку, все ради нього зробив і все зазнав – це є тільки в Євангелії, тільки у християн.

Напередодні свого арешту Іісус зібрав апостолів на Таємну Вечерю. Він переламав хліб і назвав його Своїм Тілом, дав їм пригубити від чаші з вином, яке він називав Своєю Кров’ю. Зов­сім трохи залишалося до того часу, як Його кров потече на землю, спочатку під ударами бича, а потім з пронизаних наскрізь рук і ніг, коли Його тіло повисне на хре­сті… До чого такий дивний обряд?

Колишній завіт був укладений при жертвопринесенні, і з тих пір ізраїльтяни багато разів приносили в жертву різних тварин, щоб попросити про прощення своїх гріхів, проявити свою відданість Богові, і розділити з Ним святкову трапезу. Сенс цих жертв був всім добре зрозумілий. І ось тепер в жертву приносилася не тварина, а Бог і Людина Іісус, в спокутування гріхів всіх людей, одного разу і назавжди. І перш, ніж це відбулося, Він запросив Своїх учнів на загальну трапезу, Він уклав з ними Новий Завіт, він зробив їх не просто глядачами, але співучасниками Своєї смерті і Свого воскресіння.

З тих пір скрізь і завжди найголовніша дія, яку здійснюють християни, – це Євхаристія, тобто повторення Таємної Вечері. Ми зазвичай називаємо це словом «причащатися», тільки суть причащання зовсім не в тому, щоб ми, прийшовши на службу в індивідуальному порядку після деякої підготовки, отримали від священика Дари особисто для себе. Збираючись перед Чашею, ми говоримо Богові і один одному: так, ми вступаємо в Новий Завіт, укладений Богом з людьми всіх народів, що побажали в нього увій­ти, і тому ми – Його народ. Ми Церква.

І це, як і раніше, не тільки високе звання і найбільші права, але і достатньо серйозні зобов’язання. Ні, мова йде не про те, як строго постити, скільки молитов вичитувати вранці і увечері, хоча і це важливо – але не це насамперед. Вступаючи в Новий Завіт, ми даємо, по суті, тільки одне зобов’язання: любити Бога і ближнього як самого себе. Іісус сказав, що в цьому і полягає весь Закон, всі заповіді. Все інше – тільки подробиці. Виконати це неймовірно важко, якщо пригадати, що любов в Писанні – не просто ніжне відчуття, а діяльне і вірне служіння тому, кого любиш. Але прагнути до цього і означає приймати Завіт з Богом.

І ще це означає, що все твоє життя відтепер визначається не економікою, політикою, культурою, історією і чим ще завгодно (хоча нікуди вони зі світу не подінуться). І навіть не власними «бажаннями», хоча і від них позбавитися вдавалося хіба що великим подвижникам, та й то самі вони так не вважали. Все, що з тобою відбувається – це тепер твої стосунки з Богом і ближнім. Це твоя історія виконання Завіту.

Що ж отримує за це людина? Царство небесне, вічне життя з Богом. І вже зараз – сенс того всього що відбувається, відчуття люблячої руки, яка веде тебе крізь всі переживання і страждання до вищої і кращої мети. Ну, і якщо буде Йому завгодно – і здоров’я, і успіх в справах, і сімейне щастя, і багато що інше. Але тільки як додаток, тому що цього якраз нам не обіцяли. Обіцяли тільки найголовніше, інше – вже як вийде.

Звичайно, як і у випадку із древнім Ізраїлем, все залежить від того, наскільки ми самі виконуємо Завіт, укладений з Богом. Зробити це в повноті нікому неможливо, зробити все, про що говорив Іісус, жодного разу не оступившись і не погрішивши, зміг тільки Він Сам. Але ж і міжлюдські стосунки, такі як шлюб або дружба, не бувають безхмарними – в них теж є місце помилкам і непорозумінням. Тим більше важко утриматися в стосунках з Богом! Найголовніше тут – в яку ми рухаємося сторону, чи прагнемо зберегти Завіт, до якого ми увійшли, незважаючи на всі наші помилки і падіння, слабкості і непорозуміння. І якщо так, то за іншу сторону укладеної угоди можна не хвилюватися: Він виконає, що обіцяв, і набагато більше того.

Джерело: Журнал “Нескучный сад”

Волинь Православна, 2012, №7

Теги: ІзраільБогзавіт
Попередня публікація

Ліки проти «ні»

Наступна публікація

Святі апостоли Петро і Павел Єдність протилежностей

Наступна публікація
Церковний дзвін сповістив про перший дзвоник у Недільній школі

Святі апостоли Петро і Павел Єдність протилежностей

Пряма трансляція згідно розкладу

Розклад Богослужінь

Пожертва

Єпархіальні новини

У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
У ЛЮБОМЛІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

1 червня у м.Любомль Ковельського району відспівали Героя України Дмитра Бісюка, який загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. Напередодні, 31 травня, благочинний Любомльського Різдво-Богородичного благочиння протоієрей Василій Мельничук з настоятелем Свято-Георгіївсього храму протоієреєм Володимиром Лисим прибули віддати шану полеглому воїну у його рідну домівку та відслужили панахиду. Попрощатися з захисником…

Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів
Священники єпархії благословили випускників шкіл. Фоторепортаж з с.Залухів

Сьогодні, у сонячну днину, пролунав останній дзвінок для одинадцятикласників Залухівського ліцею. Достойним початком входу у доросле життя є подяка випускників. Батьки зі своїми дорослими випускниками дякували Богу за роки, проведені за шкільною партою та просили благословіння у доросле, самостійне життя! «І все на світі треба пережити. І кожен фініш, це…

Відбувся навчальний семінар для священників Волині
Відбувся навчальний семінар для священників Волині

Потреба парафіяльних священників у підтриманні належного богословського та освітнього рівня, необхідність самовдосконалення та обміну практичним досвідом, викликали перед Володимир-Волинською єпархією необхідність організації та проведення відповідних заходів. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Володимира, голови єпархіальних відділів по роботі з молоддю та інформаційно-просвітницького 29 травня вдруге організували «Пастирський воркшоп» на тему «Служіння православного…

Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі
Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі

У День Ангела архієпископа Городницького Олександра, намісника монастиря великомученика Георгія, Високопреосвященніший митрополит Володимир взяв участь у соборному богослужінні та вітанні владики-іменинника. The post Митрополит Володимир взяв участь у святковому богослужінні в Городницькому монастирі appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині
Воїна Тараса Троця погребли у с.Чорніїв на Турійщині

29 травня 2023 року у с. Чорніїв, що на Турійщині, в останню дорогу духовенство Турійського благочиння УПЦ провели мужнього, доброго, мудрого воїна Тараса Троця. 24.05.2023 року в Бахмутському напрямку, від прильоту в окоп 120 -ої міни , загинув старший солдат 23 окремого батальйону спеціального призначення Троць Тарас Іванович 29.10.1990р.н. житель…

Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира
Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира

The post Відеозамальовки Літургії в Успенському соборі міста Володимира appeared first on Володимир-Волинська єпархія.

В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва
В кафедральному соборі Володимира прозвучала особлива подячна молитва

У неділю, 28 травня, в Успенському кафедральному соборі, Високопреосвященніший митрополит Володимир з собором священників звершив Божественну літургію та Подячний Молебень з нагоди першої річниці Собору Української Православної Церкви у Феофанії та тридцять першої річниці Архієрейского Собору у Харкові. Для усіх присутніх за богослужінням було зачитано Звернення Синоду УПЦ з нагоди…

В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука
В селі Секунь в останню путь провели воїна Миколу Сахарчука

27 травня духовенство Старовижівського благочиння звершило Чин похорону над убієнним воїном Миколою Сахарчуком в Свято-Михайлівському храмі с.Секунь. Сахарчук Микола Петрович – воїн-кулеметник, мужньо захищав Україну від ворога. Свій останній бій Микола прийняв на Донеччині, поблизу населеного пункту Діброва. Ворожа снайперська куля 24 травня обірвала його молоде життя. Вічна пам‘ять Герою!…

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ
Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність УПЦ

Жителі села Седлище перед іконою Божої Матері засвідчили свою вірність Українській Православній Церкві У селі Седлище, що на Старовижівщині, у відповідь на намагання сторонніми особами змінити конфесійне підпорядкування громади храму Георгія Побідоносця, 25 травня відбулися збори релігійної громади цього храму, котрий є в канонічному підпорядкуванні Української Православної Церкви. По завершенні…

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача
Яревище: престольне свято.
 У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзнача

Яревище: престольне свято. У день Вознесіння Господнього парафіяни села Яревище відзначають своє храмове свято. Тому на звук церковного дзвону спішили віряни цього маленького села, щоб усім разом єдиним серцем та устами прославити Бога. Святкову Літургію очолив благочинний протоієрей Сергій Никонюк, якому співслужили настоятель протоієрей Петро Бабюк та інші священики благочиння.…

Designed by ROOM SIXTY NINE

Designed by ROOM SIXTY NINE
Немає результату
Переглянути всі результати
  • Про нас
  • Новини
  • Трансляція
  • Розклад
  • Подати записку
  • Акафісти
  • Публікації
  • Контакти
  • Вхід

Designed by R69M

З поверненням!

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Відновіть ваш пароль

Введіть своє ім’я користувача або електронну адресу, щоб скинути пароль.

Увійти
Go to mobile version